Херсонщина сьогодні — це регіон, який відновлюється буквально під вогнем. Понад 250 кілометрів лінії фронту, щоденні обстріли й постійні ризики змушують місцеву владу поєднувати питання безпеки, оборони та розвитку в одному рішенні.
В інтерв’ю для Business Woman Олександр Прокудін, начальник Херсонської обласної військової адміністрації, розповідає про реальні пріоритети відновлення прифронтового регіону, роль жінок у владі та бізнесі, підтримку підприємництва і ті інноваційні рішення, які вже сьогодні формують економічну та соціальну стійкість Херсонщини.
1. Пане Олександре, які ключові пріоритети відновлення Херсонщини на сьогодні, і які інноваційні рішення ви впроваджуєте в роботі обласної військової адміністрації для того, щоб пришвидшити ці процеси?
В умовах, коли через Херсонщину проходить понад 250 кілометрів лінії фронту і росія щодня обстрілює наші громади, головні пріоритети залишаються незмінним, — безпека людей і підтримка війська.
Поки тривають обстріли, відновлення неможливо відділити від реальної загрози. Тому концентруємось на тому, що зменшує ризики для цивільних: будуємо укриття, встановлюємо сітки на дорогах, впроваджуємо системи протидії дронам, захищаємо критичну інфраструктуру та облаштовуємо фортифікації. Це те, що зараз рятує життя і дозволяє Херсонщині функціонувати попри цілодобовий терор.
Окрема увага – підтримці Сил безпеки й оборони. У 2024 році громади спрямували на це 844 млн грн, фактично половину своїх власних надходжень. Ще понад 33 млн грн вдалося залучити позабюджетно. Це важлива допомога підрозділам, які захищають Херсонщину і нищать російських загарбників.
Паралельно створюємо безпечні умови там, де люди проводять найбільше часу. Уже працюють 11 “лікарень під землею”, ще 15 – облаштовуємо зараз. Крім того, наші діти змогли вчитися у змішаному форматі завдяки створенню 6 підземних закладів освіти. Продовжуємо працювати, аби таких безпечних обʼєктів в нашій області було більше.
Щодо відбудови, я для себе чітко визначив: повертати “як було” — неправильний підхід. Маємо можливість зробити краще — сучасніше, зручніше й стійкіше до загроз. Наприклад, у школах відразу споруджуємо укриття, критичні об’єкти оснащуємо сонячними панелями, комунікації переносимо під землю, щоб вони залишалися працюючими навіть під час атак.
Окремий напрям — розвиток економіки. Ми вже підготували проєкт індустріального парку. Там плануються сонячні електростанції, виробництво мінеральних добрив, газобетонних блоків, сухих сумішей та сучасне зерносховище на 100 тисяч тонн. Це дасть робочі місця, податки і відчутну опору для області.
2. Скільки жінок працює сьогодні у вашій команді на керівних та оперативних посадах, і яка роль жінок у процесах відновлення регіону? Чи спостерігаєте ви зростання жіночого лідерства та ініціатив у громадському та бізнес-секторі?
У нашій команді жінок справді багато. Сьогодні у Херсонській ОВА працюють 295 жінок – 74% від загальної кількості працівників. На керівних посадах їх теж більшість: з 25 керівників структурних підрозділів 16 – жінки.
Також серед моїх заступників — Ольга Малярчук. Вона відповідає за оборону і захист населення. Це складний і дуже важливий напрям, з яким вона справляється відповідально та професійно.
Відверто кажучи: пишаюсь нашими фахівчинями. Я працюю з ними щодня і бачу, як вони витримують навантаження, працюють під загрозою обстрілів, але попри все виконують свої обовʼязки.
І роблять це якісно у всіх сферах: від відбудови та медицини до аграрного сектору, посилення безпеки і роботи з громадами. У нас немає напрямків, де жінки були б осторонь.
Тож на прикладі своєї команди бачу: жінки на Херсонщині відіграють велику роль у відновленні регіону. Їхнє лідерство помітне і в державних структурах, і в громадському секторі, і в бізнесі. І воно справді підсилює нашу область.
3. Чи зберігся та чи розвивається жіночий бізнес на Херсонщині попри військові виклики? Які сфери показують найбільшу стійкість і які нові напрямки відкриваються для жінок-підприємниць у регіоні?
Ані складні воєнні умови, ані постійні російські обстріли не зупинили розвиток жіночого підприємництва на Херсонщині. Наші жительки продовжують створювати робочі місця, запускати нові напрямки й підтримувати економіку області.
Сьогодні жінки становлять значну частину робочої сили регіону. Цього року 70% людей, які знайшли роботу через обласний центр зайнятості, — саме жінки. Понад п’ять тисяч наших жительок працевлаштувалися й працюють у сферах, що підтримують життєдіяльність Херсонщини.
У підприємництві динаміка теж відчутна. Протягом року 1142 жінки відкрили власну справу — це 62% від усіх нових ФОП. Найчастіше йдеться про роздрібну торгівлю, кав’ярні, сферу послуг та бʼюті-індустрію.
Є й показові приклади стійкості. Одне з підприємств легкої промисловості, що відновило роботу у Херсоні, майже повністю складається з жінок. Колектив узяв на себе відповідальність зберегти виробництво та робочі місця — і це вдалося навіть під постійними обстрілами.
Тож з впевненістю можу сказати, що жіноче підприємництво в області не просто збереглося — воно розвивається і дає регіону відчутну підтримку в час, коли кожен працюючий бізнес має значення.
4. Які програми підтримки бізнесу — особливо малого та середнього, а також жіночого підприємництва — зараз реалізовує обласна військова адміністрація? Чи є партнерства з міжнародними організаціями, фондами або бізнес-асоціаціями?
Сьогодні можливості обласного бюджету обмежені: Херсонщина має найменший бюджет серед регіонів, а надходження від бізнесу через війну зменшилися впʼятеро. Переважна частина коштів спрямовується на оборону й підтримку військових.
Тому головними джерелами підтримки для малого, середнього та жіночого підприємництва є державні програми й ініціативи наших міжнародних партнерів.
У межах програми мікрогрантів «Власна справа» цього року 101 житель області отримав 27,7 млн грн на розвиток власної справи. Серед них — 65 жінок, у тому числі 30 внутрішньо переміщених. Ця підтримка дала можливість людям розширити або запустити бізнес у медицині, торгівлі, аграрному секторі, переробці та виробництві.
Окрему роль відіграє проєкт «ДОВІРА», який реалізується за підтримки гуманітарної організації «Людина в біді». Від громад області було відібрано 43 заявки, 35 із яких – подали жінки. Переможці отримали гранти від 1000 до 5000 доларів на відновлення або запуск мікро- та малого бізнесу, який постраждав від війни.
Партнерські програми в аграрному секторі також значні. ФАО, Mercy Corps, Данська рада у справах біженців та Міжнародна організація з міграції забезпечили грошовою підтримкою та грантами близько 5 тисяч мешканців області, зокрема 547 внутрішньо переміщених осіб. Завдяки співпраці з Mercy Corps фермери отримали допомогу на відновлення ангарів та придбання техніки, а 125 аграріїв отримали ваучери від ФАО на суму 1000 доларів для закупівлі насіння соняшника. Також Міжнародний комітет Червоного Хреста допоміг домогосподарствам Білозерської громади отримати 200 теплиць із насінням, добривами та всім необхідним для поливу.
Це дуже практична підтримка, яка дає людям можливість працювати й утримувати свої родини навіть у прифронтових умовах.
5. Які інноваційні підходи впроваджують підприємці Херсонщини сьогодні? Чи можете ви назвати конкретні приклади місцевого бізнесу або громад, які демонструють успішні моделі адаптації, диджиталізації, агроінновацій чи соціального підприємництва?
Після підриву Каховської ГЕС підприємці та громади Херсонщини опинилися в нових умовах, і багато хто почав адаптуватися через інновації.
Найбільше змін відбувається в агросекторі: через втрату зрошення й висушені ґрунти аграрії переходять на культури, які ефективніше використовують зимову вологу. Зростає інтерес до льону олійного та озимих культур.
Спільно з науковцями та міжнародними партнерами досліджуємо можливість вирощування нових посухостійких культур. Серед потенційних — олива. Розглядаємо й запуск проєктів із вирощування медичного канабісу.
Зараз ініціюємо експериментальний проєкт “Поле дружби”. Його логіка проста: країни-партнери передають насіння культур, ефективних у їхніх кліматичних умовах. Ми висаджуємо їх на одному полі з позначенням країни походження. У такий спосіб створюємо майданчик для аграрної науки та міжнародної взаємодії. Для нас — це шлях до рішень, які допоможуть відновити аграрний потенціал півдня. Для партнерів — можливість побачити, як їхні культури поводяться в умовах, що стають актуальними через кліматичні зміни.
Є й локальні приклади успішної адаптації. Частина громад переходить від великого землеробства до тепличного виробництва, щоб забезпечити стабільний урожай. Один із таких кейсів — Тягинська громада. Попри постійні обстріли та дронові атаки, завдяки підтримці благодійників там встановлено 40 теплиць для внутрішньо переміщених осіб. Кожна має площу 100 м², обладнана системою поливу та всім необхідним для вирощування овочів. Це дало людям можливість швидко розпочати власну справу.
Читайте також: Бізнес і держава отримали інструмент для фіксації воєнних збитків: відкрито п’ять нових категорій у Реєстрі
Фото: з архіву Business Woman