Ірина Зеленіна — експертка у сфері експортного й виставкового консалтингу й туризму. Співзасновниця та директорка «Центру просування експорту КТПП» й виконавча директорка «Туристичної компанії Київський Спутник». Її діяльність охоплює консолідацію українських експортерів на міжнародних виставкових подіях, сферу туристичної діяльності та просування бренду України у світі.
Що допомагає зберігати бізнес від потенційних та реальних ризиків під час війни?
Перш за все, люди й команда, з якою ти працюєш пліч-о-пліч, які проявили себе, відкрилися і згуртувалися під час війни. Коли в бізнесі є команда із людей-професіоналів, які емпіричні одне до одного — ти впевнений в перемозі і бізнесу, і країни.
Не менш важливою з точки зору бізнесу є стратегія. Можу сказати, що бізнеси, які мали стратегію, не тільки вижили, а й покращили свої показники. Серед інших факторів — гнучкість, адаптивність та швидкість. Це основні навички і напрямки, що дають можливість управляти ризиками та розвивати бізнес під час війни.
Міжнародні виставкові «оазиси» для українських експортерів функціонують так само, як і раніше? Чи відбулися певні видозміни?
Міжнародні виставки — це важливі майданчики, на яких зустрічається бізнес, демонструються тренди та інновації. Вони існують і працюють незалежно від ситуації в нашій країні, але присутність на них українських експортерів є вкрай важливою. Незважаючи на перепони та труднощі, потрібно використовувати всі можливості.
Звісно, зараз компаніям нелегко брати участь у виставках з огляду на цілий ряд причин: це і неможливість оплати за участь у виставках через валютні обмеження, і заборона виїзду чоловікам, і значна обмеженість фінансових ресурсів, що виникла після 24 лютого із об’єктивних причин. Але тим не менш, ми зараз виділяємо чітку тенденцію, що українські компанії не тільки хочуть, але і продовжують активно брати участь у виставках.
Це дійсно один з найдієвіших інструментів пошуку нових ділових партнерів за кордоном. Ми усі розуміємо, що вихід на експорт сьогодні — це як один із варіантів оптимізації діяльності та зменшення впливу значного спаду внутрішнього ринку. Ця комбінація дозволяє говорити про те, що війна не тільки не стала причиною для відмови від виставкової діяльності, а навпаки — навіть в чомусь її стимулює.
Наскільки галузі туризму та експорту допомагають підтримувати економіку України на момент воєнних дій? Чому важливо їх розвивати?
Туристична галузь за обсягами доходу справедливо посідає третє місце серед провідних галузей світової економіки. За результатами 2019 року туристична сфера утворила 32 % світового внутрішнього продукту і поглинула більше 20 % витрат споживачів.
Ринок туризму в Україні тільки почав поступово розвиватися після значного зменшення у 2020 році у зв‘язку з пандемією коронавірусу, однак, на жаль, знову галузь повернулася до збитковості, навіть не встигнувши відновитися до показників 2019 року. Туризм з часу повномасштабного вторгнення рф в Україну суттєво скоротив свою діяльність. Але бізнес має працювати, і ми бачимо, як запустився внутрішній туризм, поступово відновлюється корпоративний сегмент, активно шукає шляхи реалізації виїзний туризм.
Експорт надає можливість надходження валютної виручки в економіку нашої країни, тому зараз як ніколи важливо підтримувати експортерів, спрощувати умови для експорту, ініціювати різні програми підтримки та промоції українського продукту у світі. Це наш економічний фронт боротьби, і про нього не варто забувати.
Які навички й знання необхідні для того, аби не втратити бізнес й керувати ним у кризовій ситуації?
Останніми роками криза для українського бізнесу стала новою нормальністю. Тільки ми навчилися жити з пандемією, як в Україну прийшла війна. Ця криза настільки глибока та нетипова, що готових рішень для неї немає — ми всі вчимося на власному досвіді.
Під час війни бізнес не має права не впоратися, адже на карту поставлено занадто багато. Робота над помилками, досвід інших, успішні практики — це ті речі, які можуть допомогти пережити нинішню кризу та утримати бізнес на плаву. Цей досвід обов’язково знадобиться нам, аби згодом вийти на зовсім новий рівень розвитку та інновацій і відбудувати Україну майбутнього.
Я вважаю, що важливим навиком, який необхідно розвивати для того, аби стати ефективним топ-менеджером (незалежно від війни) є стратегічне мислення. Це допомагає цілісно дивитись на бізнес та створювати стратегічні рішення відповідно до ситуації, в якій ми функціонуємо. Наступні навички, про які я вже згадувала, — гнучкість та адаптивність. Від цього залежить наскільки швидко ми скоординуємо команду, адаптуємо наші стратегічні цілі та зробимо рестарт бізнесу. Також хочу наголосити на ефективній комунікації: як спілкуватись з командою, як давати зворотній зв’язок, як хвалити й мотивувати. Ну і не можу не відмітити емпатію. Без неї ми ніяк, особливо зараз.
Напевно, це мій список із 5 найважливіших навичок ефективного лідера!
Чи берете участь у міжнародних грантових програмах? У чому їхні особливості та переваги?
Міжнародні грантові програми важливі з огляду на те, що вони зазвичай означають швидкий доступ до фінансових ресурсів для реалізації своїх бізнес-рішень або отримання такого роду консультацій, що надають поштовх до економічного зростання. Тому однозначно участь у грантових програмах має своє переваги. Крім того, це дозволяє краще систематизувати свій бізнес, визначати дійсно пріоритетні напрямки розвитку тощо.
Наша компанія Центр підтримки експорту активно бере участь у грантових програмах, але трохи з іншого боку — наша діяльність у співпраці з фондами спрямована на допомогу малим та середнім компаніям. Наприклад, наразі у нас діють дві ініціативи: Expo Profi: Agrifood — time to export від Програми USAID з аграрного та сільського розвитку, яка спрямована саме на активізацію експортної діяльності аграрних ММСП в умовах війни, та UA: RE Locate — програма за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка Україна», завдяки якій ми плануємо релокувати 7 підприємств із регіонів, які нині найбільше потерпають від військових дій та надати консультації до 30 компаніям. Це важливі кроки, і ми вирімо, що ця діяльність загалом позитивно впливає і на діяльність окремих компаній, і робить свій внесок у розвиток економіки України.
Багато українців віднайшли свою місію у волонтерстві. Вистачає часу на волонтерську діяльність?
У часи важких випробувань для нашої країни важко лишатися осторонь, отже я з радістю приєдналася до роботи у Міжнародному штабі допомоги українцям (МШДУ), де я відповідаю за логістичний напрямок, допомагаю у формуванні продуктових наборів. Волонтерська діяльність потребує багато сил, але коли ти її реалізуєш з однодумцями, у спільноті людей, що завжди підтримають, допоможуть — можливо все!
Які слова підтримки стали важливими для вас, і що ви б хотіли побажати українським жінкам?
Цінним було почули питання: «Як ти?». Це стало своєрідним мірилом, що тебе не забули, що про тебе думають і пам’ятають, і, звичайно, готові допомогти. Змістилися і дещо змінилися цінності, тепер я точно знаю, що моє життя може вміститися в одну валізу, головне — щоб поруч були рідні люди. Українські жінки унікальні, вони розкрилися ще більше саме зараз: мудрі, хоробрі, неймовірно красиві навіть зі зброєю в руках.
Хочеться побажати миру в душі, сім’ї, країні і в серці! Любові і перемоги!
Матеріал підготувала Анастасія Старченко
Фото з архіву Ірини Зеленіної
