Warning: openssl_encrypt(): IV passed is 64 bytes long which is longer than the 16 expected by selected cipher, truncating in /home/energyin/businesswoman.org.ua/www/wp-content/plugins/post-views-counter/includes/class-counter.php on line 795

Warning: strtr() expects at least 2 parameters, 1 given in /home/energyin/businesswoman.org.ua/www/wp-content/plugins/post-views-counter/includes/class-counter.php on line 795

Warning: openssl_encrypt(): IV passed is 64 bytes long which is longer than the 16 expected by selected cipher, truncating in /home/energyin/businesswoman.org.ua/www/wp-content/plugins/post-views-counter/includes/class-counter.php on line 795

Warning: strtr() expects at least 2 parameters, 1 given in /home/energyin/businesswoman.org.ua/www/wp-content/plugins/post-views-counter/includes/class-counter.php on line 795
Вишиванка – краса душі українського народу - Business Woman
+38(050)6630132 businesswoman.if@gmail.com

Вишиванка – краса душі українського народу

Вишиванка – краса душі українського народу

У Решетилівці, на Полтавщині, діє єдиний в Україні Всеукраїнський центр вишивки та килимарства. Героїнею нашого інтерв’ю є керівник цієї державної установи Надія Вакуленко, яка зі своїм творчим колективом, своєю роботою, талановитістю, відданістю не дає згаснути традиціям та культурі українського народу. Надія Вакуленко – член Національної спілки майстрів народного мистецтва, Заслужений майстер народної творчості України, лауреат Обласної премії імені Петра Артеменка за серію оригінальних робіт.

Надіє, з чим пов’язана поява Всеукраїнського центру вишивки та килимарства? І скільки років продовжується діяльність Центру?

Ще у ХІХ столітті наше містечко офіційно стало одним із центральних осередків вишивки, килимарства і ткацтва. У нас найбільше побутує особлива і знана у світах технологія вишивання – «білим по білому». Саме тутешні митці стали основоположниками славнозвісного решетилівського килима з рослинним орнаментом.

З метою збереження, розвитку та популяризації традиційних художніх народних промислів, насамперед вишивки й килимарства, художньо-естетичного навчання й виховання молодого покоління, залучення громадян до національної і світової історико-культурної спадщини, відновлення забутих ремесел (серед яких полтавське ткацтво, зокрема полтавська плахта та рушники) в Решетилівці на базі колишньої фабрики імені Клари Цеткін було утворено 7 грудня 2018 року Всеукраїнський центр вишивки та килимарства.

Фактично наша мистецька установа запрацювала з 29 січня 2019 року, коли мене офіційно призначили керівником Центру. Будівлі фабрики були непридатні до використання, довелося орендувати приміщення. З 10 травня 2019 року, коли отримали право на оренду, розпочали роботу з основної діяльності установи. Слід сказати, що його площа не відповідає потенційним можливостям Центру, тому першочерговим нашим завданням є відновлення колишньої фабрики. У цьому напрямку зроблені відповідні кроки. Та подальше проведення ремонтних робіт без фінансової підтримки держави неможливе. Колишня фабрика має стати потужним артхабом, тобто комфортною локацією для творчих людей, де проводитимуться різні мистецькі заходи, семінари, майстер-класи.

У Центрі працюють килимарська та вишивальна майстерні. Виготовлена чимала колекція вишитих і килимових виробів. Це як народні зразки, так і авторські розробки наших художників Олександра Бабенка, Петра Шевчука, Ніни Токової, Алли Кісь, Ірини Павлюченко, Сергія Вакуленка і мої – Надії Вакуленко та ін. Чільне місце займають килими класиків решетилівського килимарства світлої пам’яті, лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка Леоніда Товстухи та Надії Бабенко.

Чи займається Центр іншою діяльністю, крім виготовлення килимів та вишиванок?

Наш Центр проводить культурно-просвітницьку, виставкову діяльність. Займаємося науковою роботою. На базі нашого Центру відбулося виїзне спільне засідання кафедри технологій і дизайну Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка на тему «Минуле, сьогодення та майбутнє – у традиціях українського народу».

Фахівці Центру беруть участь у регіональних, національних конференціях, семінарах та інших заходах, а також заходах обласного та районного рівнів з питань охорони вишивки. У травні 2019 року Всеукраїнський центр вишивки та килимарства виступив співорганізатором обласного свята народної творчості «Решетилівська весна». Відбувся мистецький захід, приурочений пам’яті народного художника України – Леоніда Товстухи. Майстри-килимарниці нашого Центру виконали копію килима Леоніда Самійловича «Народжені рідною землею» (оригінал прикрашає штаб-квартиру Ради Європи у Страсбурзі). Цьогоріч Центр став головним організатором і натхненником свята з нагоди 15-річчя Дня вишиванки. Напрочуд красива решетилівська вишивка «білим по білому» у 2017 році внесена до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини, а нині чекає своєї черги до входження до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО як всесвітнє надбання людства. Працюємо й над подальшим просуванням до Репрезентативного списку ЮНЕСКО НКС «Традиції рослинного килимарства м. Решетилівка» (внесено до Національного переліку в 2018 році).

Також взяли участь у фестивалях майстрів народної творчості (м. Глухів), «СливаФЕСТ» (с. Опішня), «Петриківський дивоцвіт-2019», Всеукраїнському фестивалі мод «TOP POINT-2019» (провели показ колекції) та ХVІІ семінарі-практикумі з питань символіки та семантики в українській народній культурі (м. Одеса), експортному форумі «Кременчук текстильний-2020» і цими днями в міжнародному проєкті – ярмарці-форумі «Плавні. Текстиль# KRAINENOW». У рамках цього заходу проходив Міжнародний фестиваль «Подіум національної моди», на якому відбулася феєрична презентація неперевершених вишитих жіночих блуз, суконь, чоловічих сорочок, інших речей від нашого Центру.

Створення Всеукраїнського центру вишивки та килимарства стає основою для нового проєкту туристичного спрямування, в якому будуть тісно співпрацювати три потужних осередки художнього промислу: Опішня (гончарство) – Решетилівка (вишивка та килимарство) – Петриківка (петриківський розпис).

Чи підраховували кількість вже виготовлених вишиванок та килимів за період існування Центру?

Ми не ставимо собі за мету рахувати скільки створили виробів. Наше головне завдання – відтворення вишиванок за взірцями старих сорочок, малюнків, технік різних регіонів України, килимових виробів. Тож колектив Центру працює над виготовленням унікальної високохудожньої колекції вишитих та килимових виробів для створення потужної виставкової зали з метою збереження найстаріших художніх ремесел України та сприянню розвитку туризму. Експозиції виставки постійно поновлюються.

Фахівці Центру займаються збиранням, збереженням, атрибуцією, вишитих виробів, систематизують давні зразки вишивки, проводять їх аналіз та інтерпретацію. Формують джерельну базу досліджень та фондові колекції етнографічних, мистецьких, документальних та інших матеріалів, що стосуються вишивки, забезпечують їх зберігання, консервацію та реставрацію.

Людина протягом свого життя постійно навчається, як-то кажуть: «Вік живи-вік учись!» Чи можна навчитися вишивати у будь-якому віці? Хто Вас навчив цього дивовижного ремесла і скільки Вам було років, як Ви взяли до рук голку?

Вважаю, що навчитися вишивати, можна у будь-якому віці. Головне – мати велике бажання.

Я навчалась різним ремеслам з дитинства, бо зростала у творчій родині. Уже в ранньому віці мене навчила мама вишивати хрестиком і гладдю. Основні знання з ремесла отримала в Решетилівському художньому професійному ліцеї (на той час Профтехучилищі № 28), як і всі майстри, котрі працюють в нашому Центрі. Любов до вишивки, всі її секрети, які знала сама, мені передала майстер світлої пам’яті Марфа Йосипівна Маляренко, за що я вдячна їй все життя.

Чи навчали Ви когось особисто секретам вишивання?

Так, із січня 1986 року по 29 січня 2019 року я викладала ручну вишивку, навчивши за 33 роки не одне покоління дівчат, серед них дочка Юлія, і навіть декілька хлопців, зокрема й свого сина Олександра. Все своє життя я віддавала і віддаю улюбленій справі і дуже вболіваю за збереження і передачу наступним поколінням наших унікальних ремесл. І по життю маю такий девіз: «Якщо працювати, то творчо і передати молодому поколінню такі знання і уміння, щоб це стало їхнім світосприйняттям і міцними засадами національної самосвідомості».

Який зараз найпопулярніший орнамент, візерунок, колір вишиванок?

Дуже багато людей прагнуть мати саме решетилівські вишиванки «білим по білому», які вражають своєю красою і неповторністю. Для них характерний геометричний та рослинно-геометризований орнаменти. Художня вишивка наших сорочок, блуз, суконь вирізняється вишуканістю, тонким смаком майстринь. Вона розвинулася на ґрунті багатих народних традицій, що донесли до наших днів величезну кількість неперевершених зразків. Унікальність робіт наших майстринь базується на поєднанні різних вишивальних технік, їх може бути 5-8. Виконані «білим по білому» узори лиштвою, поєднані з мережками та «солов’їними вічками», «зерновим виводом», вирізуванням створюють образ тонкої, ніжної, немов павутинка, сорочки або блузи, що підкреслює кращі риси того, хто в неї одягнений.

Засновниця всеукраїнського свята День вишиванки, письменниця Леся Воронюк говорила, що «вишиванка – це генетичний код нації». Надіє, на ВvAKUашу думку, що таке вишиванка для українського народу?

Дійсно, в ній воістину закодовано минуле, теперішнє і, не побоюсь сказати, майбутнє України. Кожен стібочок на вишитих роботах майстринь наче магія, як священнодійство, що тримає в собі інформацію поколінь. Кожен символ, кожен знак несе в собі енергетику гармонії і краси. Варто зазначити – потрібно визнавати і захоплюватися культурою і традиціями нашого народу, їх зберігати, розвивати і пропагувати. Адже занепад нашого суспільства починається з моральної, духовної деградації, а не через економічні негаразди, прорахунки. Культуру творять люди, і їй навчаються. Кожне покоління створює свої мистецькі надбання і передає їх наступним поколінням, але основа і традиція – це святе, це ідентифікатор нації.

Матеріал підготувала Євгенія Якименко