Реєстрація торговельних марок у сучасному бізнес-середовищі стає однією з ключових складових стратегії розвитку компаній, особливо для тих, хто прагне виходу на міжнародні ринки. Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (ІР Офіс) активно працює над удосконаленням законодавства, сприяючи адаптації бізнесу до нових реалій.
Очільниця ІР Офісу Олена Орлюк розповідає про останні зміни у законодавстві, виклики та можливості для експортерів, нові цифрові інструменти для управління торговельними марками та міжнародні перспективи для українського бізнесу.
Які останні зміни в законодавстві або технологіях впливають на реєстрацію торговельних марок в Україні? Як ці інновації допомагають бізнесу захищати свої бренди на міжнародних ринках?
Якщо говорити про розуміння свого бізнесу, то без реєстрації торговельної марки, як однієї зі складових стратегії його розвитку, важко обійтися. Адже саме торговельна марка (ТМ) виступає символом компанії, саме ТМ дає можливість розрізняти та впізнавати саме ваш сервіс, продукт, послугу серед конкурентів. Саме ТМ сприяє швидкому масштабуванню бізнесу та виходу його на іноземні ринки. І якщо в Європейському Союзі, у США чи інших економічно розвинених країнах світу до реєстрації своїх ТМ ставляться дуже серйозно, то в Україні бізнеси досить часто все ще не володіють достатньою інформацією чи знаннями щодо необхідності охорони своєї інтелектуальної власності (ІР).
Реєстрацією торговельних марок в Україні займається Український національний офіс інтелектуальної власності (УКРНОІВІ, ІР офіс), який згідно чинного законодавства визначений національним органом інтелектуальної власності. Створений 24 серпня 2022 року, він почав свою діяльність як функціональний правонаступник Укрпатенту, але розглядає свої цілі та завдання значно масштабніше й глибше. Активна роль у просуванні України на міжнародній ІР мапі світу, розбудові потужної державної системи правової охорони інтелектуальної власності та ефективної системи захисту ІР прав, просвітництво та розвиток ІР культури – це те, чим ІР офіс займається щоденно. Водночас у борді визначених для себе завдань істотне місце посідають зусилля, спрямовані на підтримку креативних індустрій та їх інтеграцію в національну економіку, та безпосередньо розбудову в Україні потужної інноваційної інфраструктури. Саме тому питання ТМ є у фокусі уваги ІР офісу не тільки з позицій суто державної реєстрації, але й з позицій допомоги бізнесам у консультуванні, навіщо це потрібно, та пошукові інструментів підтримки.
Останні роки зміни національного законодавства в сфері інтелектуальної власності обумовлені євроінтеграційним вектором руху, в якому перебуває Україна. Саме це обумовило прийняття фактично нової редакції закону про охорону прав на торговельні марки у 2020 році та про вдосконалення захисту прав інтелектуальної власності у 2023 році. Й процес змін триває надалі, адже Україна має виконувати свої зобов’язання щодо імплементації acquis EU вже в рамках відкритого переговорного процесу як країна – кандидат до Європейського Союзу. Оновлення законодавства щодо реєстрації ТМ дозволяє українським заявникам скористатися можливостями, відкритими в ЄС в частині реєстрації нових видів ТМ, зокрема таких як позиційні, голографічні, орнаментні, рухові, мультимедійні. Використання таких марок при реєстрації сприяєтиме зміцненню ринкових позицій та впізнаваності бренду. Відзначу, що ІР офіс (зокрема через NationalIP&Innovations Hub, що діє у його складі) розпочав консультації з питань застосування оновленого законодавства.
У той же час на процедуру реєстрації торговельних марок в Україні значно вплинув розвиток законодавства щодо електронного документообігу, використання електронних документів та здійснення електронної ідентифікації. Зокрема, мова йде про зміни законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Ці зміни були враховані в Законі України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та нових Правилах складання, подання заявки на торговельну марку, заявки на міжнародну реєстрацію торговельної марки та проведення експертизи заявки на торговельну марку, міжнародної реєстрації торговельної марки з поширенням на Україну, прийнятих в 2024 році. Зокрема, цими нормативними актами передбачено порядок складання та подання заявок на реєстрацію торговельної марки в електронній формі, а також здійснення електронного діловодства.
В умовах пандемії covid та під час військового стану розвиток технологій електронного документообігу та можливість подання заявок в електронній формі безумовно позитивно вплинула на всю систему правової охорони інтелектуальної власності, дозволивши у надзвичайних умовах втримати її на плаву. Наразі впевнено можна говорити про активізацію використання бізнесом можливостей здійснення документообігу за заявками в електронній формі. Так, наприклад, у 2023 році 81,8 % від загальної кількості поданих заявок на об’єкти промислової власності (а ТМ входять до її складу) були подані через систему електронного подання заявок. У порівнянні, в 2019 році ця цифра становила лише 26,2 %. Додатковим стимулом для бізнесів, який отримав підтвердження у зростанні поданих заявок, стало запровадження у 2023 році пільги у 75% від розміру зборів, якщо заявка подається в електронному вигляді.
Відтак, бурхливий розвиток цифрових технологій та інструментів штучного інтелекту, що нині спостерігається, безперечно впливає на реєстрацію торговельних марок в Україні та світі. Проявом цього впливу є полегшення доступу бізнесу до інформації про об’єкти інтелектуальної власності, а також значне пришвидшення аналітичної обробки та оцінки отриманих даних.Прикладами втілення таких інновацій є пошуковий інструментарій ІР офісу, Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO, ВОІВ) та Офісу інтелектуальної власності ЄС(EUIPO). Зокрема, Спеціальна інформаційна система УКРНОІВІ (СІС) дозволяє зацікавленим особам провести попередній пошук відносно свого позначення та оцінити шанси отримання реєстрації торговельної марки в Україні. А пошукові системи Global Brand Database, TMview, DesignView дозволяють провести таку попередню перевірку, включаючи також й інтелектуальний пошук за зображеннями.
Ще одним прикладом втілення інновацій, які значно полегшують процедуру реєстрації торговельних марок, і тим самим допомагають бізнесу в захисті його брендів, в тому числі на міжнародних ринках, є онлайновий інструмент «Менеджер товарів і послуг Мадридської системи» (Madrid Goods & Services Manager), розроблений ВОІВ. Цей інструмент призначений для допомоги заявникам у формуванні переліку товарів і послуг під час складання міжнародної заявки за Мадридською системою. Він значно спрощує процедуру реєстрації, надаючи доступ до тисяч стандартизованих формулювань, які приймаються Міжнародним бюро ВОІВ та відомствами держав-учасниць згідно з процедурами у рамках Мадридської системи.
Аналогічним інструментарієм, корисним для бізнесу орієнтованого на ринок ЄС, є онлайн сервіс TMclass, запроваджений Офісом ІВ ЄС для допомоги в пошуку термінів і класифікуванні товарів і послуг з метою подання заявки на реєстрацію торговельної марки. Він дозволяє заявнику легко та швидко перекласти перелік товарів і послуг та перевірити прийнятність використаних термінів відомствами країн-членів ЄС.
В рамках євроінтеграційних процесів Україною планується в подальшому приєднання до зазначених пошукових ресурсів TMview та TMclass.
Чи бачите Ви зростання інтересу українських компаній до реєстрації торгових марок за кордоном? Які головні виклики та можливості існують для експортерів у цій сфері?
Нам складно оцінити обсяги подання українськими компаніями прямих заявок на торговельні марки безпосередньо до відомств іноземних держав. Однак маємо можливість визначити рівень затребуваності Мадридської системи міжнародної реєстрації торговельних марок серед національних користувачів, адже Україна є її учасницею.
Мадридська система, яка керується Міжнародним бюро ВОІВ, надає можливість українському заявнику або власнику торговельної марки зареєструвати її одночасно в декількох іноземних країнах шляхом подання однієї міжнародної заявки однією мовою (англійською, французькою чи іспанською) зі сплатою збору в одній валюті. Зрозуміло, що така реєстрація є набагато ефективнішою, ніж реєстрація ТМ у кожній з цих країн окремо. Водночас реєстрація за Мадридською угодою можлива тільки для торговельних марок, що вже зареєстровані в порядку національної реєстрації. Адже вимоги до змісту міжнародної заявки передбачають обов’язковість підтвердження відомством країни походження того факту, що інформація, наведена у міжнародній заяві, відповідає інформації з національного реєстру. Отже, якщо український заявник хоче зареєструвати свою ТМ за Мадридською угодою та Протоколом до неї, то має спочатку зареєструвати цю ТМ в Україні в УКРНОІВІ.
Аналіз кількості міжнародних заявок, поданих національними заявниками до українського відомства у 2023 році та за 9 місяців 2024 року, демонструє поступове зростання порівняно із 2022 роком, коли відбулось суттєве падіння активності заявників у зв’язку з початком повномасштабної війни.
Отже, можна констатувати, що інтерес українських компаній до реєстрації торговельних марок за кордоном зростає, однак не всі бізнеси наразі готові до виходу на інші ринки. Головним стимулом на сьогодні є диверсифікація діяльності підприємства чи бажання здійснити релокацію бізнесу в інші країни, зокрема до Європейського Союзу.
Які головні виклики та можливості існують для експортерів у цій сфері?
Серед головних викликів можна зазначити необхідність вивчення законодавства та практики іноземної країни, забезпечення відповідності товару стандартам ЄС, здійснення процедур оцінки відповідності товару вимогам технічних регламентів ЄС тощо. Крім того, правова охорона торговельної марки має територіальний характер, тому для реєстрації ТМ за національною процедурою, для подолання попередньої відмови в реєстрації чи здійснення заходів щодо захисту прав законодавство іноземних країн зазвичай передбачає необхідність залучення патентного повіреного, атестованого у відповідній юрисдикції. Вартість послуг європейських чи американських патентних повірених є значно вищою порівняно з пропозиціями, до яких бізнеси звикли на нашому ринку.
Водночас прикладом можливостей для експортерів може бути грантова програма SME Fund2024 – ініціатива Європейської комісії, що реалізується EUIPO, спрямована на підтримку малих і середніх підприємств в отриманні правової охорони на об’єкти інтелектуальної власності через надання ваучерів на відшкодування витрат. Зазначена ініціатива загалом орієнтована на європейські бізнеси, але з метою підтримки України через невиправдану агресію росії та повномасштабну війну була поширена на Україну. Завдяки співпраці ІР офісу України з EUIPO, розпочатій у 2023 році, зазначена ініціатива була подовжена для українських бізнесів, що хочуть реєструвати інтелектуальну власність в ЄС. Українські підприємці можуть подавати заявку на відшкодування витрат на отримання міжнародної охорони для торговельної марки і промислового зразка, патентів, а також витрати, необхідні для охорони сортів рослин ЄС.
Зокрема, Фонд МСП пропонує фінансову підтримку для заощадження на реєстрації, а саме:
відшкодування 75% зборів, що стягуються відомствами інтелектуальної власності (національні, регіональні ІР офіси та EUIPO) та відшкодування 50% зборів, стягнутих WIPO за отримання міжнародної охорони для торговельної марки і промислового зразка – але не більше 1000 євро;
відшкодування 75% зборів за заявку, що стягуються відомствами інтелектуальної власності (національні патенти та європейські патенти, включаючи унітарні патенти), але не більше 1500 євро, необхідних для охорони сортів рослин ЄС.
Такими можливостями наші бізнеси користувалися як у минулому, так і в цьому році. Зазначу, що українські підприємці мають можливість звертатися до консультаційного центру УКРНОІВІ для отримання додаткової інформації та допомоги із поданням заявок.
Які нові цифрові інструменти допомагають компаніям ефективніше управляти своїми торговельними марками та патентами, особливо у випадку експорту? Як інтеграція інновацій у цей процес може полегшити роботу бізнесу?
IP офіс намагається тримати руку на пульсі розвитку цифрових інструментів та розробокштучного інтелекту, які б так чи інакше могли бути дотичними до сфери охорони та захисту інтелектуальної власності в Україні. Значною мірою орієнтирами в цих питаннях для нас сьогодні виступають інструментарії цифровізації, запроваджені ВОІВ та EUIPO.
Такі інструменти є надважливими для IP офісу, оскільки вони здатні суттєво спростити та пришвидшити роботу експертизи, підвищивши при цьому її ефективність. У свою чергу для заявників та власників прав інтелектуальної власності цифровізація безперечно полегшує задачі управління наявним портфоліо ІР прав, особливо коли мова йде про компанії, які провадять діяльність на декількох ринках і мають об’єкти інтелектуальної власності в різних юрисдикціях. Утаких випадках ефективними інструментами управління для компаній стають, в першу чергу, онлайн сервіси національних IP відомств та ВОІВ, що дозволяють легко та швидко проводити пошук у базах даних та інформаційних системах щодо об’єктів інтелектуальної власності;подавати заявки на реєстрацію та здійснювати обмін документацією шляхом електронної комунікації; реалізувати онлайн платежі з автоматичним підтвердженням здійснених транзакцій;відслідковувати правовий статус своїх об’єктів з оновленням в режимі реального часу та продовжувати чинність відповідних прав.
В Україні прикладами реалізації такого інструментарію, який може бути використаний компаніями для управління правами на торговельні марки, промислові зразки чи винаходи, є вже згадана Спеціальна інформаційна система УКРНОІВІ (СІС), а також Система подання електронних заявок (СПЕЗ-1, СПЕЗ-2), Система електронної взаємодії закладу експертизи (СЕВ ЗЕС). ІР офіс планує удосконалювати ці системи, уніфікуючи процеси, й наразі працює над створенням повноцінного Єдиного кабінету заявника, доступ до якого буде забезпечуватися через портал УКРНОІВІ, який на поточний момент перебуває у стадії розробки.
Що ж стосується управління портфоліо торговельних марок, зареєстрованих з використанням Мадридської системи, то не можна обійти увагою цифровий ресурс ВОІВ –eMadrid, який надає централізований безпечний доступ до всіх онлайн-інструментів і послуг, необхідних для подання та керування міжнародними заявками на торговельні марки та реєстраціями відповідно до Мадридської системи. Зокрема, цей ресурс дозволяє «в одному вікні»стежити за конкретною міжнародною торговельною маркою або всіма наявними реєстраціями, розширювати їх охорону або навпаки обмежувати товари і послуг, чи, навіть, відмовлятись від захисту в окремих країнах; вносити зміни в декілька реєстрацій одночасно, керувати своїми представниками; продовжувати та поновлювати реєстрацію.
Також до ефективних цифрових інструментів, які можуть бути використані власниками прав інтелектуальної власності для полегшення управління такими правами, і активно ними використовуються при взаємодії з ІР офісом, слід віднести засоби, що забезпечують можливість спілкування щодо заявки чи проведення засідання Апеляційної палати (що є органом адміністративного оскарження) в режимі відеоконференції.
Корисними для правовласників є також цифрові інструменти, що реалізують онлайн доступ до баз даних та інформаційних систем, в яких розміщено рішення Апеляційної палати та судові рішення з практикою у справах щодо інтелектуальної власності. Для компаній, що здійснюють експорт в ЄС, таким інструментом може бути онлайн ресурс eSearch Case Law, що дозволяє відслідковувати практику EUIPO, а також судових органів ЄС і національних судів.
Ми очікуємо на подальше розширення впровадження інструментів штучного інтелекту в процеси, пов’язані з набуттям прав на торговельні марки та патенти, їх управлінням, моніторингом та захистом.
Національна стратегія розвитку сфери інтелектуальної власності України на період до 2030 року, розробка проєкту якої наразі завершується в ІР офісі, під егідою ВОІВ та за участі експертів GIZ, визначає цілі та інструменти, спрямовані на подальшу діджиталізацію та запровадження нових цифрових рішень та інструментів як у діяльність національного відомства, так і безпосередньо на допомогу креаторів, інноваторів та бізнесів.
Як може система міжнародної реєстрації торговельних марок, наприклад, за Мадридською угодою, полегшити вихід українських компаній на міжнародні ринки? Чи бачите ви потенціал для покращення процесу інтеграції України у цю систему?
Мадридська система є зручним і економічним механізмом реєстрації, який дозволяє власнику торговельної марки зареєстрованої чи заявленої на національному рівні, одержати охорону та підтримувати чинність прав у декількох іноземних країнах одночасно.
Мадридська система пропонує уніфіковані вимоги до документів заявки та спрощену процедуру її подання, яка не потребує залучення національних патентних повірених. Після міжнародної реєстрації існує можливість розширити перелік країн для отримання правової охорони та здійснювати централізоване управління своєю реєстрацією, включаючи внесення змін, розпорядження правами, підтримання чинності тощо.
Як вже було зазначено, зручні онлайнові сервіси Мадридської системи (eMadrid) забезпечують безпечний доступ до всіх засобів, які можуть знадобитися для подання міжнародної заявки та управління міжнародною реєстрацією, здійсненою за Мадридською системою. Зокрема, надається можливість швидко та ефективно підготувати та подати заявку в електронній формі за допомогою системи електронного подання заявки eFiling, порахувати витрати на подання заявки за допомогою Madrid System Fee Calculator, ознайомитись із законодавством і практикою відомств держав-учасниць Мадридської системи у Madrid Member Profiles, сформувати перелік товарів і послуг для заявки та оцінити прийнятність термінів у системі Madrid Goods & Services Manager(«Менеджер товарів і послуг Мадридської системи», МТП), керувати своїм портфелем міжнародних заявок і реєстрацій, включаючи подання відповідей на повідомлення ВОІВ про недоліки та сплату зборів онлайн.
Крім того, перш ніж подавати національну або міжнародну заявку на торговельну марку, рекомендується зробити попередній пошук раніше зареєстрованих і заявлених торговельних марок у країнах, де планується реєстрація ТМ. Вказана раніше система Global Brand Database надає можливість виявити тотожні або схожі торговельні марки та розробити ефективну стратегію одержання правової охорони своєї ТМ в іноземних юрисдикціях. У свою чергу, система MadridMonitor забезпечує користувачів детальною інформацією про торговельні марки, зареєстровані за Мадридською системою, відображаючи статус міжнародної реєстрації та всі процеси, які відбуваються з нею у зазначених країнах.
Україна інтегрована до всіх електронних сервісів та бере активну участь у вирішенні питань стосовно правового розвитку Мадридської системи шляхом делегування своїх представників для участі у засіданнях Робочих груп та Асамблеї Мадридського союзу. Так, після останнього оновлення переліків МТП у квітні 2024 року, до них додалися формулювання, подані УКРНОІВІ від імені України. Серед них, зокрема, можна згадати борщ червоний [суп на основі буряка] / redborshch [beetroot-based soup] та борщ зелений [суп на основі щавлю] / green borshch [sorrel-basedsoup] (клас 29). ІР офіс також забезпечує оновлення українськомовної версії онлайнового інструменту МТП.
Поряд із цим фахівці ІР офісу надають консультації, як здійснювати реєстрації ТМ, та пояснюють, чому міжнародна реєстрація ТМ за Мадридською системою є “must-have” для українського бізнесу.
Як компанії, які займаються імпортом, можуть убезпечити себе від порушень прав на торгові марки в Україні? Які превентивні заходи варто вжити для захисту бренду при виході на нові ринки?
Перш за все, підприємцям, які здійснюють експортну чи імпортну діяльність на міжнародних ринках, треба пам’ятати про територіальний характер прав на торговельну марку, в наслідок якого для захисту своїх прав необхідно проходити через реєстраційні процедури в усіх країнах, де планується чи розпочинається ведення діяльності з використанням торговельної марки.
Про захист своєї інтелектуальної власності важливо подбати якомога раніше: за можливості навіть до виходу компанії на ринок. Це убезпечить підприємців від потенційних фінансових та репутаційних втрат.
Ключовим превентивним заходом, який варто вжити для захисту бренду перед його виходом на новий ринок або ж перед запуском нового проекту (чи продукту) на вже знайомому ринку, є здійснення попередньої перевірки з метою виявлення потенційно конфліктних об’єктів прав інтелектуальної власності, що вже наявні на цьому ринку в інших суб’єктів. Така перевірка (пошук) дозволить переконатись у відсутності схожих торговельних марок, що можуть бути протиставлені бренду компанії як при реєстрації торговельної марки, так і під час просування продукту, позначеного такою торговельною маркою.
Крім того, вже на етапі попередньої перевірки додатково варто оцінити чи не порушує торговельна марка норми національного законодавства (наприклад, можуть бути передбачені спеціальні вимоги щодо позначень для ліків, алкогольних напоїв, харчової промисловості тощо), а також чи є марка прийнятною з точки зору її сприйняття споживачами на конкретному національному ринку (зокрема, з урахуванням її семантичного значення, звучання і перекладу на національну мову тощо).
При отриманні позитивних результатів попереднього пошуку та вказаного аналізу, підприємцю не зволікаючи варто подавати заявку на реєстрацію торговельної марки, щоб закріпити за собою дату подання та, за наявності, право на пріоритет.
При виході на нові ринки реєстрація торговельної марки важлива для компанії-імпортера в декількох аспектах. З одного боку, вона є дієвим інструментом захисту бізнесу компанії, оскільки забезпечує їй виключні права на торговельну марку в певному сегменті ринку. Вона дозволяєзахистити себе від недобросовісних дій конкурентів на відповідному національному ринку (наприклад, підробки продуктів, позначених торговельною маркою) та, у випадку наявності порушення, отримати компенсацію від порушників. Надалі, маючи зареєстровану торговельну марку, компанія-імпортер також матиме ширші можливості для масштабування свого бізнесу на новому ринку, а також успішного ліцензування та отримання роялті за використання торговельної марки.
З іншого боку, зареєстрована торговельна марка, убезпечить компанію-імпортера від того, щоб самій не стати порушником чужої інтелектуальної власності, не отримати претензії чи судові позови, а також не нести витрати внаслідок реалізації митними органами заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України.
Матеріал підготувала Єлизавета Омельченко
Читайте також: OpenDoors запрошує українок на воркшоп зі створення бренду
Фото: Олена Орлюк