У липні завершився важливий етап виставкової подорожі Туреччиною проєкту, в якому взяли участь 215 дітей з 22 регіонів України, зокрема прифронтових населених пунктів, а також 11 країн світу. Серед них багато дітей захисників України, сиріт та тих, хто пережив окупацію. Діти та підлітки віком від 5 до 18 років створювали малюнок та есе на одну з обраних тем: “Моя країна мрії”, “Одне дитинство на всіх” і “Українці незламні”.
Українські діти, яким через військову агресію Росії довелося пережити окупацію, загибель рідних, імміграцію, не мріють про матеріальні речі. Їхні мрії – про перемогу, повернення додому, до школи, до друзів. Про це сказала Марія Біла, керівниця проєкту “Обличчя української мрії”, реалізованого ГО “Всеукраїнське об’єднання “Патріот”.
Проєкт об’єднав людей з різних країн і організацій, аби понад 1000 глядачів у шести турецьких містах могли побачити, про що мріють українські діти, попри війну, біль і втрати. Іноді здається, що в світі надто багато болю та невизначеності. І саме дитячі мрії, такі чисті, щирі та сильні, нагадують, заради чого варто триматися і рухатися вперед. Наші маленькі вогники надії, що світять навіть у найтемніші часи.
Перше урочисте відкриття закордонної виставки відбулося на базі Турецько-Американської асоціації в Анкарі в січні цього року. В експозиції було представлено 30 робіт з 215, які розповідають справжні історії, надії та мрії дітей, чиє дитинство змінила війна.
У березні виставка мандрувала до Чешме (Ізмір) завдяки підтримці Туристичної асоціації Алачати та Посольства України в Туреччині в межах ініціативи “Міст Надії”. Паралельно вона відбулася у містах Сьоке, Дідім та Назіллі – в мовних коледжах за підтримки Турецько-Американської асоціації.
У квітні, за участі Міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, його дружини Тетяни та мера міста, виставку відкрили в Анталії.
Ця подорож була б неможливою без підтримки партнерів: Regional English Language Office та Посольства США в Туреччині, Турецько-Американської асоціації (TAA), Посольства України в Туреччині, Туристичної асоціації Алачати та Американського дому в Києві. Безліч людей об’єдналися заради спільної мети: донести світові голос українських дітей, які вірять у мир і майбутнє. Виставка змогла не тільки показати красу дитячої творчості, а й розповісти про стійкість і надію, які живуть у кожному з цих малюнків і текстів.
Виставка в Туреччині – перша за межами України. Є план відкрити її в різних країнах, зокрема й у Європі, щоб якомога більше людей за кордоном подивилися в ці дитячі очі, побачили малюнки, прочитали ці історії та зрозуміли, що переживають українські діти, про вкрадене їхнє щасливе дитинство.
Голоси українських дітей мають бути почутими! Тому попереду чекають нові країни і нові зустрічі.
Читайте також: В Україні стартував конкурс мінігрантів для жінок-підприємиць у сфері розвитку дітей
Фото: https://www.ukrinform.ua/ та з архіву громади