Жіноча дипломатія сили: як Борянка Симічевич будує мости між Чорногорією та Україною

Жіноча дипломатія сили: як Борянка Симічевич будує мости між Чорногорією та Україною

У час, коли дипломатія працює на межі можливого, а світова політика щодня проходить випробування на стійкість, особливої ваги набувають голоси тих, хто поєднує професійну твердість із людяяністю та емпатією. Саме такою є Посол Чорногорії в Україні Борянка Симічевич — дипломатка, яка працює в умовах повномасштабної війни, водночас послідовно зміцнюючи двосторонні відносини та підтримуючи українське суспільство.

У розмові з Business Woman пані Посол відверто говорить про силу жіночого лідерства в сучасній дипломатії, виклики служби під час війни та досвід Чорногорії, який може стати корисним для післявоєнного відновлення України. Це інтерв’ю — про стійкість, партнерство і про жінок, які сьогодні формують нову якість міжнародних відносин.

Пані Посол, як жінка-дипломатка та лідерка, як Ви оцінюєте роль жіночого лідерства в сучасній дипломатії? Які виклики та можливості Ви сьогодні бачите для розвитку жінок у міжнародних відносинах і бізнесі?

На початку хочу подякувати за запрошення, що як почесна членкиня Woman Business Club, маю можливість поспілкуватися з Вами. Це запрошення для мене є великою честю, адже я знаю, наскільки важливо надавати простір жінкам, які своєю працею та відданістю змінюють світ навколо себе.

Вітаю всіх членкинь цього клубу, з якими я неодноразово мала честь розмовляти, обмінюватися досвідом і завжди з великим зацікавленням слухати про їхні зусилля та роль, яку вони відіграють у поступі суспільства і держави. Їхня сміливість, відданість і бачення майбутнього справді надихають.

Я завжди вірила у значення жіночої участі в суспільному житті, а сьогодні, як жінка в дипломатії, радію, бачачи, що роль жінок у міжнародних відносинах і дипломатії стає дедалі важливішою і помітнішою. Спостерігаючи глобальні процеси, вважаю, що роль жінки в суспільному житті впродовж історії часто була несправедливо знехтувана, і так було й у моїй країні. Жінки перебували на узбіччі багатьох суспільних процесів, проте своїми самовідданими, часто непомітними, але великими ролями вони формували наше суспільство. Кожна жінка в моїй країні несе цей історичний зв’язок із жінкою, яка була сильною, хоча, можливо, і невидимою в той час, але все ж таки своєю діяльністю залишила незгладимий слід. Сьогодні жінки в моїй країні обіймають ключові посади в політичних колах, дипломатії, парламентському житті, науці та культурі, і багато з них є носіями найвідповідальніших і найзначущіших змін у суспільстві. Особливо мене тішить, і це хочу підкреслити, що у квітні 2025 року в межах МЗС Чорногорії було засновано Мережу жінок-дипломаток, яка через активне покращення становища жінок на дипломатичних посадах виступає за гендерно трансформативні політики, що сприяють гендерній рівності та утверджують державу і її зовнішню політику на міжнародному рівні.

Хоча в минулому існувало багато перешкод, у сучасному суспільстві жінки своїми знаннями, освітою, досвідом і сміливістю дедалі більше сприяють розвитку численних сфер життя – від політики й дипломатії до науки, бізнесу та культури. Це є результатом не лише зміни суспільних цінностей, а й зменшення упереджень щодо жіночого лідерства. І що ще важливіше – жінки вибороли право займатися політичними й суспільними питаннями на рівноправній основі.

Мене тішить, що і тут, у Вашій країні, я бачу численних відважних жінок, які обіймають відповідальні посади та ініціюють суспільні зміни. Жінок-лідерок і носійок ініціатив, що формують майбутнє. У цьому контексті надзвичайно важливо підкреслити, що жіноче лідерство нині визнається і шанується в багатьох сегментах суспільства та дуже часто є рушієм і натхненням для багатьох. Це я можу підтвердити й сама своїм перебуванням і діяльністю, щоденними зустрічами з жінками-лідерками в різних галузях. Щиро кажучи, я часто залишаюся враженою силою, з якою жінки тут долають численні виклики, і, що ще важливіше, у вкрай складні часи в Україні демонструють готовність брати на себе деякі ролі, які за багатьма уявленнями вважаються чоловічими.

Однак не можу не згадати й про виклики, з якими жінки стикаються й сьогодні, включно з моїм особистим баченням цього. З одного боку, жінки в дипломатії та лідерстві часто змушені балансувати між традиційними ролями, яких від них очікують, і новими викликами, що їх приносить позиція лідера, з огляду на очікування на багатьох фронтах. Вважаю, що жінки, хоча й стикаються з великими труднощами, все ж знаходять спосіб поєднати ці ролі. Жінки справді несуть емоційну глибину і розуміння, яке часто дозволяє нам глибше й чуттєвіше осягнути сутність кожного виклику в суспільстві. Вона мотивує нас завжди бути відданими й пристрасними в тому, що ми робимо, і сприяє нашій здатності розпізнавати та розуміти складні міжособистісні динаміки, що часто є дуже важливим елементом у дипломатії, а також і в інших сферах їхньої діяльності. Вважаю, що цей емоційний аспект насправді надає додаткової глибини й сильної мотивації жіночому лідерству.

Особливо хотіла б підкреслити мужність жінок-дипломаток, які в часи глобальної нестабільності та криз із великою рішучістю і відданістю служать у складних місіях. Жінки-дипломатки в Україні, які мужньо й самовіддано виконують свої обов’язки в нинішні важкі часи, безумовно є натхненням і справжнім прикладом сили, відданості та стійкості. Це ще один доказ того, що жіноча сила полягає не лише в політичній і дипломатичній потузі, а й в емоційній і людській мужності, яка має ключове значення в міжнародних відносинах.

Мене тішить, що сьогодні ми можемо сказати: жіноче лідерство дедалі більше визнається і шанується, але я переконана, що на нас ще чекає багато роботи, аби жінки були рівноправними в усіх аспектах політичного й суспільного життя – як у міжнародній дипломатії, так і у світі бізнесу. Хоча ми стикаємося з викликами, я вірю, що жінки продовжують боротися за рівність і за ту роль, яка їм належить, з усіма якостями, що роблять дипломатію та лідерство ще багатшими й успішнішими.

Ваша дипломатична місія в Україні відбувається в надзвичайних обставинах — у країні, що живе в умовах війни. Як Вам вдається організовувати дипломатичну роботу, підтримувати двосторонні відносини та водночас надихати інших жінок?

Дипломатична служба в Україні є надзвичайно складною, але водночас і дуже значущою. У багатьох сферах суспільного життя жінки, зокрема й жінки в бізнесі, з якими я мала честь познайомитися, стають справжнім джерелом натхнення для поступу й розвитку суспільства. Їхнє лідерство, сміливість і рішучість у важкі моменти, а також їхній внесок у розвиток своїх громад підтверджують не лише їхню силу, а й значення ролі жінки в суспільстві.

Хоча ми є свідками того, як жінки займають дедалі помітніші позиції в різних сферах, те, що особливо вирізняється в цій ситуації, – це жіноче лідерство як в Україні, так і серед численних колежанок, які разом зі мною служать в Україні. У цій країні, у ці надзвичайно складні часи, жіноче лідерство є не лише прикладом для наслідування, а справжнім свідченням сміливості, рішучості й відданості. Вважаю, що всі ці жінки, які сьогодні обіймають відповідальні ролі в суспільстві України або служать тут, а їх є велика кількість, справді становлять натхнення у сфері жіночого лідерства.

Крім того, не можу не підкреслити, що моя роль тут, в Україні, була для мене честю, натхненням і великим викликом. Безперечно, Україна – це не лише місце застосування класичної дипломатії, адже працювати тут означає значно більше, ніж виконувати звичайні дипломатичні обов’язки. Це означає розуміти й підтримувати країну та її народ, можливо, в найтяжчі історичні часи. І як жінка, як дипломат, я вважаю, що моя місія тут важлива не лише для зміцнення двосторонніх відносин, а й як форма підтримки України та розуміння її боротьби за свободу, незалежність і збереження суверенітету та територіальної цілісності, яку Чорногорія рішуче підтримує.

Тому свою роль тут, окрім підтримки зміцнення наших двосторонніх відносин, я бачу також як підтримку України в її справедливій боротьбі за виживання в межах її міжнародно визнаних кордонів.

Чорногорія має унікальний досвід розвитку туризму, інновацій та підприємництва. Які з цих практик, на Вашу думку, можуть бути особливо цікавими для України в процесі її відновлення, відбудови та економічної модернізації?

Чорногорія вже протягом багатьох років визнається популярним туристичним напрямком. Численні авіарейси та велика кількість українських туристів, які відвідували Чорногорію до початку російського вторгнення, свідчать про цей успіх, а також про історичні дружні зв’язки, що з часом ще більше зміцнилися. Окрім того, під час своїх розмов із багатьма українцями я часто чула багато теплих слів про мою країну, і майже всі казали мені, що принаймні раз відвідали Чорногорію. Коли чуєш такі приємні слова про свою державу, це дає додатковий стимул і віру в те, що незабаром настане день, коли ми знову зможемо здійснювати взаємні подорожі та знову насолоджуватися цією співпрацею.

Чорногорія досягла значних результатів. Наша країна успішно дотримується європейських цінностей і стандартів та прагне активно співпрацювати з багатьма країнами світу у сфері інновацій і підприємництва. Я переконана, що обмін нашим досвідом особливо може проявитися в післявоєнний період, коли ключовими стануть відбудова та модернізація економіки.

І Чорногорія, і Україна докладають значних зусиль для подальшого зміцнення своїх спроможностей і можливостей у сфері цифровізації, цифрової економіки та створення електронних сервісів для громадян. Вважаю, що обидві країни через обмін своїм цінним і взаємодоповнювальним досвідом можуть додатково вдосконалити свої цифрові сервіси і, відповідно, інноваційний потенціал. У лютому 2025 року Чорногорію було визнано третім найкращим напрямком для цифрових кочівників у світі (після Іспанії та ОАЕ) за Digital Nomad Index 2025, опублікованим VisaGuide.World, чому значною мірою сприяли саме громадяни України, які у великій кількості перебували в Чорногорії після російської агресії проти України, за що ми їм вдячні, і, безумовно, Чорногорія готова передати свій досвід і Україні.

Чорногорія прагне, аби інновації в найближчому майбутньому дедалі більше ставали важливим чинником стимулювання економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності на регіональному й європейському ринку. Уряд Чорногорії налаштований додатково інвестувати в розвиток наукової та інноваційної інфраструктури, передусім через створення центрів обробки даних з метою покращення досліджень, цифровізації та передачі знань. Ці інвестиції мають на меті зміцнення співпраці між академічним сектором і економікою, що сприяє розвитку нових технологій та інновацій. Особлива увага й надалі приділятиметься залученню внутрішніх і зовнішніх інвестицій, включно з галузями високих технологій. На цій основі ми переконані, що Чорногорія перебуває на правильному шляху до побудови динамічного й сталого інноваційного майбутнього, адже зростаючий інноваційний потенціал і сильніша підтримка малих і середніх підприємств сприяють створенню сприятливого ділового середовища.

Крім того, Чорногорія активно віддана подальшому розвитку туристичного сектору, що сприяє зростанню національної економіки. Розвиваються інфраструктурні проєкти, які включають і будівництво нових курортів як на узбережжі, так і в гірських частинах країни. Також активно працюють над збільшенням авіадоступності, що забезпечить легший доступ до наших туристичних регіонів. Після минулорічного підписання угоди Міністерства транспорту з компанією Wizz Air про створення бази цієї компанії в аеропорту Подгориця, Чорногорія протягом цього року, коли відзначає 20 років від відновлення своєї незалежності, і, хочу підкреслити, 20 років від встановлення дипломатичних відносин з Україною, буде з’єднана з додатковими, символічно, 20 напрямками по всій Європі. Ми віримо, що наближається момент, коли ми, на спільне задоволення, зможемо відновити дуже якісне авіасполучення, яке було налагоджене з Україною, і, переконана, ще більше його вдосконалити. Ми дуже цінуємо той факт, що громадяни України і в нинішніх обставинах прагнуть зберегти свій зв’язок із Чорногорією і своєю присутністю й надалі сприяють туристичній економіці Чорногорії. Хочу вірити, що цей важливий факт спонукатиме і громадян Чорногорії після відновлення авіасполучення з Україною безпосередньо, у більшій кількості, переконатися в туристичних можливостях і багатій культурно-історичній спадщині України. Чорногорія готова і в цій сфері поділитися з Україною своїм досвідом з метою відродження великого потенціалу її туристичної індустрії.

Тому я переконана, що подальший розвиток співпраці між Чорногорією та Україною, включно із зазначеними сферами туризму, інновацій і підприємництва, може підтримати процес відновлення та економічної модернізації України.

Читайте також: У Коцюбинському зафіксували рекорд України: директорка бібліотеки служила в ДФТГ після 55 років

Фото: з архіву Борянки Симічевич