У жовтні 2025 року в Бразилії відбулася подія, яка вийшла далеко за межі літературного середовища. Португальською мовою побачила світ книга «Вірші з бійниці» («Poemas da Seteira») українського поета, фотографа й Героя України Максима «Далі» Кривцова — митця, який загинув на фронті 7 січня 2024 року.
Це видання стало не лише культурною подією, а й актом міжнародної солідарності. Книга вийшла у бразильському видавництві Editora Rua do Sabão за підтримки державної програми Translate Ukraine, спрямованої на популяризацію української літератури у світі. Бразилія вперше долучилася до цієї програми — і цей крок став символічним жестом культурного партнерства між двома країнами.
Видання також було подане на здобуття престижної премії Drahomán Prize, що відзначає перекладачів української літератури іноземними мовами.
Книга, народжена з болю і відповідальності
Робота над перекладом розпочалася після трагічної загибелі автора. Для перекладачів і видавництва це був не просто професійний проєкт, а моральна місія — донести голос поета до бразильського читача.
Максим Кривцов був воїном, кулеметником, людиною надзвичайної внутрішньої сили. Водночас — тонким ліриком і мислителем. Саме поєднання військової мужності та поетичної чутливості створює унікальну напругу його текстів.
Його поезія — це не лише свідчення війни. Це глибока художня рефлексія про життя, смерть, любов і крихкість людського існування. В одному з віршів ця раптова зміна мирного життя звучить особливо гостро:
«з нами, як ранок
як життя
як хвороба
сталась холодна
як крига
війна…»
Українські критики підкреслюють: збірка є не просто літературним явищем, а культурним документом епохи.
Слово й образ: особливість бразильського видання
Бразильська версія книги містить не лише вибрані поезії зі збірки, а й тексти, які автор публікував у соціальних мережах, зокрема його останній твір:
«Скоріше б уже весна, щоб нарешті розквітнути фіалкою».
Видання доповнене фотографіями та рукописами Максима, а також QR-кодами з аудіозаписами, де поет читає власні вірші, і піснями, створеними на його слова. Такий формат створює глибоке емоційне занурення та перетворює книгу на багатовимірний мистецький проєкт.
Презентації в Сан-Паулу та Ріо-де-Жанейро
21 лютого презентація відбулася в Сан-Паулу, а 26 лютого — в Ріо-де-Жанейро у книгарнях мережі Livraria Travessa. Події зібрали дипломатів, науковців, представників української діаспори, громадських діячів і бразильських читачів.
Серед почесних гостей були:
● Георгій Ерман — перший секретар з консульських питань Посольства України в Бразилії;
● Олег Власенко — тимчасовий повірений у справах Посольства України в Бразилії;
● Жуліо Барбарото де Араужо — студент Університету Сан-Паулу та дослідник української і русинської мов;
● Аріо Насірі — директор IPACBR (Іранської ради з публічних справ у Бразилії);
● Фабіо Боско — представник організації CSP-Conlutas;
● представниці української громади Катерина Докучаєва, Надія Докучаєва, Аліна Цуканова;
● Альбіна Михралієва — доктор хімії, Папський католицький університет Ріо-де-Жанейро.
У своїх виступах дипломати наголосили на значенні творчості Кривцова для сучасної української літератури та її ролі як чесного свідчення досвіду війни.
Перекладачка Воля Єрмалаєва Франко, яка працювала у співпраці з Патерсоном Франко Костою, розповіла про виклики перекладу безпосередньо з української мови та запропонувала інтерактивний формат читання: гості навмання обирали сторінки для декламації — саме так колись робив автор у соціальних мережах.
Багато присутніх не змогли стримати сліз.
Фотовиставка як простір пам’яті
Окремою частиною проєкту стала фотовиставка «Dali: Vou trazer minha vida de volta para mim, prometo» («Далі: Я поверну собі своє життя, обіцяю»), що складається з 24 світлин з особистого архіву митця.
Експозиція вже була представлена в Києві та кількох країнах світу, а в Бразилії стала важливою складовою презентацій, створивши сильний візуальний діалог між поезією та фотографією.
Символічним жестом стала фотосесія книги в Ріо-де-Жанейро на пляжі Копакабана — біля пам’ятника видатній бразильській письменниці українського походження Кларисі Ліспектор. Цей образ поєднав дві культурні траєкторії — українське слово, народжене на війні, та постать письменниці, яка, народившись в Україні, стала символом бразильської літератури.
Географія культурної присутності
Презентації книги вже відбулися в Салвадорі, Куритибі, Маллеті, Рібейран-Прету, Бразиліа, Сан-Паулу та Ріо-де-Жанейро. Попереду — нові міста, зокрема Белу-Орізонті.
Події проходять за підтримки Посольства України в Бразилії, Українсько-бразильського центрального представництва та Фонду Максима Кривцова.
Література як стратегія м’якої сили
Історія «Віршів з бійниці» в Бразилії — це більше, ніж презентація книги. Це приклад того, як культура стає мовою дипломатії.
Для бразильської аудиторії ця поезія відкриває сучасну Україну не через політичні декларації, а через особисту історію. Через живий досвід війни. Через людину.
Саме такі історії формують справжню міжнародну солідарність.
І саме так слово, народжене на фронті, перетворюється на міст між континентами.
Читайте також: Жіноче лідерство в бізнесі: понад третину нових компаній в Україні очолюють жінки
Автор: Olena Zhukova
Фото: Pedro Fratino