Про початок політичної діяльності депутатки фракції «Слуга Народу», пріоритетні напрямки роботи, ГО «Місто-сад» і чи варто йти жінкам у політику розповіла в інтерв’ю читачам журналу «Business Woman» Євгенія Кулеба.
З громадського сектору в політику: чому так? Як розпочалась Ваша політична діяльність?
Я людина, яка завжди прагне досягати більшого, вчитися і пробувати себе у різних сферах. Вже сім років я будую громадську організацію і зараз не відмовляюся від цієї роботи.
Політика – це не моя самоціль, а можливість, яку я використала для того, щоб ще більше робити в інтересах громади. Є така гіпотеза, що коли ти маєш відношення до органів влади – перед тобою відкривається більше можливостей. Я спробувала цю гіпотезу перевірити. Побачимо, що з цього вийде. У будь-якому разі це нові контакти, нові знайомства, нові можливості.
Які Ваші враження від перших засідань Київради? Чи змінилось уявлення про неї?
Звичайно, теорія і практика дуже рідко збігаються. Так сталося і в цьому випадку. Тому доводиться багато вчитися та дізнаватися нового. У цілому, спостереження та враження від перших засідань Київради наступні:
- виявилось, що робота депутата потребує набагато більше часу та сил, ніж я собі уявляла. Тому це новий виклик для мене. Потрібно максимально застосовувати свої управлінські здібності, щоб ефективно працювати і в політиці, і в громадському секторі;
- завжди є шанс кардинально змінити хід голосування. Все залежить від аргументації депутатів, які виступають. Немає такого, що всі приймають рішення заздалегідь і йдуть у зал уже з категоричною позицією;
- дуже часто проєкти рішень вносяться в порядку невідкладності, і ми отримуємо матеріали безпосередньо під час засідання. Тому доводиться розвивати нові навички – швидко читати, аналізувати, консультуватися. І тут мені допомагає моя громадська діяльність. Я знаю, з ким можна проконсультуватися та оперативно отримати інформацію по будь-якому питанню.
А ще, засідання Київради є хорошою можливістю краще познайомитися з депутатами та, врешті, разом реалізовувати проєкти. Є багато депутатів, які налаштовані на співпрацю для спільного досягнення цілей.
Яких змін чекати киянам? Які ініціативи плануєте спочатку запровадити?
Мої пріоритетні напрямки роботи як депутатки такі:
- збереження та розвиток зелених зон Києва;
- адаптація міста до глобальних змін клімату;
- управління відходами в межах міста;
- покращення стану повітря у столиці;
- вирішення транспортних проблем Києва, які впливають на довкілля (розвиток громадського транспорту, мікротранспортної інфраструктури, створення перехоплюючих паркінгів, повернення місту трамвайної системи);
- адаптація міста до потреб маломобільних груп населення, інклюзивність;
- збереження історичної спадщини міста;
- робота з гендерним паспортом Києва та впровадження гендерно орієнтованого бюджетування;
- розвиток екоосвіти, щоб пріоритезувати питання стану довкілля в місті, навчити киян долучатися до позитивних змін у Києві і пояснити, що для досягнення результатів потрібна синергія, партнерство і спільна робота;
- партисипація – залучення містян до вирішення важливих для Києва проблем.
Ви реалізували чимало проєктів у різних куточках України як керівниця ГО «Місто-сад». Як гадаєте, для чого потрібен громадський простір у нашій країні й у чому його перевага?
На думку мера Боготи Енріке Пеньялоси, на відміну від комерційних закладів, які приносять задоволення на короткий час, публічний простір здатен бути постійним джерелом щастя в місті. І я з цим погоджуюсь. Публічні простори повинні бути епіцентром щастя в місті.
Місто – це насамперед зв’язки між людьми. Тому все має функціонувати, підлаштовуючись під потреби містян, враховуючи їх фундаментальні потреби. Публічний простір – це, по суті, колективний продукт, у творенні якого беруть участь представники різних верств населення, різного роду занять, переконань. Важливою якістю публічного простору є саме його здатність сприяти взаємодії між людьми у реальному, а не віртуальному світі. Це місце, де люди зустрічаються, дивляться одне одному в очі, обмінюються ідеями та проводять час. Саме публічні простори підсилюють соціальну взаємодію і комунікацію різних поколінь, а також різні форми культурного самовираження та політичного життя.
З точки зору екології, публічні простори (якщо ми говоримо про зелені зони) – це «кондиціонер», «легені» та «губки міста». А в умовах пандемії – це ще й зона громадського здоров’я.
Які кроки робите для покращення екологічної ситуації в місті?
Маю послідовну і незмінну позицію щодо збереження зелених зон у Києві. Місто в стратегічному плані не має права позбавляти себе «зелених острівців безпеки».
Думаю, ми всі відчуваємо останніми роками зміни клімату. І саме зелені зони є «агентами добра» у процесі адаптації до цих процесів. Зелена зона – це не просто красиве місце для відпочинку. Дерева – це про газообмін, терморегуляцію та абсорбцію опадів. Тому я відстоюю позицію необхідності не лише зберігати наявні зелені зони, а й активно створювати нові.
Під час засідання Постійної комісії з питань екологічної політики 20 квітня ми підтримали проєкт рішення, який передбачає проведення додаткових природоохоронних заходів для поліпшення екологічного стану міста. Проєкт рішення передбачає обстеження та розчищення русла річки Либідь, благоустрій озера Синє у Подільському районі, будівництво системи поливу в парку Позняки в Дарницькому районі, створення водоохоронних зон, паспортизацію малих річок і водойм, будівництво комплексу з переробки та утилізації рослинних відходів, проведення робіт з інвентаризації джерел забруднення навколишнього природного середовища та інше.
За моєї ініціативи Комісія надала протокольне доручення Управлінню екології вивчити можливість взяття на баланс вікових дерев, щоб місто за ними системно та ефективно доглядало.
Також я переконана, що на місці Нижнього каскаду Совських ставків має бути унікальний екологічний парк дикої природи. Історично тут у ХІХ сторіччі монахи Києво-Печерської Лаври створили каскад ставків з метою риборозведення. За радянських часів ці функції перебрав на себе радгосп «Совки». Тепер, коли господарство занепало, їх вже давно не зариблюють, а останніми роками – практично і не очищають. Водойми замулилися і поросли очеретом, рівень води впав. З 2018 року Київська прокуратура намагається розірвати договір оренди на користь громади. Щоб вийти з ситуації, яка склалась, місто повинне розірвати договір з орендарем, збудувати парк, забезпечити будівництво каналізації у приватний сектор.
Чи варто жінкам йти в політику?
Звичайно, варто. У політику варто йти всім, хто хоче займатися політикою. Немає значення, жінка ти чи чоловік. Так, жінкам у політиці часто складніше, бо їх не сприймають як сильних гравців. Існує багато гендерних стереотипів щодо можливостей жінки у політиці. Але це потрібно виправляти.
У цьому житті потрібно робити те, що робить тебе щасливою. Якщо ти хочеш чимось займатися, немає значення, жінка ти чи чоловік – просто роби це!
Матеріал підготувала Уляна Сторощук
Фото Олени Сапонової та пресцентру Київради
