Чернівецька область не лише долає виклики, спричинені повномасштабною війною, а й активно формує нові стандарти управління. Завдяки стратегічному оновленню регіонального розвитку, впровадженню цифрових технологій та залученню міжнародних партнерів область стає прикладом для інших регіонів України.
В інтерв’ю з Альоною Атаманюк, Першою заступницею начальника Чернівецької ОВА (серпень 2022-лютий 2025) з’ясували як саме Буковина використовує сучасні інструменти для моніторингу та реалізації інвестиційних проєктів, що робить її відкритою для міжнародних інвесторів, як відбувається підтримка місцевого бізнесу та які конкретні кроки спрямовані на покращення соціально-економічного стану регіону.
Які інноваційні підходи впроваджуються у процесі управління Чернівецькою областю?
Умови повномасштабного вторгнення спонукали до змін у багатьох напрямах, адже потрібні нові підходи й у процесі оновлення стратегічних документів розвитку регіону. В області був затверджений стратегічний документ регіонального рівня – Стратегія розвитку Чернівецької області на період до 2027 року. Її приймали 2021 року, тож зрозуміло, що зміни були нагальними. Для її оновлення ми використали територіально-орієнтований підхід та смарт-спеціалізацію, гендерно-чутливий аналіз результатів економічного і соціального розвитку області. До процесу напрацювання змін було залучене широке коло фахівців та представників заінтересованих сторін. Зокрема до Робочої групи, створеної при Чернівецькій обласній військовій адміністрації ввійшли фахівці структурних підрозділів обласної військової адміністрації, територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, депутати обласної ради, представники асоціацій ОМС, бізнесу, експерти та науковці. Загалом більше 120 осіб. Також розпочали широке обговорення проєкту оновленої Стратегії. Зараз збираємо ідеї проєктів, які будуть включені до проєкту Плану заходів з реалізації у 2024 — 2027 роках Стратегії розвитку Чернівецької області на період до 2027 року. Цей процес також зробили максимально відкритим та із залученням широкого кола стейкхолдерів.
Окрім того, розробили систему рейтингування соціально-економічного розвитку територіальних громад. Щоби виявити системні проблеми розвитку територіальних громад та області в цілому, причини їх виникнення, стимулювати керівництво територіальних громад до напрацювання ефективних управлінських рішень для підвищення фінансової самодостатності місцевих бюджетів та надання якісних і доступних послуг жителям територіальних громад.
Моніторинг проводиться за 3 напрямами (фінансова самодостатність, економічна ефективність, якість та доступність послуг) та 31 показником. Розрахунок загального рейтингового місця (ранжування) територіальних громад проводиться за бальною системою.
Аналізуючи зібрані дані кожна громада області може порівняти та проаналізувати показники своєї діяльності із показниками інших громад. Це відповідно, допомагає виявленню та розумінню реальних проблем та потреб для подальшого розвитку громади, напрацюванню інструментів для подолання проблем та подальшого стратегічного планування розвитку громад; ухваленню ефективних рішень керівництвом громад та створенню між ними позитивної конкуренції; обміну кращими практиками управління на місцевому рівні.
Створені й нові консультативно-дорадчі органи при ОВА. Це регіональний офіс міжнародного співробітництва у Чернівецькій області, який координує взаємодію та співпрацю з міжнародними партнерами (організаціями, підприємствами, фондами). Міжнародне співробітництво підтримки взаємовідносин із закордонними партнерами та розширення кола партнерів для відновлення і розбудови транспортної, медичної, соціальної, комунальної, виробничої інфраструктури та житла, інфраструктури енергетики, зв’язку, відновлення та збереження об’єктів культурної спадщини, надання гуманітарної допомоги, підтримки вразливих верств населення та осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах внаслідок війни, внутрішньо переміщених осіб, а також структурної модернізації та перезапуску економіки Чернівецької області пріоритетні його завдання.
Працює і Регіональний Офіс Конгресу місцевих та регіональних влад Чернівецької області при Президентові України для вивчення та моніторингу суспільно-політичних і соціально-економічних процесів, що відбуваються в області, вироблення за результатами узгодженої позиції щодо пріоритетів державної регіональної політики та механізмів забезпечення сталого розвитку територіальних громад та регіону. Налагоджуємо ефективну взаємодію державних органів, зокрема місцевих органів виконавчої влади, з органами місцевого самоврядування для удосконалення регіонального розвитку, напрацювання новітніх підходів та ефективному завершенню реформи місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою, інших реформ із децентралізації влади.
Що найбільше експортує Чернівецька область?
Чернівецька область проводить зовнішньоторгівельні операції товарами із партнерами з 109 країни світу. У січні-серпні 2024 року обсяг експорту товарів становив 123 млн дол. США, а обсяг імпорту – 335,8 млн дол. США.
Найбільше серед експортованих товарів це деревина і вироби з деревини, готові харчові продукти, меблі, продукти рослинного походження, текстильні матеріали та текстильні вироби, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них продукти тваринного походження.
Наприклад, експортні постачання текстильних матеріалів та текстильних виробів збільшилися майже вдвічі, а полімерних матеріалів, пластмас та виробів з них у 1,5 рази.
Це продукція наших місцевих виробників, яка відповідає міжнародним стандартам і витримує конкуренцію на міжнародному ринку.
Що найбільше імпортує Чернівецька область?
Основні статті товарної структури імпорту: мінеральні продукти, машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, транспорт.
Збільшилися обсяги імпорту мінеральних продуктів, в тому числі мінеральні палива, нафта і продукти її перегонки. Це 39,7% від загального обсягу імпорту.
Які інноваційні технології впроваджуються Чернівецькою ОВА у сфері публічного адміністрування? Які планують впроваджуватися?
Для управління та контролю за публічними інвестиціями застосовується Державна екосистема управління відновленням DREAM, яка створює єдиний цифровий шлях проєктів відбудови і забезпечує їх прозору та ефективну реалізацію на національному, регіональному та місцевому рівнях. DREAM – це “єдине вікно” для роботи з проєктами відновлення і модернізації.
Станом на 1 листопада 2024 року громадами Чернівецької області на платформі DREAM виставлено 251 інвестиційний проєкт та 42 концепції публічних інвестицій. Буковина – у п’ятірці лідерів по кількості проєктів, занесених в DREAM. Завдяки DREAM громади Чернівецької області у 2025 році зможуть залучати фінансування на проєкти відновлення як через державні програми, так і напряму в іноземних урядів.
Для підвищення інвестиційної привабливості регіону триває створення інвестиційного порталу Чернівецької області — платформи, що забезпечує зручний доступ до інформації про можливості для інвесторів. Цей портал надає актуальні дані про інфраструктурні проєкти, земельні ділянки, виробничі приміщення, діючий бізнес та інші переваги, які пропонує область для інвесторів. Доступність такої інформації в електронному форматі значно полегшує процес прийняття рішень для потенційних інвесторів.
Інноваційний підхід до адміністрування регіону також включає впровадження цифрових інструментів для автоматизації обробки запитів, що дозволяє підвищити ефективність управлінських процесів та зменшити бюрократичні бар’єри. Інвестиційний портал служить своєрідним «вікном» для бізнесу, де можна отримати всі необхідні відомості про умови інвестування в Чернівецькій області, а також подати запити на консультації чи підтримку. Це створює більш прозорі умови співпраці та сприяє налагодженню стабільних ділових зв’язків між органами місцевої влади та бізнесом, що є важливим елементом для сталого розвитку регіону.
Для системної взаємодії з бізнесом створена регіональна офлайн та онлайн-платформа «Діалог влади та бізнесу» для комунікації бізнесу із представниками місцевої влади для оперативного вирішення проблемних питань підприємців із залучення центральних органів влади на базі Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України.
Щотижня проводяться відкриті онлайн-зустрічі з підприємцями краю, обговорюються проблемні питання та шляхи їх вирішення. Проведено 3 онлайн зустрічі на яких обговорювались питання: порядок визнання підприємств критично важливими для економіки краю та бронювання працівників; енергоощадження споживачів області в особливих умовах та підтримка бізнесу на регіональному і державному рівнях; програма підтримки вітчизняного виробника «Національний кешбек». До зустрічей доєдналось близько 200 представників бізнесу регіону.
Головне завдання – покращити економічний та інвестиційний клімат в області, збільшити кількість нових підприємств та розширення виробництв, покращення динаміки надходжень до місцевих бюджетів тощо. Забезпечити ефективне виконання цих завдань можемо лише у багаторівневій і системній комунікації із бізнесом.
Для надання якісних та доступних адміністративних послуг суб’єктам господарювання та жителям області сформована мережа ЦНАП області. У Чернівецькій області всі 52 територіальні громади створили Центри надання адміністративних послуг. З них 6 Дія ЦНАП, де відвідувачі отримують додаткові послуги та сервіси, забезпечено безбар’єрність приміщень, наявні простори для дітей, місця для користування порталом Дія і розвитку цифрових навичок, надаються консультації щодо запровадження підприємницької діяльності.
Всього в області 167 точок доступу до адміністративних послуг (територіальні підрозділи та відділені робочі місця працівників ЦНАП, а також старости на яких покладено обов’язки адміністраторів). Активно впроваджуються нові послуги та сервіси, на разі в середньому доступно понад 180 адміністративних послуг, які можна отримати в ЦНАП.
Триває робота з органами місцевого самоврядування спрямована на підвищення якості, доступності та швидкості послуг, що надаються в ЦНАП. Зокрема триває робота над автоматизацією роботи адміністраторів ЦНАП. У 29 ЦНАП Чернівецької області запроваджено електронний документообіг та автоматизований обмін даними між ЦНАП та суб’єктами надання адміністративних послуг, використовуючи сучасні програмні комплекси, такі як «Вулик» та «Універсам послуг».
У всіх ЦНАП Чернівецької області встановлено шерінг QR та приймаються цифрові документи в Дії: тепер необов’язково носити паперові документи з собою – для передачі цифрових копій достатньо лише відсканувати QR код або вказати 13 значний код свого документу. Також триває процес підключення ЦНАПів до сервісу «електронна черга» для зручності відвідувачів.
В 73% ЦНАП області створено умови доступності приміщень для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, зокрема встановлено пандуси, сходи з поручнями, обладнано доступні санітарно-гігієнічні кімнати, наявні інформаційні табличок із шрифтом Брайля тощо. Також триває робота над прийняття технічних рішень в ЦНАП для обслуговування осіб з порушенням слуху шляхом укладання договорів з УТОГ.
Чи є в області можливості замінити імпортовану продукцію продукцією власного виробництва?
Єдиними статтями товарної структури імпорту, які можна замінити на території області є: текстильні матеріали та текстильні вироби, продукти рослинного походження та хімічної промисловості, а саме лакофарбова продукція.
У зв’язку з військовою агресією російської федерації на території України не працюють нафтопереробні заводи, тому Україна змушена імпортувати мінеральні продукти, в т.ч. мінеральні палива, нафта і продукти її перегонки.
Працюємо над програми підтримки місцевого бізнесу, виробників для того, щоб на ринку було якомога більше товарів українського, буковинського виробництва. Адже розвиток виробництва – це якісний товар, створення нових робочих місць, надходження до бюджетів різних рівнів, підтримка економіки регіону і можливість якомога більше допомагати нашим Збройним силам. Адже всі спільно працюємо на перемогу.
Фото з архіву Альони Атаманюк