Героїня цього інтерв’ю – надзвичайно тендітна і водночас сильна жінка, яка народилася у двомовному середовищі і з дитинства володіла українською й угорською мовами. Тімея Тимко, перекладачка і помічниця Почесного Консула України у місті Шіофок, розповість Вам про те, як місце народження вплинуло на її подальше життя, яким чином вона опинилася у привітному місті Шіофок, а також поділиться основними ініціативами Консульства і тим, як на нього вплинула пандемія.
Де територіально Ви народилися і яким чином це вплинуло на загальне формування Вас як особистості?
Я народилася на Закарпатті, у місті Ужгород. Закінчила угорськомовну школу та Факультет угорської мови та літератури Ужгородського національного університету. За фахом я викладачка угорської мови та літератури, але вже чимало років працюю перекладачем. Моя робота і є тим, на що вплинуло місце мого народження.
Закарпаття – багатонаціональний край. Ми з раннього дитинства звикли до того, що в нашому оточенні використовують кілька мов одночасно. Я завжди цікавилася мовами – вивчала англійську, вдосконалювала знання української та захоплювалася дослідженням своєї улюбленої та рідної угорської мови. Завдяки такому хобі я і стала перекладати ще на третьому курсі університету. Перші роботи були нотаріально посвідчені переклади різних документів, потім усний переклад на судових засіданнях, а у 2009-му році я стала перекладачем одної з угорських дипломатичних установ області. Це був неабиякий досвід і чудова нагода вдосконалювати себе як фахівця.
І саме завдяки здобутим навичкам, у 2018-му році Почесний консул України у місті Ужгород, Золтан Хорват, який у той час шукав кандидата на посаду помічника і перекладача Почесного консула, запропонував мені цю посаду у мальовничому курортному містечку Угорщини – місті Шіофок.
Які надбання із західної культури вкоренилися у Ваше життя?
Область, де я виросла – це найзахідніша область України. А тепер живу у південно-західній частині Угорщини. Можу вам сказати, що люди і тут, і там однаково привітні, дружні, відкриті до спілкування. У місті Шіофок я маю вже чимало друзів і спокійно можу заявити: їх цікавить життя українців, їхня культура, традиції. Утім, я відчувала інтерес та повагу до культури та традицій інших народів ще коли мешкала на Закарпатті. Почесне консульство України у місті Шіофок та Благодійний фонд «Життя без страху», засновником якого теж є Золтан Хорват, завжди працювали і надалі працюватимуть над тим, щоб долаючи фізичну відстань, забезпечити можливість зблизька ознайомити наші народи один з одним!
Розкажіть, які заходи ініціюєте Ви і Консульство на шляху до цієї мети?
За невеликий час нашої діяльності (Золтан Хорват, Почесний консул України у місті Шіофок, отримав екзекватуру у жовтні 2018-го року) у тісній співпраці із БФ «Життя без страху» нам вже вдалося реалізувати кілька успішних проєктів. Пан Почесний консул є меценатом однієї із шкіл Донеччини. Він щорічно здійснює візит до Волноваської ЗОШ №6 і ніколи не прибуває без подарунків. У кінці 2018-го року він подарував школі обладнання для облаштування комп’ютерної зали, завдяки якому і розпочався наш перший успішний проєкт – онлайн викладання угорської мови як іноземної для учнів. Я трішечки відновила свої педагогічні навички, й у січні 2019-го року були розпочаті курси для дуже розумних, відкритих до нових знань та чудових діточок Східної України. Вони весь час були дуже активними, залишалися після уроків, не шкодуючи свій час, старанно вчились, долавши неабиякі виклики відстані та техніки. За ініціативи Почесного консула та за підтримки БФ «Життя без страху» група з вивчення угорської мови влітку 2019-го року провела тиждень у місті Шіофок, де змогла і на практиці застосувати свої знання угорської мови. Цей гарний літній відпочинок, подарунок Золтана Хорвата та його Благодійного фонду, склав на дітей неабиякі враження та спричинив незабутні спогади на все життя.
У 2019-2020-му навчальному році курси тривали й у кінці року, на різдвяні свята, діточки привітали Угорщину угорськими колядками. Мушу признатися, багатьох угорців такий щирий подарунок від українських дітей торкнув до сліз, і як вдячність, також за ініціативи Почесного консульства України, на український святий вечір ми опублікували відео з українськими колядками у виконанні угорських школярів хору Гімназії імені Перцела Мора у місті Шіофок. Така наша новорічна акція здобула величезного успіху в інтернеті.
Яким чином на Вашу діяльність вплинула пандемія Covid-19?
2020-й рік видався не таким, як ми його планували… Через пандемію скасували літній відпочинок нашої групи і курси з вивчення мови трішки припинилися… Але щиро сподіваюся, що з вересня з новими зусиллями та незмінною активністю продовжимо навчання.
Під час карантину БФ «Життя без страху» у співпраці з Почесним консульством України у місті Шіофок оголосили міжнародний фотоконкурс під назвою «Залишайся вдома, фотографуй та чекай поштаря». Мета конкурсу була показати, яким чином борються сім’ї різних країн світу із незвичною карантинною ситуацією, чим займаються та як проводять час. Ми отримали понад 200 фотографій з усього світу – звичайно, з України, з різних областей Угорщини, з Португалії, з Чехії, з Ірландії. Призери, 3 фотографії, що отримали найбільшу кількість уподобайок, були з України. Двоє з Івано-Франківщини й одна дівчина із Закарпаття. Після завершення конкурсу ми зв’язалися з батьками дітей, обговорили питання подарунка і кожна дитина отримала саме те, про що мріяла.
Як щодо Ваших планів на майбутнє?
У нас є чимало концептів культурних, соціальних та освітніх проєктів. Усі вони направлені на те, щоб наші народи – як діти, так і дорослі – дізнавалися все більше і більше один про одного. Наш досвід показує, що інтерес є. Значить потрібно його задовольняти. А щоб вчасно дізнаватися про нові програми та проєкти, стежте за Консульством у соціальних мережах!
