З першого дня повномасштабного вторгнення російської армії на територію України жінки системи ДСНС пліч-о-пліч з чоловіками стали на варті безпеки нашої країни. Жінки-рятувальниці системи ДСНС — це жінки-кінологи та жінки-психологи, жінки-пожежні інспектори та жінки-медики, жінки служби засобів масової інформації, жінки-працівниці та інші. Навіть ті, хто виїхали разом з дітьми та займаються волонтерською діяльністю. Усі вони стоять на варті цілодобово.
Жінки-кінологи ДСНС
На сьогодні у Кінологічній службі ДСНС працюють 17 жінок-кінологів і складають майже третину від загальної кількості рятувальників-кінологів. Із них 4 жінки на керівних посадах — начальниці пошуково-рятувального відділення.
Професію рятувальника-кінолога найчастіше асоціюють саме із чоловіками. Попри всі стереотипи у кінологічних підрозділах ДСНС жінки рятувальниці-кінологи разом із чоловіками мужньо виконують свої обов’язки, адже обирали цю професію за покликом серця та завжди готові в будь-який час дня і ночі прийти на допомогу постраждалим.
З моменту повномасштабної війни проти України жодна рятувальниця-кінолог не звільнилася з лав ДСНС. Всі жінки самовіддано працюють, підтримують службових собак у стані готовності до виконання пошуково-рятувальних робіт. Мужні, сильні, надійні, професійні — такими знають наших жінок-кінологів.
Жінки-медики ДСНС
Допомагати людям — надзвичайно благородна справа. А професія медика найгуманніша, адже вона покликана стояти на сторожі людського життя. У системі ДСНС є заклади охорони здоров’я: 2 медичні центри; 10 медико-санітарних частин; 29 пунктів охорони здоров’я, де проходять службу та працюють 270 жінок-медиків. Саме вони дарують здоров’я людям, рятують від найрізноманітніших хвороб. Медики ДСНС виконували і виконують свої функціональні обов’язки під час воєнного стану в кожному місті, області, районі, селищі України:
– надавали першу невідкладну допомогу особовому складу та цивільним громадянам. Здійснювали медичний супровід особового складу до лікувальних закладів Міністерства охорони здоров’я та Міністерства внутрішніх справ України;
– проводили навчання та практичні тренінги особовому складу територіальних органів та підпорядкованих підрозділів, курсантам з надання домедичної підготовки в умовах військового стану;
– вели і ведуть роботу з волонтерськими організаціями та аптечними установами з метою забезпечення лікарськими та медичними засобами особового складу підпорядкованих підрозділів ДСНС України.
Жінки-психологи ДСНС
Двома основними напрямками роботи психолога в ДСНС є робота з особовим складом та населенням. З початку введення військового стану в Україні було надано психологічну допомогу більше 100 тисячам постраждалого населення (в місцях постійного проживання) та внутрішньо переміщеним особам, серед яких понад 20 тисяч дітей.
«На початку війни багато чоловіків, саперів та піротехніків ДСНС, поки вони були не задіяні і знаходились в так званому “режимі очікування”, поривалися записатись в ЗСУ, аби бути корисними “тут і зараз”. Їхні стремління зрозумілі, і моя задача як психолога була в тому, щоб заспокоїти та допомогти усвідомити, що розумніше буде дочекатись своєї черги виконання не менш важливої справи. Що роботу розмінування чи евакуації людей з-під завалів, окрім них, ніхто не зможе виконати. Що прийде час, і вони будуть необхідні як професіонали широкого профілю. Другий, не менш складний напрямок роботи, це робота з евакуйованим населенням. Найскладніше було не показати свого страху, хоча психологу, як і іншим людям, звичайно ж, теж було страшно. І щоб вселити людині віру, що цей важкий час мине, потрібно було вірити в це самій. Доводилось проводити з собою роботу самостійно, адже супервізора поряд не могло бути», — одна із психологинь ДСНС.
Фахівчині оперативно-координаційних підрозділів ДСНС
У цей непростий та тривожний час фахівчині оперативно-координаційних підрозділів ДСНС України першими приймають виклики про обстріли та пожежі, що виникають у критичних точках України. У перші дні війни емоційне навантаження було поза межами людських можливостей. Саме від цих фахівчинь, чіткого прийому, передачі і реєстрації повідомлень, що надходять на пункт, залежить своєчасне направлення підрозділів до місця пожежі, аварії, катастрофи і стихійного лиха; залежить ефективність та швидкість реагування на надзвичайну ситуації.
Фахівчині відділів забезпечення зв’язку підрозділів швидкого реагування ДСНС України працювали вдень та вночі попри постійні ракетні обстріли та бомбардування задля надання оперативної інформації рятувальникам, які здійснюють виїзди на ліквідацію пожеж та проведення аварійно-рятувальних робіт.
Науково-педагогічні працівниці закладів вищої освіти системи ДСНС
З перших днів війни працівниці та працівники провідних закладів вищої освіти системи ДСНС України є активними учасниками волонтерського руху. Жінки-викладачки під час воєнного стану виконують свої професійні обов’язки: не лише викладають дисципліни, а і надають психологічну підтримку курсантам та студентам у цей час.
Викладачки та науковиці активно долучились до волонтерського руху та надають допомогу переселенцям, які через військові дії були вимушені виїхати із небезпечних регіонів України. Вони організовують доставку гуманітарної допомоги тим, хто її потребує: хворим та одиноким мешканцям, малозабезпеченим та багатодітним родинам, особам з інвалідністю, а також медичним установам та закладам по всій території нашої країни.
Жінки ДСНС-воїни інформаційного фронту
Робота засобів масової інформації під час війни — це передова. Представники і представниці ЗМІ є воїнами інформаційного фронту, які працюють у атмосфері страху та жахіття. Фахівчині служби засобів інформації на рівні з чоловіками знімають відео та роблять фото на передовій про заходи з ліквідації надзвичайних ситуацій, висвітлюючи кожного дня ефективність роботи рятувальників та рятувальниць ДСНС.
Жінки-рятувальниці, викладачки, працівниці ЗМІ та науковиці закладів освіти також постійно проводять інформаційно-профілактичні та роз’яснювальні заходи і бесіди щодо дій населення під час повітряної тривоги, стрілянини, вибухів та стосовно дотримання заходів безпеки під час виявлення вибухонебезпечних предметів. Вони також продовжують навчати дітей правил безпеки життєдіяльності.
Жінки-працівниці, що стали волонтерами
Жінки-працівниці системи ДСНС, що мають малолітніх дітей, змушені були покинути робочі місця та евакуюватись до безпечних регіонів та за кордон. Але вони за покликом душі долучилися до волонтерського руху задля перемоги нашої держави.
Вони роблять захисні маскувальні сітки та шиють чохли для бронежилетів. Вони, не шкодуючи ані часу, ані сил, збирають гуманітарну допомогу для тих громадян, що залишились в зоні проведення бойових дій, готують та роздають їжу, випікають хліб, збирають речі та товари першої необхідності для осіб, шо прибули з гарячих точок та тимчасово залишились без даху на головою.
Запобігти, врятувати, допомогти — наш девіз, який закарбовано в серці кожного рятувальника та рятувальниці незалежно від статі та віку. Під час війни сучасні жінки в лавах ДСНС України є взірцем самовідданості служіння українському народу, зберігають наснагу до боротьби на важкому шляху до перемоги України та миру в нашій державі!
Матеріал підготувала Юлія Малігонова
Фото з архіву ДСНС
