В Україні жінок-керівниць більше в державних органах влади, ніж у приватних компаніях. У державних та комунальних установах їх частка перевищує 60%, а у бізнесі – становить лише чверть.
Такі дані були опубліковані Державною службою статистики.
Наголошується, що відомство вперше порахувало кількість жінок на керівних посадах 1,35 млн юридичних осіб в України. Станом на перше січня 2020 року їх налічується близько 29%.https://14dfd14561b2746ae567601707f8b328.safeframe.googlesyndication.com/safeframe/1-0-37/html/container.htmlhttps://14dfd14561b2746ae567601707f8b328.safeframe.googlesyndication.com/safeframe/1-0-37/html/container.html
Окрім органів державної влади, більше всього жінок керують комунальними підприємствами, профспілками та об’єднаннями співвласників багатоквартирного будинку. В усіх трьох категоріях більше половини. До 30% державних організацій та консорціумах керівниками теж є жінки, а у корпораціях, концернах та релігійних організаціях ця цифра не добігає 10%.
Жорсткий ринок
Такий стан речей обумовлений більш низькими зарплатами в державних структурах. Українські чоловіки більше налаштовані на заробіток, тому обирають кар’єри у приватному секторі, пояснює Радіо НВ HR-фахівчиня Валентина Бардадім.
Жінки також обирають роботу на державу через дотримання трудового кодексу. Поки він не змінився, документ містить в собі багато преференцій для жінок, каже Бардадім.
«Із тих відсотків, які ви сказали, жінки, які працюють, можливо, половина з них перебувають у декретній відпустці – до трьох, до шести років. Є така практика, я особисто знаю жінок, які перебувають у такій ситуації, працюючи при цьому у держустановах. Як на мене, приватний ринок більш жорсткий, ніж бюджетний», — зазначає Бардадім.
Прогресивна країна
У питанні присутності жінок на керівних посадах Україна є доволі прогресивною країною. Показники, які навів держстат, співпадають з тими, які регулярно публікують в Європі. Про це в коментарі Радіо НВ заявила експертка соціальних і гендерних програм Центру Разумкова Ольга Пищуліна.
За її словами, це один з небагатьох позитивних спадків Радянського Союзу, де роль жінки в соціумі була високою. Незважаючи на це, велика кількість керівних посад в держсекторі нівелюється їх незначимістю, переконана Пищуліна.
«Дані Держстату повинні бути більш репрезентативними. Наш Комітет статистики використовує міжнародну методологію, тому до неї претензій немає. Пояснення тільки одне — чоловіки більш ризикові, хоча вважається, що жінки більш відповідальні, більш дисципліновані працівники, як виконавці. Наша соціологія показувала, що чоловіки готові брати жінок, як виконавців. Підкреслю, що ми абсолютно в європейському тренді», — зазначила Пищуліна.
Західні тренди
Такі перші підрахунки Держстату обумовлені тим, що Україна підписала асоціацію з Європейським Союзом, вважає політолог Володимир Фесенко. В коментарі Радіо НВ він припустив, що установа таким чином намагається слідувати західним трендам.
В свою чергу компанії, особливо державні, не повинні керуватись модою у виборі керівництва. Зараз існує великий дефіцит компетентних посадовців, від чого і страждають інституції, переконаний Фесенко.
«Так, певний прогрес у цьому є. Те, що така статистика з’являється, — це важливо. Наскільки я знаю, й у парламенті, й в уряді є люди, і не тільки жінки, які опікуються цим питанням і звертають на нього особливу уваги. Тому не тільки зовнішні, але і внутрішні політичні чинники будуть сприяти тому, що на проблему гендерної рівності будуть звертати все більше і більше уваги», — зауважив Фесенко.
Нагадаємо, за даними опитування компанії Research & Branding Group, 68% українців вважають, що у сферах суспільного життя чоловіки і жінки мають рівні права для своєї самореалізації.
