З болю в підтримку: історія жінки, яка перетворила втрату на силу для інших

З болю в підтримку: історія жінки, яка перетворила втрату на силу для інших

Чи можна навчитися жити після втрати, яка змінює тебе назавжди? І що відбувається, коли біль не зникає, а стає частиною тебе?

Саме з цього досвіду народилася історія жінки, яка не шукала новий сенс — але створила його.

Спеціально для журналу Business Woman у межах проєкту «Сила Мрії» Інна Джура поділилася своїм шляхом — чесним, непростим і дуже справжнім.

«Є біль, який не минає. Він не зникає з часом — він змінює людину», — говорить вона.

Її історія почалася з втрати під час вагітності. У момент, коли світ звужується до тиші й запитання «як далі», не було планів чи рішень. Була лише потреба втриматися.

Так з’явився марафон. Не як бізнес і не як проєкт. Як спосіб не зламатися.

Спочатку — для себе.

Через пів року вона пережила ще одну втрату. Цього разу — глибшу фізично і ще важчу емоційно. І тоді стало очевидно: зупинка — це не варіант.

Вже через кілька днів вона вийшла в прямий ефір.

Не тому, що була готова. А тому, що це був єдиний спосіб продовжити.

«Перед ефіром я нафарбувала губи червоною помадою. Це була моя броня», — згадує Інна.

Перші потоки марафону не приносили доходу — і це було свідоме рішення. Проєкт не створювався як бізнес. Це була точка опори. Простір, де можна дихати, коли боляче.

Але з часом прийшло інше розуміння: щоб підтримка існувала, вона потребує ресурсу. Так марафон почав розвиватися системно, не втрачаючи своєї суті.

За два роки він став масштабною платформою:
— 16 потоків
— 256 прямих ефірів
— 170 експертів

І водночас залишився безкоштовним для учасниць.

Бо підтримка — це не про гроші.

Цей проєкт — не просто ініціатива. Це пам’ять. Про дітей, яких вона не змогла обійняти. Про біль, який не зник, але став іншим.

І саме цей біль перетворився на дію.

З перших днів марафон мав благодійну місію. За цей час вдалося зібрати понад 150 тисяч гривень для дітей, які втратили батьків на війні, та провести десятки зустрічей для жінок, які пережили втрату.

«Я щодня живу з відчуттям відповідальності — за цей простір, за цих жінок, за цих дітей», — говорить вона.

Назва марафону — «Перемога над собою» — стала відображенням її внутрішнього процесу.

Бо справжня перемога — не лише про великі події.

Вона про щоденні рішення:
встати
продовжити
жити далі

Навіть тоді, коли здається, що сил більше немає.

Ця історія — не про те, як подолати біль.

Вона про те, як навчитися жити з ним.
І перетворити його на силу, яка підтримує інших.

Саме з таких історій і складається проєкт «Сила Мрії» — як дороговказ для тих, хто зараз шукає опору.

Бо іноді найсильніші жінки — це ті, хто просто не зупинився.

Читайте також: Андрій Сибіга зустрівся з українською громадою у Вірменії в межах візиту до Єревана

Фото: з архіву Інни Джури