Анастасія Цимбалару — одна з найвідоміших українських акторок нового покоління, яка впевнено будує кар’єру в кіно та на телебаченні. Її героїні завжди різні, але незмінно справжні, а за кожною роллю стоять глибока підготовка, професійна вимогливість і щира відданість своїй справі. Попри популярність, акторка відкрито говорить про сумніви, творчі кризи та пошук внутрішньої опори, доводячи, що успіх — це насамперед результат щоденної праці над собою.
Ексклюзивно для Міжнародного глянцю Business Woman Анастасія Цимбалару розповіла про свій шлях у професії, найбільші акторські виклики, особисті джерела сили, баланс між кар’єрою та власним життям, майбутнє українського кінематографа й те, чому не варто чекати ідеального моменту, щоб наважитися змінити своє життя.
1. Сьогодні вас знають як одну з найяскравіших українських акторок. Який момент у вашому житті став переломним і переконав, що акторство — це саме ваш шлях?
Мабуть, такого моменту до кінця я досі не відчула. Завжди залишається доля сумніву в правильності власних виборів, мірі власного таланту й майстерності. Завжди є моменти втрати віри в себе, певної міри розчарування в професії — це все шлях, яким ти обираєш іти, занурюючись у творчість.
Але саме такі моменти демонструють твою силу й готовність залишатися в професії попри все, дають можливість для особистісного зростання та розвитку. Ця сфера була і залишається фінансово та емоційно нестабільною. Але колись давно, маючи досвід навчання на юридичному факультеті, я чітко усвідомила, що краще оберу цей тернистий шлях непостійності, але в професії, яка захоплює і кличе за собою, аніж стабільність із повним відчуттям того, що проживаю не своє життя й займаюся не улюбленою справою.
Мабуть, саме цей епізод і став моєю відправною точкою. І можу з упевненістю сказати, що за 10 років моєї діяльності, незважаючи на всі складнощі, я жодного разу про це не пошкодувала.
2. За роки кар’єри ви зіграли чимало різнопланових ролей. Який образ став для вас найбільшим професійним викликом і чому?
Для мене не буває простих ролей чи персонажів. Тому заявляю: кожна роль і кожен образ.
Можливо, це через мою надмірну вимогливість і до людей, і до улюбленої справи, але в першу чергу — до себе. Я чітко усвідомлюю, що можливість втілити персонажа на екрані серед багатьох інших талановитих акторів довірили саме мені, а це велика відповідальність не тільки перед глядачем, а й перед знімальною командою, виробничим продакшеном і телеканалом.
Саме за результатами моєї роботи й буде оцінюватися серіал чи фільм загалом. За жодну роботу я не бралася з відчуттям легкості та спокою. До кожного нового проєкту я готуюся, а цей процес займає чимало часу й потребує емоційних затрат. Натомість він дає відчуття впевненості у власній роботі та в кінцевому продукті.
3. Ви завжди справляєте враження щирої та сильної жінки. Звідки черпаєте внутрішній ресурс, коли доводиться проходити через складні життєві періоди?
Якщо чесно, я не завжди почуваюся сильною. Але навчилася не тікати від складних моментів, а проживати їх. Мій внутрішній ресурс поповнюють люди, яких я люблю, час наодинці із собою, спорт, нові враження, подорожі, які останнім часом стала собі дозволяти частіше, вдячність за те, що маю, і розуміння, що будь-які труднощі тимчасові.
4. Сьогодні багато жінок прагнуть знайти баланс між кар’єрою, особистим життям та самореалізацією. Що допомагає вам залишатися в гармонії із собою?
Я не думаю, що гармонії можна досягти раз і назавжди. Це процес, у якому інколи щось переважає: чи то робота, чи стосунки, чи час для себе. І це нормально.
Найважливіше — відчути, коли баланс починає втрачатися, і повернутися до себе. А ще я навчилася не вимагати від себе бути ідеальною в усьому. Саме прийняття себе, а не гонитва за ідеалом, дає мені відчуття внутрішньої гармонії.
5. Українська культура та кінематограф переживають важливий етап розвитку. Які зміни в індустрії вас найбільше надихають і яким ви бачите її майбутнє?
Мені подобається, що український кінематограф нарешті перестав когось наслідувати. Ми розповідаємо власні історії — чесно, сміливо й з нашої перспективи. Саме ця автентичність, на мою думку, сьогодні найбільше відгукується і в Україні, і за її межами.
Водночас я бачу, як зростає рівень професіоналізму всієї індустрії — від сценаріїв і режисури до операторської роботи та продюсування. З’являється дедалі більше людей, які готові ризикувати, експериментувати й створювати якісний український продукт.
Мені хочеться вірити, що майбутнє нашого кіно — в історіях, які будуть зрозумілі й близькі мільйонам людей у різних країнах. Бо хороше кіно завжди починається з правди. А нам сьогодні точно є що сказати світові.
6. Чи є у вас професійна або особиста мрія, яку ви ще не здійснили, але впевнено крокуєте до неї?
Звісно, є. Я хоч і не семимильними кроками, але впевнено йду до своєї кінцевої мети.
Цей шлях важкий, але я з тих людей, хто не просто сміливо мріє, а перетворює мрії на цілі. А ще не шкодує себе. Це моя велика перевага й водночас найбільший мінус для фізичного та ментального здоров’я.
7. Що б ви хотіли сказати читачкам Business Woman, які сьогодні лише починають свій шлях, шукають себе або бояться зробити перший крок до мрії?
Страх буде завжди. Не чекайте ідеального моменту, коли стане трохи менш лячно, коли прийде натхнення, коли ви станете більш дисциплінованими, коли отримаєте необхідну кількість знань чи досвіду, коли з’явиться вільний час, коли ситуація в країні стане безпечнішою, коли знайдете підтримку, коли схуднете, врешті-решт. 🙂
Страшно абсолютно всім. Мені, інколи здається, — найбільше. Але поміж страхом почати й залишити все, як є, я завжди оберу перше. Бо, як мінімум, там є можливість відчути себе по-новому, а з великою ймовірністю — навіть стати щасливою.
Тому сміливо пірнайте в цю лякаючу невідомість. І не забувайте радіти маленьким перемогам. Саме з них складається велика історія успіху. Вірте в себе навіть тоді, коли здається, що ніхто більше не вірить. Адже інколи один сміливий крок здатен змінити все життя.
Читайте також: Фестиваль «Душа співає» запрошує українські творчі колективи до Греції
Фото: з архіву героїні