Анна Гладштейн, к.ю.н,
менеджерка з міжнародної торгівлі та інвестицій
Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України»
Інклюзивний економічний розвиток означає високий стандарт етики та доброчесності у розробці, реалізації та дотриманні політики, яка надає жінкам рівні можливості для доступу до розвитку робочої сили, освіти, фінансових ресурсів, інвестицій та підприємництва.
Щоб подолати бар’єри та виклики, які заважають інклюзивному економічному розвитку в Україні, потрібно працювати над зміною ставлення та гендерних стереотипів у бізнес-секторі, підвищенням участі жінок у бізнесі та покращенням ефективності власного бізнесу, розробкою та вдосконаленням практик управління, які б призвели до збільшення продажів та інвестицій та створення робочих місць.
За результатами дослідження «Портрет української жінки-підприємиці», проведеного Українським центром сприяння інвестиціям та торгівлі за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України», 25% жінок, тобто 3 з 4 в Україні, вважають, що жіноче підприємництво відрізняється від підприємництва в цілому. Особливо така думка поширена серед жінок-власниць ТОВ, жінок-ветеранок, підприємиць із заходу України та столиці – Києва, а також тих, хто максимально діджиталізує свої продажі. 65% жінок в Україні зазначають те, що їм важко відкрити бізнес.
Жінки до 35 років стверджують, що жіночий бізнес більш успішний, оскільки він запрограмований на багато задач одночасно. Окрім економічного розвитку та прибутку, жінки-підприємиці ставлять за мету довести власну значимість та отримати визнання. Меншу успішність жіночого бізнесу відчувають жінки підприємиці у сфері роздрібної торгівлі, які потребують виключно фінансової підтримки та часу, адже їм важко поєднувати сім’ю та підприємницьку діяльність. Така група підприємиць потребує навчання у сфері антикризового менеджменту. 30% жінок-підприємиць стикаються з негативними стереотипами щодо здатності жінок вести підприємницьку діяльність.
53% жінок назвали перешкодою постійні зміни правил гри з боку влади та політичного керівництва. 26% вважають, що відсутність захисту приватної власності є проблемою, а 14% вважають, що в Україні відсутня надійна судова система. Є також економічні чинники: 27% жінок-підприємців назвали відсутність доступних кредитів та джерел швидкого отримання оборотного капіталу як проблему, яка перешкоджає економічному зростанню. Такі бар’єри та перешкоди загалом можна реплікувати на увесь бізнес, а не лише жіночий з огляду на рекомендації Європейської Комісії щодо статусу України на членство в ЄС, зокрема реформування судової системи.
У жіночому підприємництві за останні кілька років також відбулися позитивні зміни. 47% жінок оцінюють зміни як позитивні, а 19% вважають, що нинішнє середовище дозволяє бізнесу розширюватися та збільшувати кількість підприємств, якими володіють жінки, і є припущення, що через широкомасштабне вторгнення жіноче підприємництво стане більшим, оскільки чоловіки зараз служать в армії, і більша частина тягаря зараз лежить на жінках.
У дослідженні «Портрет української жінки-підприємця» було поставлене питання, які риси найкраще характеризують українське підприємництво, де 73% назвали непередбачуваність, а 35% оцінили, що корупція є тим фактором, що заважає розвитку підприємництва. 19% зазначили, що закритість цього «підприємницького клубу», загалом кажучи, є тим, що заважає розвитку жіночого підприємництва.
Кризові явища в економіці України призводять до зниження ефективності, переформатування чи припинення діяльності підприємств. Для подолання цієї проблеми виникає важливість запровадження проектного менеджменту та проектної діяльності, що дозволить підприємству створити фундамент для інтенсивного розвитку в умовах існуючого і прогнозованого конкурентного середовища, в тому числі під час війни та післявоєнного періоду.
Відповідаючи на питання, яка допомога потрібна жінкам-підприємицям в Україні, більшість назвали фінанси та бізнес-планування, маркетинг і стратегічні комунікації, антикризовий менеджмент, цифровізацію, позиціонування бренду, вихід на зовнішні ринки, переговори, сертифікацію, менторство та управління персоналом. Респондентки вважають, що українська бізнес-леді впевнена в собі, активна, енергійна та працьовита.
Жіноче підприємництво в Україні потребує розробки та впровадження комплексної програми розвитку та підтримки. На національному рівні це має бути забезпечення рівного бізнес-середовища для всіх без винятку жінок і чоловіків-підприємців; надання фінансової підтримки (дотації, субсидії, преференції); розробка чіткого, послідовного та ефективного законодавства; покращення податкової та фіскальної політики та подальше вдосконалення державних послуг. Це передбачає тісну співпрацю з неурядовими організаціями, галузевими асоціаціями, організаціями підтримки бізнесу, заохочення створення як внутрішніх, так і експортних альянсів, партнерств навколо більшого партнера або групи мікропідприємців, що дозволяє брати участь у виставках і місіях. Партнерство з інноваційними компаніями для оптимізації існуючих бізнес-процесів і розширення масштабів. Організації із підтримки бізнесу можуть слугувати прикладом перетворення державної політики в чітку, стислу та легкодоступну інформацію та подання інформації у зручній для користувача формі.
