Навчати миру під час війни: історії українських викладачів

Навчати миру під час війни: історії українських викладачів

Повномасштабна війна в Україні триває вже понад чотири роки, ставлячи нові виклики перед системою освіти. У цих умовах особливого значення набувають підтримка дітей, формування психологічної стійкості та виховання цінностей миру.

237 освітян завершили онлайн 3-й Тренінг викладачів освіти миру HWPL в Україні (грудень 2025 – березень 2026), здобувши статус викладачів освіти миру HWPL. Тренінг реалізовувався міжнародною миротворчою організацією HWPL, зареєстрованою при ЕКОСОР ООН, у співпраці з обласними та міськими департаментами освіти, закладами вищої та середньої освіти, за участі освітніх і громадських організацій. Протягом трьох місяців учасники опанували теоретичні засади освіти миру та отримали практичні інструменти для роботи з учнями різного віку.

Програму освіти миру HWPL проводять у 112 країнах з метою поширення культури миру, використовуючи підручник із 12 уроків, спрямованих на розвиток вдячності, поваги та турботи. В Україні з 2023 року випускниками курсу щороку стають близько 1000 школярів і студентів.

Декілька викладачів, що пройшли тренінг, розповіли свої історії, як вони застосували отримані знання на практиці, провівши курс уроків миру.

Олександра Муратова, заступник директора Дніпровської гімназії №140, разом із сімома вчителями провели курс уроків миру для 169 учнів початкових та середніх класів. На Сумщині бібліотекар Конотопського вищого професійного училища Олена Власова допомагає студентам знаходити внутрішній спокій і підтримку. У Харківській області вчителька початкових класів Артільського ліцею Оксана Голтвяніченко працює з дітьми у прифронтовому районі.

Попри різні міста, навчальні заклади та професійний досвід, їх об’єднує спільне прагнення навчати молодь миру навіть у складних умовах, коли війна відчувається щодня.

Що спонукало українських викладачів долучитися до тренінгу освіти миру

Учасники тренінгу долучилися до освіти миру з різним досвідом, але зі спільним прагненням — підтримати дітей і молодь у складний час війни. 

Олександра Муратова розповіла: «Мене спонукало бажання краще зрозуміти, як формувати культуру миру серед учнів, особливо в умовах війни. Також важливо було отримати практичні інструменти для роботи з емоціями дітей, їхнім досвідом і переживаннями».

«Ця ініціатива одразу викликала у мене щирий професійний інтерес, бо я постійно спілкуюся зі студентами й розумію надзвичайну важливість поширення цінностей миру та взаєморозуміння в сучасному суспільстві», — поділилася Олена Власова.

Оксана Голтвяніченко додала: «Я долучилась до цього тренінгу, щоб допомогти нашим діткам 6–7 років зрозуміти, що таке мир. Адже вони у своєму свідомому житті мирних днів не пам’ятають».

Як освіта миру працює щодня

Робота освітян в Україні відбувається в непростих умовах: повітряні тривоги, перебої зі світлом, постійне емоційне напруження. 

Водночас Оксана Голтвяніченко переконана: «Навіть постійне використання частини матеріалів цих уроків в освітній діяльності повинно позитивно вплинути на формування дітей як громадян миру».

Після проходження тренінгу освітяни почали впроваджувати освіту миру у своїх закладах і використовувати у щоденній роботі різні підходи, щоб донести цінності миру.

Олександра Муратова застосовує інтерактивні вправи, рольові ігри та обговорення: «Учні дуже активно реагують на уроки миру. Вони відкриваються, діляться своїми думками і досвідом. Особливо вражають моменти, коли діти починають підтримувати одне одного і проявляють більше розуміння».

Оксана Голтвяніченко адаптує уроки до дистанційного формату для дітей 6–7 років, використовуючи рольові ігри та дискусійні методи для розв’язання конфліктів, та застосовує елементи освіти миру майже на всіх уроках. 

Олена Власова працює через діалог і щире спілкування тапомітила, що студенти стали уважнішими один до одного, частіше кажуть «дякую», проявляють більше поваги до вчителів, менше конфліктують і вчаться слухати.

Ментальна підтримка в умовах війни та інвестиція у післявоєнне відновлення України

Освіта миру поступово охоплює різні навчальні середовища в Україні — від дошкільних закладів та шкіл до професійної та вищої освіти — і стає ментальною підтримкою сьогодні та важливою інвестицією в майбутнє.

Олена Власова розповідає: «В умовах війни освіта миру стає не просто навчальним предметом, а життєво необхідною бронею для дитячої душі». Такі уроки «допомагають молоді зберігати внутрішню рівновагу, підтримувати одне одного і вчитися реагувати на складні обставини без агресії».

Викладачка планує створити «хаб миру» в бібліотеці — простір, де студенти зможуть отримувати підтримку та відновлювати внутрішній баланс. Вона підкреслює, що Україні потрібні не лише фахівці, а свідомі «громадяни миру», які вміють домовлятися, поважати закон і будувати щирі стосунки.

Оксана Голтвяніченко відзначає ефект уроків миру: «Після уроків діти звичайно почуваються набагато спокійнішими» та зазначає, що в умовах повномасштабної війни: «Освіта миру допоможе дітям зберегти психологічну стійкість, національну ідентичність. Вона формує критичне мислення та цінності, необхідні для післявоєнного відновлення, демократичного розвитку та відбудови соціальної згуртованості суспільства».

Олександра Муратова зазначає, що в умовах війни уроки миру допомагають знизити рівень тривожності, покращують атмосферу в класі та сприяють емоційній стабільності учнів. Вона впевнена: «Після війни саме ці діти стануть основою відновлення країни. Освіта миру — не лише про навчання, а про внутрішні зміни, натхнення і новий погляд на роль освіти».

Читайте також: Великодні гаївки у Відні: як українська традиція стала культурною дипломатією та благодійною силою Європи

Фото: з архіву Марії Захарченко