У Лісабоні я зустрілась з Оленою Клейнер. Ініціаторкою групи Ukrainian business in Portugal. Це вже третя жива зустріч для українців, які переїхали через війну в Португалію і в якій приймають участь більше ста учасників. Я розмовляю з тендітною, чарівною жінкою, яка вже двічі тікала від війни.
Олена, розкажіть про себе. Звідки ви?
Я з Донецька. В 2014 році ми виїхали через військові дії. До останнього не вірили в те, що відбувається. Але одного разу, коли ми з дитиною гуляли в парку, біля нас проводили Марш миру, а в небі літав гелікоптер, який проводив зйомки. І ось по ньому відкрили вогонь, і в цей момент я зрозуміла, що якщо в нього зараз влучать, то він впаде в парк, де ми гуляємо і відбудеться трагедія. Я повернулася додому і вмовила чоловіка виїжджати. Дорога до Києва зайняла тиждень.
Чи легко було починати з нової сторінки на новому місті?
У Донецьку у мене було 4 бізнеси, але перевезти вийшло тільки один. До того ж сімейні відносини теж дали тріщину і з чоловіком ми розійшлись.
У Києві я працювала з підприємцями малого бізнесу, це був проект для нетворкінгу і коучингу, спрямований на їх зростання. Проєкт був досить успішний, я бачила як зростали учасники та їхні компанії. З часом зрозуміла, що можу більше – так з’явилася власна консалтингова агенція… .
Війна в 2022 застала вас у Києві?
Так. Але цього разу я довго не вагалась. З першими вибухами я зібрала дітей, сіла в машину і поїхала. До речі, у мене давно була мрія зробити подорож через всю Європу з дітьми на машині – мрія здійснилась, але на жаль не таким способом, яким хотілось. Ми приїхали в Португалію, бо це дуже безпечна країна з відкритими людьми і можливостями.
Олена, як починали з чистого листа другий раз?
Потрібно завжди задавати собі питання, що ти можеш робити найкраще? У мене виходить об’єднувати людей бізнесу і їм допомагати. Тому виникла ідея створення Telegram-групи Ukrainian Business in Portugal, яка допомогла об‘єднати представників бізнесу заради нетворкінгу і взаємодопомоги: від побутових питань до релокації бізнесу, бухгалтерських і юридичних питань. Наразі я проводжу живі та онлайн зустрічі, на які запрошую представників українського та португальского бізнесу. Така допомога є цінною підтримкою і дає швидше адаптуватися українцям до нових реалій.
Що допомагає вам шукати сили і не здаватися?
Наразі і в мене багато питань є незакритими: навчання дітей, нові контракти для мого бізнесу, комфортне житло… . Але незважаючи на це, потрібно завжди рухатися вперед і себе питати: «Що я вмію робити найкраще? Як може бути ще кращим моє життя, ніж раніше? Дуже важливо тягнутися до трішки вищих стандартів, ніж є зараз. Що дає мені ця ситуація? Як я можу себе в ній реалізувати?
Я дякую за розмову Олені, і коли дивишся на цю тендітну, але по-справжньому сміливу жінку, віриш, що в Україні все буде добре. Разом ми переможем.
Матеріал підготувала директорка закордонного представництва журналу в Португалії Анна Воронова.