Війна кардинально змінює пріоритети державної політики, але захист прав людини не може бути відкладеним на «після перемоги». Україна як країна-кандидат до ЄС вже зараз інтегрується у європейський правозахисний простір, зокрема — через співпрацю з Агентством Європейського Союзу з питань основоположних прав (FRA).
Про те, як саме розвивається ця співпраця, які практичні результати вже отримано та чому FRA — це більше, ніж консультативний орган, ми поговорили з Людмилою Єніною, Заступницею керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Сьогодні ми говоримо про співпрацю України з Агентством Європейського Союзу з питань основоположних прав (FRA). Поясніть, будь ласка, що таке FRA, яку роль воно відіграє в Європейському Союзі та чому для України важливо співпрацювати з Агентством в період війни?
В умовах війни питання захисту прав людини набуває особливого значення. Україна, як країна-кандидат на вступ до Європейського Союзу, вже зараз активно долучається до європейських механізмів моніторингу прав людини. Одним із ключових партнерів у цьому напрямі є Агентство ЄС з питань основоположних прав (FRA), головним завданням якого є забезпечення Європейського Союзу, а також держав-членів об’єктивною, науково обґрунтованою інформацією щодо стану прав людини. Агентство проводить дослідження, моніторинг, консультує інституції ЄС та національні уряди щодо того, як забезпечувати дотримання прав людини на практиці.
FRA відіграє надзвичайно важливу роль у контексті повномасштабної агресії РосіїФедерації проти України. Його діяльність має критичне значення як для країн-членів ЄС, так і для України, яка прагне до євроінтеграції.
Ключовими аспектами важливості співпраці України з FRA в умовах війни є наступні:
1. Захист прав людини в умовах надзвичайних ситуацій. У воєнний час права людини часто порушуються – як безпосередньо в зоні бойових дій, так і в тилу. Тому FRA здійснює моніторинг порушення прав біженців, мігрантів, національних меншин, дітей, жінок, людей з інвалідністю тощо; аналізує правомірність обмеження свобод у рамках надзвичайного стану.
2. Дотримання прав біженців та внутрішньо переміщених осіб. Внаслідок війни мільйони українців були змушені залишити свою країну. FRA допомагає країнам ЄС створювати політику, що гарантує дотримання прав біженців; проводить дослідження щодо умов прийому, доступу до житла, медицини, освіти та праці; сприяє боротьбі з дискримінацією та ксенофобією щодо українських біженців.
3. Моніторинг злочинів на ґрунті ненависті. У періоди війни та зростання напруженості FRA виявляє та фіксує випадки мови ворожнечі, расизму, антисемітизму, антиукраїнських чи антиросійських проявів у ЄС; працює з державами-членами над запобіганням і реагуванням на такі злочини.
4. Забезпечення правової підтримки та дотримання стандартів для України. Україна прагне повноцінного вступу до ЄС, тому вона має адаптувати своє законодавство до стандартів ЄС у сфері прав людини. FRA надає аналітику, рекомендації та правові висновки щодо узгодження українського законодавства; допомагає створювати правову інфраструктуру для відновлення постраждалих регіонів з урахуванням прав людини.
5. Здійснення документування воєнних злочинів. Хоч FRA і не є судовим органом, воно займається збором даних та свідчень про порушення міжнародного гуманітарного права та сприяє діяльності Міжнародного кримінального суду та інших інституцій, що розслідують злочини проти людяності та геноцид.
6. Проводить інформаційну підтримку суспільства. FRA публікує регулярні звіти, огляди, рекомендації та сприяє просвітницькій діяльності серед громадськості, правозахисників, урядовців, що особливо важливо в умовах дезінформації.
Отже, стає зрозумілим важливість співпраці України з FRA у період війни та післявоєнної відбудови, адже Агентство має вирішальне значення для гарантування прав біженців і переселенців; підтримки демократичних цінностей; зміцнення європейської єдності та солідарності; юридичної адаптації та допомоги Україні на шляху до ЄС.
Який формат співпраці має Україна з FRA, зважаючи на те, що ми ще не є членом ЄС?
Попри те, що Україна наразі не є членом Європейського Союзу, формат співпраці з FRA вже досить глибокий та структурований. Основою для цього стала Угода про взаєморозуміння між FRA та Україною, яка укладена у 2021 році. Цей документ відкрив можливість для участі українських експертів у дослідженнях та консультаціях FRA;включення українських даних у аналітичні звіти агентства, зокрема через дослідницьку мережу FRANET; обміну інформацією щодо ситуації з правами людини в умовах війни, з особливим фокусом на захист вразливих груп. У 2023-2024 роках співпраця активізувалася через загальний контекст наближення України до ЄС і початку переговорів про членство.
Які практичні результати ця співпраця вже принесла?
Перш за все, варто зазначити, що партнерство з FRA – це не просто обмін звітами, а взаємодія, яка вже дає конкретні результати.
По-перше, FRA допомагає українським інституціям аналізувати стан дотримання прав людини, зокрема в умовах війни. По-друге, Україна почала брати участь у деяких панєвропейських дослідженнях, наприклад, щодо дискримінації, прав біженців, захисту нацменшин тощо. Крім того, здійснюється обмін експертизами – FRA ділиться своїми методиками збору даних, оцінювання політик, моніторингу порушень прав людини.
Також ми спостерігаємо видимість ситуації в Україні на рівні ЄС. Інформація про порушення прав цивільного населення в умовах війни, про проблеми переселенців, людей з інвалідністю, ромів, ЛГБТІ, жертв сексуального насильства – стала частиною рекомендацій FRA для європейських інституцій.
Також одним з результатів співпраці є підготовка до вступу в ЄС. Формальна участь у ініціативах FRA являється практичним наближенням до процедур і стандартів ЄС. Україна почала імплементувати підходи, які пізніше будуть обов’язковими як для країни-члена.
Важливо також зазначити, що взаємодія України з FRA має не декларативний, а реальний вплив на політику, захист людей і євроінтеграцію України.
Як вказана Вами співпраця може вплинути на процес євроінтеграції України?
Безумовно, позитивно. Однією з ключових умов вступу до ЄС є відповідність критеріям Копенгагена, які включають верховенство права, демократію та дотримання прав людини. Співробітництво з FRA допомагає Україні краще зрозуміти, які стандарти діють у ЄС, і поступово наближати своє законодавство й практики до цих норм. Це також дає сигнал Європейському Союзу про серйозність намірів України.
Які виклики залишаються в контексті взаємодії з FRA?
Основні виклики – це війна, яка створює величезний тиск на правозахисну систему, а також брак ресурсів для участі в повноцінних дослідженнях та реалізації реформ. Також важливо забезпечити, щоб рекомендації FRA реально втілювалися на практиці, а не залишалися лише на папері.
Які кроки маємо зробити найближчим часом, щоб поглибити цю співпрацю?
Необхідно забезпечити системну участь України у програмах FRA, інтегрувати їхні рекомендації у національні стратегії з прав людини, а також посилити участь громадянського суспільства у спільних ініціативах. Крім того, в перспективі було б доцільно ініціювати статус спостерігача або навіть спеціального партнерства з FRA – на час до повноправного членства в ЄС.
Які паралелі можливо провести якщо говорити про співпрацю України з FRA, але через призму досвіду інших країн – зокрема, Азербайджану.
Азербайджан є цікавим прикладом, бо, як і Україна, не є членом ЄС, але має прагнення до інтеграції з європейськими стандартами у сфері прав людини. При цьому, його співпраця з FRA є досить обмеженою, що теж показово.
На відміну від України, яка у 2021 році підписала Меморандум про взаєморозуміння з FRA, Азербайджан такої домовленості не має. Він час від часу фігурує у регіональних або тематичних дослідженнях FRA – переважно у зв’язку з ситуацією на Південному Кавказі чи у рамках ініціатив “Східного партнерства”, але його залучення – скоріше епізодичне, ніж системне.
Що обмежує Азербайджан у більш тісній співпраці з FRA?
Насамперед – політична ситуація всередині країни. В Азербайджані існують проблеми зі свободою ЗМІ, політичними переслідуваннями, обмеженням діяльності неурядових організацій. FRA працює виключно на основі демократичних принципів, і країна, яка не дотримується базових правових стандартів, не може бути повноцінним партнером агентства. Це своєрідний «фільтр» – FRA не лише технічна установа, а й ціннісна.
Які висновки з цього прикладу може зробити Україна?
Дуже важливий урок: відкритість до критики, готовність до реформ і реальна робота над захистом прав людини – це передумови для конструктивної співпраці з FRA. Україна, на щастя, демонструє політичну волю до таких змін, і цей сигнал уже сприйнятий у Брюсселі.
Крім того, Україні варто не допустити “азербайджанського сценарію” – тобто, співпраці лише на папері, без реального втілення рекомендацій FRA. Якщо FRA розуміє, що країна не імплементує навіть базові поради – довіра до країни знижується.
Чи може Україна отримати якісь додаткові переваги у співпраці з FRA, враховуючи свій статус кандидата?
Безумовно. На відміну від Азербайджану, Україна має статус країни-кандидата в члени ЄС, і це відкриває шлях до глибшої інституційної інтеграції. Наприклад, Україна вже бере участь у деяких дослідженнях FRA щодо злочинів на ґрунті ненависті, захисту вразливих груп, ситуації внутрішньо переміщених осіб. Для України це можливість не лише збирати дані, але й на основі них коригувати політику.
Що Україні варто зробити, щоб не повторити слабкі сторони співробітництваАзербайджану з FRA?
Україні необхідно систематично впроваджувати рекомендації FRA, особливо в частині реформ судової системи, правоохоронних органів та антикорупційної політики.Підтримувати діалог з громадянським суспільством – FRA завжди працює у партнерстві з неурядовими організаціями. Брати активну участь у дослідженнях та ініціативах FRA – не лише як “об’єкт”, але як “суб’єкт”, який впливає на політику ЄС у сфері прав людини.Уникати політизації прав людини, як це відбувається в Азербайджані. FRA працює на основі незалежного, фактологічного підходу.
Очевидно, що приклад Азербайджану – це не тільки попередження, а й можливість побачити, як не варто будувати відносини з європейськими інституціями.
Абсолютно вірно. І добре, що Україна має змогу зробити правильний вибір, маючи перед собою інші приклади.
Наскільки активною є взаємодія Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з FRA?
Офіс Уповноваженого ВРУ став одним із перших державних органів, які активно включилися у співпрацю з FRA і виступає ключовим національним партнером FRA в Україні. Йдеться не лише про формальну участь у проєктах, а й про надання аналітичних звітів, статистичних даних та експертних оцінок, які FRA використовує у своїх європейських дослідженнях. Це реальна робота над європейською інтеграцією через правозахисний вимір.Співпраця є частиною ширшої політики ЄС щодо країн-кандидатів, і дозволяє Україні вже сьогодні працювати за європейськими стандартами у сфері захисту прав людини.
Співпраця між Офісом Уповноваженого і FRA поступово стає системною. Хоча Україна ще не є членом ЄС, ми вже маємо інституційні зв’язки з Агентством і Офіс Омбудсмана відіграє в цьому процесі важливу роль. Після початку повномасштабної війни Росії проти України значення цієї взаємодії лише зросло.
У чому саме полягає це співробітництво? Це лише обмін інформацією, чи щось більше?
Це більше, ніж просто обмін даними. Уповноважений бере участь у європейських дослідженнях FRA, надає аналітичні звіти, бере участь у форумах і тренінгах, організованих Агентством. Наприклад, FRA регулярно потребує даних про дотримання прав людини в умовах війни – щодо внутрішньо переміщених осіб, біженців, постраждалих від насильства. Офіс Уповноваженого надає таку інформацію та бере участь у розробці рішень.
Чи впливає ця співпраця на формування української політики в сфері прав людини?
Безумовно. Завдяки спільній роботі з FRA, український Омбудсман отримує доступ до європейських підходів, методик моніторингу, аналізу. Це підвищує якість українських звітів, а також дозволяє гармонізувати наші політики із стандартами ЄС. Особливо це важливо зараз – коли Україна прагне вступити до Європейського Союзу.
Чи є якісь конкретні приклади такої взаємодії?
Так. Протягом 2023-2024 років Агентство здійснювало моніторинги з тематики ВПО, гендерного насильства, прав нацменшин та дітей, а також доступу до робочих місць біженців, у тому числі через ключові дослідження, як наприклад «Barriers to employment ofdisplaced Ukrainians». Також FRA брало участь у консультаційних зустрічах Ради Європи, ЄС та інших платформ, зокрема щодо ситуації дітей з України та створення стандартів реагування на міграційну кризу.
У 2025 році Агентство підготувало нові аналітичні матеріали щодо впливу війни в Україні на права цивільного населення. Важливу роль у цьому процесі відіграв Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, який надав дані, свідчення та аналітику. У фокусі – права ВПО, жертв насильства, дітей, людей з інвалідністю та нацменшин. Цей досвід є прикладом того, як національні інституції вже зараз працюють за європейськими стандартами.
У червні 2025 року опубліковано звіт Fundamental Rights Report 2025 як щорічну аналітику FRA щодо ситуації з правами людини в ЄС і країнах-кандидатах/партнерах. Він охоплює нові тенденції, політики та «прогалини» у дотриманні прав людини, зокрема у контексті війни з Росією – як для українців, так і для українських переселенців в ЄС.
А як щодо участі в європейських мережах? Чи співпрацює наш Омбудсман з іншими інституціями через FRA?
Так, Офіс є членом Європейської мережі національних інституцій з прав людини (ENNHRI), яка тісно співпрацює з FRA. Це дозволяє Україні бути “в темі” європейських трендів – навіть ще до повноправного членства. Завдяки цьому Україна бере участь у багатьох регіональних ініціативах, де формуються політики в сфері прав людини на загальноєвропейському рівні. Це не лише підвищує експертний рівень українських фахівців, а й посилює голос України в міжнародному правозахисному просторі.
Які виклики існують у співпраці з FRA?
Одним з ключових викликів є війна, яка створює величезне навантаження на систему захисту прав людини. Варто згадати про обмежені ресурси для повноцінної участі у всіх програмах FRA: участь у дослідженнях FRA вимагає високої якості даних, аналітики, перекладів тощо. Але Офіс поступово зміцнює свої можливості і навчає фахівців для міжнародної взаємодії.
Повторюся, що FRA офіційно працює переважно з інституціями країн-членів ЄС. Тому Україна не має повного доступу до всіх механізмів, програм чи фінансування FRA. Це обмежує формальний рівень співпраці. Проте FRA розширює партнерства з країнами-кандидатами на вступ до ЄС (включно з Україною), але цей процес ще триває.
І наостанок – що далі? Які перспективи для українського Омбудсмана в контексті FRA?
Я бачу кілька основних перспектив:
– Участь у довгострокових дослідженнях FRA, наприклад, у Fundamental Rights Survey;
– Інституціоналізація співпраці – можливо, створення постійної робочої групи;
– Поглиблення взаємодії в межах процесу вступу до ЄС, коли рекомендації FRA стануть частиною моніторингу виконання Україною критеріїв членства.
Це не лише інтеграція, а й взаємне збагачення – бо досвід України в умовах війни може стати уроком для всієї Європи.
Співпраця FRA з українським Омбудсманом – це більше, ніж міжінституційний діалог. Це вклад у майбутнє України як правової, демократичної та європейської держави. З кожним кроком – участю в дослідженні, подачею звіту, спільною ініціативою – ми стаємо ближчими до стандартів Європейського Союзу. І водночас – до кращого захисту прав кожного українця.
Пані Людмило, дякую за змістовну та цікаву розмову.
І вам дякую! Дуже важливо, щоб громадяни розуміли – європейська інтеграція – це не лише по економіку, а передусім про права людини. Сподіваюся, що Україна і надалі буде активно працювати в напрямку поваги до прав людини разом з нашими європейськими партнерами.
Читайте також: Peace Ambassadors Gala & Grand Ball у Торонто: мистецтво як мова миру
Фото: Людмила Єніна