Ресторанний бізнес під час війни: діалог держави та ринку про прозорі правила гри

Ресторанний бізнес під час війни: діалог держави та ринку про прозорі правила гри

В Україні відбулася чергова секторальна зустріч із представниками ресторанної галузі за участі Директора Бюро економічної безпеки України Олександра Цивінського та Голови Державної служби України з питань праці Ігоря Дегнери. До обговорення також долучилися профільні бізнес-асоціації та бізнес-омбудсменка Анка Фельдгузен. Про це повідомляє в. о. Державної податкової служби України Леся Карнаух.

Дискусія була непростою, проте конструктивною — і вкрай необхідною в умовах повномасштабної війни та економічної турбулентності.

Позитивна динаміка галузі

За даними ДПС, сфера ресторанного господарства в Україні налічує понад 43 тисячі суб’єктів господарювання, які працюють більш ніж на 51 тисячі об’єктів.

У 2025 році галузь задекларувала 246,7 млрд грн виторгу — це на 21,7% більше, ніж у 2024 році. Середньоденний виторг зріс із 553,8 млн грн до 675,9 млн грн.

Середній чек по країні становить 303 грн.

Приріст виручки за сегментами:

 • ресторани — +26,9%

 • закусочні — +25,9%

 • кафе — +20,5%

Ці показники свідчать: попри війну, обстріли, перебої з електропостачанням, дефіцит персоналу, бізнес продовжує працювати й адаптуватися.

Виклики та «тіньовий» сегмент

Разом із тим, офіційна статистика демонструє і проблемні зони.

▪️ Близько 15 тисяч закладів декларують менше 50 тис. грн виторгу на місяць на один об’єкт. Такий рівень доходу об’єктивно не покриває витрат на оренду, оплату праці, комунальні послуги та закупівлю продуктів, що може свідчити про штучне заниження показників або неповну фіскалізацію.

▪️ У 2025 році проведено понад 7,3 тисячі фактичних перевірок. Нараховано штрафів на 117,5 млн грн. Виявлено 389 випадків неоформлених працівників.

▪️ Фіксується практика, коли в одному ресторані працюють кілька юридичних осіб із різними системами оподаткування. Наприклад, одна компанія реалізує алкоголь на загальній системі, інша — страви на спрощеній, що дозволяє мінімізувати податкові зобов’язання та уникати сплати ПДВ.

Також серед порушень:

 • незастосування РРО або ПРРО;

 • видача фальшивих фіскальних чеків;

 • стимулювання клієнтів до розрахунків готівкою без проведення через касу.

Діалог замість тиску

Під час зустрічі сторони обговорили низку дискусійних питань: офіційне працевлаштування, рівень середньої заробітної плати, мінімальні показники виторгу.

Ключовий акцент — не лише контроль, а й спільне напрацювання рішень. Адже в умовах війни чесний бізнес не повинен програвати конкуренцію тим, хто «оптимізує» податки.

Держава декларує готовність підтримувати підприємців, які працюють прозоро. Водночас послідовна боротьба з «тінню» має створити рівні умови для всіх учасників ринку.

Прозорі правила гри — це не лише про податки, а й про відповідальне лідерство, економічну стійкість і майбутнє українського бізнесу.

Читайте також: Український кіноклуб в Естонії запрошує на показ фільму «Втомлені» до річниці повномасштабної війни

Фото: з архіву Лесі Карнаух