Наталія Шаламай за українською освітою — інженер-технолог із переробки пластмаси. Закінчила Львівський політехнічний інститут, хіміко-технологічний факультет. У Канаді закінчила George Brown Сollege (hotel management) та Humber Сollege (property management). Співвласниця компанії CityTowers Property Management.
Пані Наталю, розкажіть про свою канадську історію.
Канада стала моєю мрією ще задовго до того, як я приїхала сюди. І коли з’явилася можливість відвідати родину в Канаді, я не вагалась. Звісно, не все було так легко, як би здавалося. На той час, я щойно розлучилася, маленька донечка залишилася в Україні. Моє серце рвалося за родиною, але я відчувала, що мушу тут працювати, шукати себе і новий шлях, бути сильною незважаючи ні на що. Навіть не знаю, звідки бралися сили тоді. Відсутність англійської, а отже і проблема з роботою. Але я не звикла себе жаліти та плакати про гірку долю. Тому, мабуть, змогла опанувати себе і розпочати свою канадську історію.
Тільки через 3 роки я змогла забрати донечку до себе. Фізично було важче, бо сама з дитиною в іншій країні, але її присутність надавала мені сил працювати на двох або й трьох роботах, та ще й паралельно знаходити час на вдосконалення англійської. Потім уже був коледж, а згодом — ще один.
Так, людина все життя вчиться. Чому аж два коледжі?
Декілька років я працювала в готельному бізнесі в Торонто, то й вирішила йти в цьому напрямку. Закінчила програму з готельного бізнесу в George Brown College. Пізніше чоловік запропонував відкрити власний бізнес (condominium management) і я без зайвих вагань його підтримала. На той час думала, що це буде дуже схоже з моїм досвідом в готельному бізнесі. Виявилося, що ні, тому довелося знову вчитись.
Таким чином, я опинилася знову в ролі студентки Humber College і закінчила курси property management. Додатково довелося брати курси обліку та аудиту, щоб розуміти фінансову сторону в управлінні кондомініумами. Насправді це досить складний, але водночас і цікавий напрямок.
Розкажіть більше про кондомініуми. В Україні немає такого поняття. Що це таке?
Кондомініум — це, як маленька країна, зі своїми правилами, завданнями, де живе багато різних людей і всі вони хочуть жити в гарних умовах. Рада директорів кондомініуму наймає менеджерську компанію, яка управляє їхнім будинком.
Наша компанія якраз займається управлінням висотних будинків, таунхаусів, які підпадають під категорію кондомініумів. У нашій команді є менеджери кондомініуму, асистенти менеджерів, адміністратори.
Менеджер кондомініуму — це людина, яка наглядає за щоденним життям будинку, управляє ремонтом та технічною експлуатацією будинку. Складає бюджет, пильнує витрати будинку, спілкується з будівельниками, інженерами, страховими агентами, юристами, людьми різних професій, які задіяні в обслуговуванні кондомініумів. Тобто менеджер — це універсальна людина, яка має бути і бухгалтером, і юристом, електриком, сантехніком, будівельником, а досить часто — навіть психологом. Інколи трапляються такі неординарні ситуації, що просто викликати поліцію чи якусь спеціальну службу недостатньо. Потрібно дати оцінку ситуації в разі екстрених випадків. Менеджер має швидко реагувати, бути холоднокровним професіоналом.
Адміністратор кондомініуму займається спілкуванням з власниками квартир, вирішує адміністративні питання та допомагає менеджеру.
У коледжі є окремі програми для менеджерів та адміністраторів, де навчають теорії. Я вважаю, що цього недостатньо, тому в нас є свої окремі навчальні курси від наших лідерів-менеджерів, які діляться своїми знаннями з практики та допомагають тим, хто тільки розпочинає.
Зараз наша команда складається з 23 професіоналів. Найбільше тішимось, що маємо 9 менеджерів, які є українцями!
Як працюється разом з чоловіком в одній команді? Хто у вас бос, а хто підлеглий?
Цікаве запитання (посміхається — прим. авт.). Так склалося ще на зорі нашої діяльності ми поділили ролі: чоловік зайнятий юридичними питаннями та розвитком бізнесу, я — фінансами та адміністрацією, тому ми не ділимось на підлеглого та боса. Ми – команда!
Як думаєте, чи важче будувати кар’єру жінкам?
Так, думаю, що важче. Знайти баланс між успішною кар’єрою та сім’єю дуже нелегко. І коли говорять, що в бізнесі треба працювати багато, це правда. Часом і по 14-16 годин, часто і у вихідні дні. Але коли займаєшся улюбленою справою, то час летить. Жінці, в якої є малі діти, жонглювати між кар’єрою та сім’єю нелегко. Однак жінки мають особливу здатність поєднувати та робити декілька справ одночасно. Тому в цьому випадку жінкам легше справлятися з навантаженням, аніж чоловікам.
Які ви маєте плани?
Ще до війни в Україні ми з чоловіком часто обговорювали, що хотілось би відкрити в Україні курси навчання з управління висотними будинками (condominium management) за тим самим принципом, як це працює в Канаді. Але, на жаль, почалась війна, і це питання відійшло на задній план. Щиро вірю, що після закінчення війни українські міста будуть відбудовувати, і досвід інших країн стане в нагоді. Я готова поділитися своїми знаннями і допомогти Україні в цьому питанні!
Що для вас є найважливішим в роботі?
Люди, з якими я працюю. Перш за все, їхні людські якості: порядність, бажання вчитись новому, рухатись вперед та не боятись ділитись своїми знаннями, досвідом.
Я дуже щаслива, що ми з чоловіком змогли не тільки об’єднати навколо себе професіоналів, однодумців, але й допомогли багатьом відкрити свої здібності, побудувати кар’єру.
Що ви хочете побажати тим жінкам, які тільки на шляху до своєї мрії?
Якщо жінка має конкретну ціль, вона її досягне. Перш за все вона має зрозуміти, чого хоче досягнути, зважити плюси і мінуси, розробити план, обдумати фінансову частину і впевнено рухатись до своєї цілі, переборовши страхи. Страх сковує і не дає руху. Не треба боятися робити помилки. Хто ніколи не робив помилок, той ніколи не пробував щось нове, а виконував тільки накази інших. Помилки — це наука, яка допомагає нам рухатися вперед.
Також важливо мати чи виробити в собі 3 важливі риси: бути гнучкою в будь-якій ситуації, послідовною (бити в одну точку), готовою розвиватись, багато працювати — і тоді успіх неодмінно прийде!
Матеріал підготувала Надія Яшан
Фото з архіву Марії Нищети