Оксана Шоорлеммер — перша українка, яка отримала орден за «Значний внесок» в Передній-Померанії/ Німеччина. Цей орден відзначив її роботу щодо допомоги українцям, які отримали тимчасовий притулок в Німеччині, та внесок на користь України та землі Мекленбург-Передньої Померанії (Німеччина). Ми вітаємо Оксану з цією відзнакою та просимо поділитися своєю історією!
1 Пані Оксано, коли Ви приїхали до Німеччини, як формувався Ваш професійний шлях?
Моє життя в Німеччині розпочалося з 2003 року. Приїхала в містечко Грамбов неподалік від Шверіну, де й проживаю до сьогодні, з метою здобути тут третю освіту та відкрити для себе нові горизонти. До цього я вже здобула вищу педагогічну освіту в Україні та мала досвід роботи. Хоча, приїхавши до Німеччини, я вже володіла на достатньо високому рівні німецькою мовою, для подальшого навчання довелося відвідувати мовні курси та курси журналістики.
У Німеччині закінчила Studienkolleg, далі був Ausbildung і DualeStudium. На жаль, мій диплом соціального педагога був підтверджений лише частково, тому я вирішила опанувати фах у фінансовій сфері. Мені це вдалося, і я успішно працювала в цій галузі понад 16 років і здобула диплом фінансиста та фінансового бухгалтера. Паралельно я долучалася до інших сфер діяльності. Очолювала відділ продаж у компанії Vorwerk. Таким чином здобула широке коло контактів. Після початку повномасштабної війни в Україні всю свою діяльність спрямувала на допомогу Україні та українцям, які шукали прихисток у Німеччині, вбачаючи в тому свій як громадянський, так і людський обов’язок.
25 лютого 2022 року за кермом автомобіля виникла ідея створити організацію «Міжнародний штаб допомоги українцям» на вже існуючій базі активних директорок Business Woman — журналу з багатьох країн світу. У цьому допомогла моя троюрідна сестра.
Від початку створення організації було проведено майже 90 різноманітних заходів, здійснено безліч гуманітарних місій. Ми перевезли й розселили майже 1700 жінок і дітей, які тікали від війни. Нами було зібрано й передано 1000 тонн гуманітарної допомоги.
Усе це вдалося здійснити за допомогою наших надійних партнерів: «Міжнародного штабу допомоги українцям», Міжнародного глянцевого журналу Business Woman, Світової ініціативи Greening of the Planet та «Книги рекордів України», де я є представницею всіх цих організацій та проектів у Німеччині. Одним з найвизначніших культурних досягнень нашої організації вважаю створення Української православної церкви в землі Мекленбург-Передня Померанія.
2 Що допомогло Вам досягти успіху в Німеччині? Які Ваші поради до тих жінок, які хочуть побудувати успішну карʼєру за кордоном (зокрема в Німеччині)?
Я завжди була відкрита до всього нового, ніколи не боялася життєвих викликів і бралася за нові справи, бо вважаю, що навіть найскладніші задачі стають посильними, якщо докласти до них необхідну кількість зусиль. Моє життєве кредо: «Під лежачий камінь вода не тече». Жінка може все, і не важливо, де вона і в якій країні. У Німеччині важливо пізнати менталітет німців, вивчити закони, опанувати мову й бути відкритим до спілкування та пізнання німецької культури. Німці поважають працьовитих і чесних. Я завжди памʼятала, що по мені будуть судити всіх українців. Тому це додаткова відповідальність.
3 Як Ви прийшли до заснування власної громадської організації?
Ще до початку повномасштабної війни я долучилася до роботи українсько-німецької громадської організації в Шверіні та була обрана в раду цієї організації. До 24 лютого 2022 року наша діяльність була спрямована на популяризацію української культури в Німеччині. Але війна змінила все. З перших днів ми організували мітинг в Шверіні (щоб привернути увагу німців до ситуації в Україні).
У перший день війни привезли жінок та дітей з польсько-українського кордону, надавали їм допомогу в усіх питаннях, збирали гуманітарну допомогу та відправляли в Україну. У певний момент я зрозуміла, що українці зосереджені не лише в Шверіні, а в багатьох інших містах землі Мекленбург-Передня Померанія.
Вони також потребують допомоги та підтримки.
Це дало поштовх до створення своєї неприбуткової організації, яка обʼєднала українців, що отримали притулок у нашій землі.
4 Чим займається Ваша організація?
Nord Haus UA e.V. («український дім на півночі») обʼєднує українські громади на півночі Німеччини. Наші основні пріоритети — допомога молоді, людям похилого віку та ветеранам, які перебувають на лікуванні в Німеччині, психологічна та педагогічна підтримка, мовні курси. Ми допомагаємо українцям інтегруватися в Німеччині, займаємося культурною дипломатією, надаємо гуманітарну допомогу Україні, є посередником між Мекленбург-Передня Померанія та українськими органами влади. Нещодавно наша земля підписала меморандум про співпрацю з містом Чернігів, і ми будемо допомагати у відбудові міста.
Що було найважчим у становленні Вашої організації? Хто допомагав Вам у становленні організації?
Найважливіше — це мати команду надійних та вмотивованих людей, які обʼєднані спільними цінностями й метою.
Один у полі не воїн! Та й багато самотужки не зможеш зробити. Тому доклала багато зусиль для того, щоб сформувати команду однодумців. Ми допомагаємо іншим, а головне — підтримуємо один одного. Але найголовнішим надійним оплотом у моїй роботі стала моя сімʼя, яка підтримувала, надихала, давала моральні сили та наснагу робити ще більше.
Які уроки Ви винесли з першого року діяльності? Що б Ви порадили іншим, хто планує створити громадську організацію? Як Ви залучали фінансування?
Залучати вмотивованих людей, які не прагнуть фінансової вигоди. Громадський сектор це не та сфера, де заробляють капітал. Ця діяльність обʼєднує тих, хто працює на користь інших. Важливо також диверсифікувати статті фінансування організації. Працювати прозоро (імідж та репутація здобуваються важко, але легко втрачаються).
Спочатку організація функціонувала за пожертвування від індивідуальних осіб та підприємств. Ми отримали багато допомоги у формі знижок, безкоштовної оренди приміщення тощо. Усе це було можливим завдяки тому, що німецька громада знала мене й мою прозору роботу. Тому легко долучалися до допомоги організації. Згодом ми отримали фінансування з федерального проекту, потім грант від Посольства США в Німеччині та від міністерства економіки землі Мекленбург-Передня Померанія.
5 Чим Ви найбільше пишаєтеся, як засновниця громадської організації? Які плюси в громадській роботі?
Громадська робота виснажлива, але вона винагороджує найбільше. Коли я бачу, що змогла врятувати від ампутації ноги українського воїна, організувавши йому консультації в різних клініках Німеччини в найкращих спеціалістів, відчуваю, що не дарма живу на цьому світі. Я пишаюся тим, що разом з моєю командою ми змогли допомогти великій кількості людей та налагодити місток порозуміння між німцями та українцями. На цій ниві ще багато роботи, і всі разом ми працюємо на перемогу України у війні з росією.
6 У Вас троє дітей і неймовірно величезний обʼєм завдань щодня, що Вам допомагає все встигати та з усім справлятися? Які Ваші лайфхаки в повсякденному житті? Що Вам допомагає не вигоріти?
Оптимізація завдань та розподіл обовʼязків між членами організації — це мої пріоритети. Намагаюся максимально використовувати технологічні досягнення для полегшення та пришвидшення роботи. На кухні — це Thermomix, в офісній роботі — штучний інтелект. Також у мене є записник, у який я нотую всі справи на день. Для того, щоб не вигорати, потрібно не лише працювати, а й мати час на інші справи. Вихідні присвячую тільки сімʼї (принаймні намагаюся). Мої діти дають мені енергію та натхнення.
Двічі на тиждень, вже впродовж 12 років проводжу заняття зумби та йоги для своїх сусідів. Також створила дитячий спортивний гурток і тренувала дітей віком від 5 до 7 років у місцевому спортивному клубі.
7 Які три поради Ви б дали жінкам, які бажають досягнути успіху на ниві громадської чи благодійної діяльності?
Ніколи не здаватися, вірити у свої сили й йти до поставленої мети.
Жінка може все!
Після самої темної ночі прийде день!
Автор матеріалу Ірина Суворова