Вікторія Балахонцева – саме та жінка, яка робить наших дівчат, що живуть у Лондоні, красивішими та щасливішими. У нашому неймовірно емоційному та натхненному інтерв’ю читайте про наповнену різними подіями життєву дорогу Вікторії, а також її наполеонівські плани на майбутнє, які не залишать байдужими нікого!
Вікторіє, дякуємо, що погодилися розповісти нам власну історію. Ми знаємо, що вона є неабияк цікавою. Яким було Ваше життя за кордоном?
Я народилась і виросла в Україні. Шістнадцятирічною переїхала до Португалії. У цій чудесній країні я мала щастя проживати 11 років. Усе відбулось у 2003 році, на той час моя мама вже три роки працювала в Португалії. Батьки розлучилися, і ми з братом жили з бабусею. Мама вирішила, що все-таки разом нам буде краще. Так і було! Я швидко освоїлась і вивчила мову, набула багато друзів. Там я провела незабутні роки юності, закінчила школу.
Ще пам’ятаю, як у шкільні часи прибирала квартиру нашої сусідки поверхом нижче, бо дуже хотіла закінчити школу водіння. То була моя мрія! І я завзято двічі на тиждень після школи прибігала поверхом нижче та прибирала. А потім ще запропонували прибирати під’їзд, у якому ми жили. Звичайно ж, я погодилася, бо уроки водіння були недешеві. Нарешті я могла водити машину, далі освоїла справу медсестринства. Вчилась і продовжувала прибирання, оскільки потрібно було платити за навчання, а я не хотіла звалювати все на плечі мами. Мені хотілося хоча б якось допомогти. Практикувалась у стоматологічній клініці. Мені це сподобалося, і я вирішила працювати в цьому напрямку.
Якщо розмовляючи з вами, я постійно дивлюся на ваші зуби, сприймайте це спокійно: інакше я вже не можу. Насправді зуби – це один з перших моментів, на які я звертаю увагу. Вважаю, що хороша гігієна грає велику роль. Профілактичний похід до лікаря хоча б раз на рік є вже запорукою красивої посмішки.
Потім я отримала контракт у дуже хорошій клініці та пропрацювала там 5 років. Португальську мову, як ви вже зрозуміли, я знаю добре, з усіх сторін – діалекти, не дуже хороші слова, навіть розумію їхній гумор.
Наразі Ви надаєте дівчатам послуги майстра з краси. Як прийшли до цього рішення?
Медицина була мені вже відома, а душа бажала творчості. Тому я вирішила навчитися візажу. Навчалась у дуже відомій академії Лісабона. Власник запропонував пройти практику у його салоні в центрі міста. Хіба не мрія? Це був салон «люксового» класу. У нас були відвідувачі з місцевого шоу-бізнесу – музиканти, телеведучі, актори. Вже на той час я мала практику роботи з зірками. Сама не помітила, як моя мрія здійснилася. Й ось я вже їздила на роботу, як на свято, ходила тими вуличками, що були в мріях. Головне – їх правильно загадувати.
Скільки себе пам’ятаю, я любила красиву картинку. Я мала величезний приклад в образі моєї мами, яка попри всі життєві труднощі (а їй інколи було надто важко з двома дітками на руках і без чоловічої підтримки) завжди доглядала за собою. Зачіска, легкий мейк, охайний і стильний одяг – це не могло не вплинути й на мої вподобання.
У Лондоні я працювала одразу медсестрою. Два роки. А потім вагітність. Після народження донечки вирішила, що не хочу повертатись у рутину медицини з її нескінченними годинами роботи допізна. Це мене гнітило, адже мамою я стала у 29, і мені максимально хотілося проводити час з дитиною. Тому виникла ідея сходити на курси з видалення волосся воском. Сама була частою клієнткою цієї процедури та часто була невдоволена результатом. Подумала, що зі своїм перфекціонізмом зможу робити набагато краще. Так і вийшло. Я закохалась у цю справу. Трішки освоївшись, зрозуміла, що можу йти далі та пропонувати більше послуг клієнтам. Опанувала ще декілька цікавих направлень.
Дівчатам все більш і більш подобалося те, що я їм пропонувала та як я це подавала. Тому я почала вдосконалювати свою техніку та сервіси. Пізніше вирішила вести свою інстаграм-сторінку як блог і поєднувати особистий образ і робочий стиль життя. Це почало приносити певні плоди. А потім стався карантин 2020, і всі плани березня почали руйнуватися. На жаль, було важко рухатись уперед, коли всіх закрили вдома. За порадою подруги я почала ділитися своїм досвідом онлайн. Вирішила проводити онлайн-уроки, де розповідатиму про мінімальні знання у сфері макіяжу, оформлення брів у домашніх умовах, а також про необхідні матеріали для відповідних процедур. Дівчатам подобалося, і мені теж!
Знаємо, що у Вас є одна цікава ціль. Поділитеся?
Плани на майбутнє у своїй справі в мене грандіозні. Я вірю, що в мене вийде створити унікальний сервіс для жінок Лондона. Адже моя ідея – не просто створити другорядний салон краси, а місце, де відпочиватиме не тільки тіло, а й душа. Це буде не тільки про красу, а й про організацію багатьох важливих подій у житті. Місце сили! Моєї сили й енергії. Салонів краси зараз дуже багато, і я часто їх відвідую. Але в кожному я б щось відняла, щось би додала. Тому в моїй голові є фантастичний план, і ні одна жінка Лондона не зможе встояти перед нашими відкритими дверима. Ідеї щодо синхронного обслуговування, затишної атмосфери та ще дечого цікавенького залишу на потім. Вірю в те, що обов’язково зустріну правильних людей, з якими зможу втілити в життя свою мрію. Об’єднаю однодумців у команду, і разом ми розбурхаємо Лондон!
Автор: Ольга Горбенко-Намік, директор закордонного представництва журналу Business Woman у Великобританії (м. Лондон)
