Професійні художники допомагають жінкам створювати свою історію кохання на холсті. До проєкту запрошуються дружини загиблих воїнів, які бажають через мистецтво розказати свої історії.
Художник, автор ідеї Олег Юров
Я прошу їх малювати світлу пам’ять про їхніх чоловіків — аби коли вони на неї дивилися, виникали теплі почуття. Вони не малюють війну, горе. Вони малюють те, що їх об’єднувало. Хтось — латаття, адже воно символічне для їхньої пари. Хтось — море, бо вони обидва любили його.
На початках я провів один благодійний майстер-клас для жінок, які втратили чоловіків. Після його завершення зрозумів, що цього мало. Виникла думка, що те, за допомого чого можна об’єднувати — виставка. На старті я не розумів, як вона виглядатиме. Потім з’явилася ідея, що це будуть не просто картини, а історії кохання. Коли працюєш із ними, розумієш, наскільки це сильна та болюча втрата. Я подумав, що якщо буде 100 картин, то це буде символічно — 100 жінок, які не дивлячись на горе наважилися підійти до холсту та перекласти на нього свої емоції за допомогою фарб. За 9 місяців проєкту намалювали 200 картин. Ніхто з жінок не мав досвіду в живописі. Вони приходили та з нуля писали картини.
Посмішки на обличчях жінок — найголовніший результат. Моя ідея — об’єднати жінок, допомогти просто як людина. Якщо людина може посміхатися незважаючи ні на що — вона жива. Усі мої майстер-класи були націлені на те, аби дати їм простір для спілкування, підтримки.
Співзасновниця спільноти Оксана Боркун
Ми (Оксана Боркун і Тетяна Ваценко-Бондарева — співзасновниці спільноти) познайомились із Олегом Юровим і запропонували йому підтримку спільноти «Ми разом — дружини полеглих Героїв». У процесі спілкування вирішили створити не просто виставку, а запросити також артистів, щоб створити гарну атмосферу для всіх запрошених та привернути увагу. На наше запрошення відгукнулись артисти, нам дуже допомогла Ольга Пінська — організаторка концертів. Під кожною картиною була прикріплена історія сім’ї, люди підходили і уважно читали їх, іноді переключаючись на музику та вірші, що лунали в залі.
Організовували все своїми силами, це був колосальний об’єм роботи! Також захотілось, щоб ця виставка принесла користь тим, хто зараз воює. Ми ухвалили рішення зробити вхід за донат і зібрати кошти на авто для ЗСУ. З цим нам допомогають відомі волонтери Антон Сененко та Мартін Брест. Коли я позвонила в зал Д12, нам любязно погодили і запропонували також підтримку фонду Сергія Притули.
Головний меседж проєкту: нести память про загиблих, прославляти їх подвиги, показувати, що у них було теж своє щасливе життя, яке вони залишили і пішли захищати державу. Це була зустріч двох світів: наших Янголів та всіх тих, хто іде і вкладається в перемогу.
Ми плануємо залучати поетів, артистів і в інших містах і далі збирати великі аудиторії, збирати кошти і допомогати військовим. Щоб якомога більше хлопців могли повернутись додому, до своїх родин!
Антоніна Труба, дружина загиблого Героя
На майстер-клас зʼїжджалися дівчата з різних куточків України. Ми не знали одна одну, але буквально за пару годин перебування в одному спільному просторі кожна відкривалася по-своєму. Кожна пускала до себе і наближала настільки, наскільки це було комфортно.
Відчувалася неймовірна підтримка: ти можеш просто подивитися і промовчати або, сказати декілька слів і тебе зрозуміють, підтримають: словом, посмішкою, поглядом, обіймами. Час від часу ми відчуваємо потреби одна одної інтуїтивно, а іноді — просимо прямо. Олег Юров створив неймовірно теплу, релаксуючу та творчу атмосферу. Грала чудова музика. Більшість дівчат приходили зі своєю ідеєю картин про їх історію кохання. Зі свого боку Олег давав можливість подивитися листівки в його майстерні і відчути та, можливо, обрати інший варіант майбутньої картини. Він вчив нас малювати: як переносити малюнок на холст, змішувати кольори, розводити та наносити шар за шаром фарби, робити виразні акценти тощо. Жодна з нас до майстер-класу не тримала пензля в руках професійно, але у всіх вийшли фантастичні роботи. Бо на картині була їх історія, їх переживання, спогади, кохання. До картини кожна учасниця мала написати історію кохання, яка була надрукована на холсті та представлена поряд з картиною. Комусь вона давалась легко, комусь складно.
«…картина наповнена символами: каміння на березі як уособлення вічності, незмінності та сили нашого кохання і сімейних цінностей; два човни – це дві частини серця, де разом ти і я; вітрильник з піднятим парусом вдалині – це наш син, що стрімко та впевнено йде назустріч своїм мріям та бажанням, пам’ятаючи батьківські настанови та поради. Море вабить і заворожує завжди – неважливо, чи ви любите підкорювати хвилі, чи просто вслухатися в його шум»
До моменту проходження виставки було проведено 32 майстер-класи. За 9 місяців проєкту було намальовано більше 200 картин, з них 126 були виставлені на виставці. Також на виставці була представлена одна спільна робота — Дерево життя, яку писали близько 50 дівчат зі спільноти «Ми разом» під керівництвом двох митців: Олега Юрова, художник та Тетяни Ваценко, заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України та Національної спілки художників України, майстер витинанки.
Ми, усі семеро дівчат, перезнайомились на цьому майстер-класі і товаришуємо досьогодні. Ми можемо поділитися одна з одною радістю, підтримуємо одну одну просто в життєвих ситуаціях! Ми вітаємо спільно на день народження, їздимо в гості одна до одної, плануємо наступні спільні зустрічі, ба більше — нові спільні майстер-класи у Олега.
Управління з питань гендерноі рівності КМДА спільно з організаторкою події Оксаною Боркун та художником Олегом Юровим домовилися створити цифровий альбом картин та поширити його у містах-побратимах країн ЄС. Це стане сильним інструментом пам’яті, визнання та підтримки сімей полеглих героїв, спільнодії жіночих організацій та об’єднань українок за кордоном .
Матеріал підготувала Анастасія Старченко
Фото з особистих архівів Оксани Боркун