У 2021–2023 роках польський експорт в Україну зріс більш ніж на 80% порівняно з попередніми роками. У 2023 році Україна імпортувала з Польщі втричі більше, ніж експортувала. Тенденції ринку свідчать, що цей відсоток зберігатиме тенденцію до зростання. На тему співпраці між Україною та Польщею ми поспілкувалися з пані Веронікою Марчук, Представницею Омбудсмена України в Польщі та Уповноваженою з питань ринку України в Польсько-Українській торгівельній палаті.
Пані Вероніко, як давно Ви працюєте в Польсько-Українській торгівельній палаті і які проєкти були реалізовані для просування співпраці між країнами?
Польсько-Українська Палата – унікальна організація. Вона існує вже 32 роки, а я працюю в ній від 2018 року. Це двостороння дзеркальна палата, яка працює як в Україні, так і в Польщі. Президенти цієї палати є з обох сторін, між собою вони є тотожними. На сьогодні ми маємо багато реалізованих проєктів у цьому напрямку.
Я особисто люблю проєкт «Місії господарчі». Це спеціалізація Палати, яка полягає в тому, що певне бізнес-середовище, наприклад, з Польщі, замовляє господарчу місію в Україні. Переважно це запит від конкретної ніші чи представництва регіону, яке приїжджає до України, щоб познайомитися зі своїм українським відповідником. Мені також доводилося реалізовувати такі місії під час роботи в Києві, отримавши цікавий досвід для двох сторін. Протягом 3 днів учасники відвідують місцеві підприємства, партнерів і, крім того, обов’язково отримують загальну інформацію про все, що є в секторі. Окремо організовуються B2B зустрічі індивідуально під кожного. В такому порядку приймають сторону з України, коли її представники приїжджають до Польщі. Зараз таких зустрічей є багато, оскільки інформація й обмін досвідом у цій сфері є необхідним сьогодні.
Ви багато працюєте з польським бізнесом. Як місцеві бізнесмени сприймають український ринок? Чи є барʼєри виходу на нього, якщо так, то які?
Польський бізнес серйозно налаштований на те, щоб бути одним із головних гравців в Україні. Понад 2000 серйозних менеджерів працює в Україні з 2004-2006, 2014-2018 років. Це були етапи, коли відкривалися нові компанії (мова не лише про польські, а і світові компанії). На керівні посади охоче брали поляків, оскільки вони більше розуміють ринок, мову і тд. Поляки знають, що Україна веде переговорний процес із іншими державами щодо відбудови країни. Зараз існує багато історій, які вказують на те, що поляків не зовсім серйозно сприймають, і це є стан розчарування. Ми про це розмовляємо, чуємо, але віримо, що баланс знайдеться. Польща має величезний досвід трансформації, його треба обов’язково використати.
Ви як найвідоміша українка в Польщі, як це в такий непростий час бути мостом/балансувати між двома національностями, коли пропаганда намагається розділити ще більше нас, розкажіть про те з якими приємними та складними ситуаціями Ви стикались на цій основі?
Моя ситуація дуже непроста, тому що я вже 27 років не маю українського громадянства. Коли я розмовляю українською, захищаю інтереси України, намагаючись бути на її боці, я маю бути дуже уважною. Складно іноді пояснити другій стороні, що я намагаюся бути серцем і в Україні, і в Польщі.
Мені нелегко, тому що коли я захищаю українців, то зазвичай отримую критику. За моїми плечима безліч благодійних заходів, програм там проєктів, сотні інтерв’ю. Завжди знайдеться якийсь радикал, котрий напише: “Ви разом зі своїми українцями…?!” Коли я представляю чи захищаю бачення поляків, тоді мене запитують: «То ти наша чи не наша?». Я мрію про те, щоб ми взагалі не ділили себе в таких випадках: коли йдеться про нас, спільні інтереси, мир, дітей та про майбутнє. Нам треба думати не про те, що нас ділить, а про те, що нас об’єднує. До цього я прийшла.
А взагалі, я завжди намагаюся популяризувати Україну в Польщі через різні напрями: власне повернулася з Ватикану, де організувала виставку Івана Марчука — це велика честь презентувати нашого геніального художника на такому рівні. З березня стартує моя авторська програма на новому польському телеканалі, що стане ще однією платформою для популяризації української культури, бізнесу та досягнень. Це історичний момент і неможливо за це не бути вдячним Польщі. Тільки уявіть: державне телебачення відкриває україномовний канал для українців в усьому світі. Запрошую обов’язково! Є багато інших прикладів підтримки для бізнесу чи підприємців з України: нещодавно відбулося відкриття першого магазину українського бренду Андре Тана в Польщі, що є важливим кроком для представлення українського модного бізнесу на міжнародному рівні. Українці впевнено здобувають Польщу, і це надихає мене працювати ще більше для зміцнення наших зв’язків.
Пані Вероніко, Вас зараз призначено на дуже важливу функцію, Представником Омбудсмена України в Польщі. Ви, як правозахисниця, адвокат, шеф товариства друзів України, як вважаєте, чи зможете вагомо допомагати українцям в Польщі?
Це величезна честь та визнання, коли Омбудсман призначає тебе на таку посаду. Ця функція – громадська, і тому перед нами дуже багато викликів. Щоб налагодити роботу на території такої великої держави для такої кількості українців так, як би хотілося, потрібен великий штат. Хочеться всім допомогти і вирішити всі справи, хоч це і буде складно. Дуже добре, що є такі повноваження, через які ми можемо використовувати мою позицію, становлену в Польщі 30 років. Це важлива додаткова місія та відповідальність, яка прийшла до мене після багатьох років роботи в цьому напрямку. Раніше все йшло від серця та потреб, а тепер – це офіційна сфера. Я заохочую всіх більше використовувати ті можливості, які надає Польща. Ми вже зробили декілька потужних заходів, зокрема: анкетування громадян, розглянули під 100 звернень та маємо вже конкретні історії успіху. Дуже радію, що працюємо з таким чудовим Омбудсменом як Дмитро Лубінець. Команда у Києві працює відмінно і те, що вдалося нам спільно зробити за цей час – показник великої ефективності.
Матеріал підготувала Ілона Льовіна
Фото з архіву Вероніки Марчук