Анастасія Гриняк — бізнес вумен, доктор філософських наук. Захистила докторську дисертацію в Оттавському університеті з іспанського класичного театру. Навчалась у Франції, Бельгії, Мексиці та Канаді. Знає українську, російську, англійську, французьку, іспанську, італійську мови, вивчає арабську.
«Жінка – може все!». Познайомившись з Настею, я одразу подумала, що вона якнайкраще відповідає цьому девізу. Сьогодні розкажемо про її успіхи, можливо, вони зможуть надихнути когось з наших читачів на власні здобутки!
Настя, ти навчалася в різних університетах, однак наразі обрала винний бізнес. Як так сталося, що ти зацікавилася цим родом діяльності?
Іноді з нами відбуваються події, які можуть кардинально змінити життя. Я відпочивала в Італії, коли розпочався карантин через пандемію з COVID-19. В один день закрили аеропорт. Я залишилася зовсім одна в чужій країні з неможливістю повернутися додому. Щоб якось розважити себе і “вбити” час, чекаючи чартерний рейс до Канади, я відвідувала дегустаційні виставки вина. Саме в той час мені і відкрилася винна індустрія з іншого боку. Я ніколи не думала, що історії вин, які ми полюбляємо, можуть бути такими цікавими. Це справді ціла наука! Отже, в Італії і зародилася ідея розпочати винний бізнес. Мені хотілося не тільки привозити смачне вино з Європи, а і розповідати його історію. Тепер для мене кожна партія вина — це його народження, процес виробництва, географія походження. Я з радістю розповідаю про це на дегустаціях, які влаштовую. Для мене це не просто заробіток грошей, а ще й насолода. Мої клієнти — це ресторани, приватні особи, які замовляють вино не тільки на свої вечірки, а і для власного споживання. З радістю презентувала вино на відзначенні Другої річниці заснування Business Woman PRO Canada у лютому, виступивши винним спонсором на заході. Наразі, ця професія мені більше подобається, ніж викладацька, про що я мріяла, навчаючись в різних університетах. Залишу її на потім.
Ти — справжня поліглотка, знаєш багато мов і раптом — курси макіяжу. Навіщо тобі це?
Я завжди прагнула бути різносторонньою людиною у всіх аспектах і старалась реалізувати себе в багатьох сферах. Життя дуже різноманітне, хочеться брати від нього все і на всі 100, як то кажуть. Я старалась реалізувати себе в академії, здобувши найвищу освіту; в мистецтві, займаючись багато років бальними танцями. Одного разу я навіть взяла участь в конкурсах краси “Міс Канада” та “Міс українська Канада”. Саме ці конкурси дали мені натхнення і бажання вчитися ще і на курсах макіяжу. Це справді дуже цікаво і гарно. Чому ж ні? Мені не шкода витрачати час на навчання, я насолоджуюся ним!
Як бачиш, я не боюся чогось нового. На сьогодні уже об’їхала пів світу, вивчаю різні мови і це ще тільки початок. Я продовжую цікавитись новим, мої горизонти тільки розширюються. Якщо бути відвертою, навіть не знаю, куди мене потягне через декілька років і що я додам до свого раціону інтересів.
Ти є членом винного клубу і, перебуваючи там з тобою, можна подумати, що ти знаєш всіх. Розкажи про своїх друзів, товаришів, чи легко ти йдеш на контакт і що для тебе означає слово “друг, подруга”?
Я дуже соціальна людина та знаю неймовірно багато людей. У винному клубі досить часто проходять різні заходи, можна знайти цікавих людей з різних сфер життя. Для мене немає проблеми познайомитися з людьми. Така любов до спілкування ще з дитинства. Мама розповідала, що ще з 4 років мене важко було забрати з вулиці до дому. В селі, де я виросла, було повно дітей. Я завжди була в центрі, як старійшина серед племені (посміхається – прим. авт.) То, мабуть, щось дуже глибоко генетичне, бо я досі така. В плані дружби я дуже відкрита, але тримаюсь подалі від токсичних людей. Зраду та обман не вибачаю. У таких випадках людина перестає для мене існувати.
Які в тебе є плани? Будеш розвивати цей бізнес чи можливо шукати себе ще десь?
Так, безумовно, я буду продовжувати розвивати алкогольний бізнес. Це моя пристрасть і моє натхнення. Чим більше я в нього поглиблююсь, тим більше усвідомлюю, що мені це цікаво і потрібно. Хочу його розвивати також в інших країнах. І, звичайно, хочу себе реалізувати в інших сферах. Є ще дуже багато планів, пов’язаних з цим бізнесом і іншими сферами діяльності, де вже народжуються великі проєкти, але про це — згодом. Я ніколи не говорю наперед, поки ще все не заплановано ідеально. Адже, успіх — це добрий план з продуманими найменшими дрібницями. Однак, я обіцяю розповісти читачам журналу Business Woman про всі свої майбутні досягнення.
Що ти можеш побажати нашим читачам?
Я знаю, що ваш журнал читають не тільки жінки, а і чоловіки. Жінкам бажаю, насамперед, повірити в себе і свої можливості, адже вони — безмежні. З того, що я бачу, багато жінок навіть не допускають думки про створення власного бізнесу, бояться, не вірять в себе. Вони більше думають про те, що їх обмежує, ніж про численні дари і таланти, якими вони володіють для відкриття власної справи.
Таке обмежене мислення, на жаль, закладене здебільшого з дитинства, коли батьки досить часто критикують своїх дітей більше, ніж хвалять. Тут дуже велика роль батьків у вихованні дітей. Як кажуть: всі наші психологічні проблеми родом з дитинства. Треба частіше хвалити своїх дітей навіть якщо вони не виправдовують ваші очікування. Саме цим батьки закладатимуть віру в себе. Здорова психіка дитини — це набагато важливіше, ніж високі оцінки в школі. Дуже важко в дорослому віці позбутись цих шаблонів. Також, не легко позбутись поглядів, нав‘язаних суспільством. Часи і тренди змінюються швидше, ніж ми закінчуємо університети. Багато професій обезцінюються. Я в жодному разі не виступаю проти освіти, вона ніколи не завадить. Однак, я за те, щоб людина мала завжди критичне мислення і могла приймати власні рішення, не зважаючи на нав’язану думку батьків, професорів, друзів. Коли людина здатна відкинути всі стереотипи і нав’язані думки, в неї ніби виростають крила і все стає можливим. Саме так я наважилась відкрити бізнес незважаючи на ковід, конкуренцію. До речі, торгівля алкоголем — це чоловіча сфера і жінок там практично немає. Але навіть в цій сфері я знайшла собі, зуміла завоювати авторитет, хоч до того, вони дуже скептично ставилися до мого бажання бути серед “чоловічого”бізнесу. Чого б раптом?
Чоловікам хочу побажати мудрості усвідомити, що жінка потребує їхньої уваги та підтримки. Досить часто жінка одягає сталеву маску і здається незламною. Але, насправді, це захисна реакція, щоб прикрити свою вразливість. Дорогі чоловіки, ви нам потрібні! Підставляйте частіше своє мужнє плече, на яке з впевненістю можна покластись і навіть поплакати, якщо необхідно. Це називається підтримкою. І нам, жінкам, досить часто цього не вистачає від вас.
Фото – Марії Нищети.
м. Торонто, Канада