У Копенгагені відбувається друга зустріч у межах проєкту «Корені та крила», що реалізується у співпраці з Фундацією Пилипа Орлика, ГО «Hjælp Ukrainske Børn» та організацією «Lastivka». Ініціатива об’єднала дипломатичне представництво, правозахисну спільноту, науковців та українських освітян задля професійної розмови про виклики викладання історії та прав людини в умовах війни.
Подія проходить у стінах Королівська бібліотека Данії — і це перший захід, організований українцями в цій інституції. Сам факт проведення української освітньої ініціативи у просторі національної культурної спадщини Данії має глибоку символіку довіри, партнерства та інтеграції української спільноти в європейський інтелектуальний простір.
Проєкт «Корені та крила», авторкою якого є українська історикиня Наталія Омельчук, спрямований на переосмислення історичної освіти, формування відповідальної історичної пам’яті та підтримку вчителів, які працюють із дітьми, що пережили війну та вимушену міграцію.
Ініціатива другої зустрічі стала логічним продовженням попереднього етапу проєкту та прикладом українського лідерства в міжнародному освітньому середовищі.
З вітальними словами до учасників звернулися:
▪ Валерій Кравченко, заступник Посла України в Королівстві Данія
▪ Леся Ігнатик-Еріксен, радник Уповноваженого ВРУ з прав людини в Данії, голова ГО «Hjælp Ukrainske Børn»
▪ Леся Рихальська, голова організації «Lastivka»
Перший блок зустрічі присвячено темі «Як говорити з учнями про трагедії». Разом із Tine Heede, психологинею та спеціалісткою Данського інституту протидії тортурам DIGNITY, учасники обговорюють:
— як розпізнавати ознаки психологічної травми та ПТСР;
— як адаптувати навчальний процес для дітей, що пережили війну або втрату;
— як викладати історію та інші чутливі теми без повторної травматизації;
— які сигнали з боку дитини потребують додаткової уваги та професійної підтримки.
У другій частині дня відбувається розмова з Карстеном Фледеліусом — данським істориком, професором Копенгагенського університету, фахівцем із переосмислення національних наративів після тоталітарних режимів.
Ключові теми дискусії:
— досвід балтійських країн у подоланні радянської спадщини;
— виклики, які постануть перед Україною після завершення війни;
— ризики збереження імперських історичних рамок;
— роль учителя історії у формуванні критичного мислення, історичної пам’яті та громадянської відповідальності;
— як працювати з історією в умовах війни, травми та глибоких суспільних змін.
Програма також включає практичні модулі:
«Права людини в тоталітарних режимах»,
«Свобода і відповідальність»,
«Боротьба за права»,
«Пам’ять».
Сьогодні освіта — це простір стратегічних рішень. Саме тут формується те, якою буде країна після перемоги: з якою пам’яттю, з якою відповідальністю, з якою здатністю до критичного мислення.
Читайте також: Коли структура зустрічається з вірою: чому підприємці приходять у духовність
Фото: з архіву Алли Кучанс