Міжнародний реєстр збитків, створений на базі Ради Європи, відкрив нову категорію заяв А1.2 — «Вимушене переміщення за межі України». Про це повідомила на офіційній сторінці у Facebook, народна депутатка України, віцепрезидентка Парламентської асамблеї Ради Європи, голова Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ Марія Мезенцева.
Йдеться не лише про сам факт виїзду за кордон після 24 лютого 2022 року. Це — про втрату безпеки, стабільності, роботи, соціальних зв’язків і необхідність адаптації до нових умов життя.
Хто може подати заяву
Подати заяву за категорією А1.2 можуть:
• повнолітні громадяни України, які вимушено залишили територію держави через повномасштабну війну;
• батьки або законні представники неповнолітніх дітей, які також були вимушені виїхати.
Під час подання необхідно зазначити адресу проживання до та після переміщення, деталі перетину кордону, обставини, що змусили залишити Україну або унеможливили повернення (бойові дії, руйнування житла, загроза безпеці тощо), а також, за наявності, додати підтверджуючі документи.
Як подати заяву
Процедура подання відбувається через особистий кабінет на порталі «Дія»:
1. Авторизуватися за допомогою BankID, Дія.Підпису або КЕП.
2. Обрати категорію А1.2 «Вимушене переміщення за межі України».
3. Заповнити форму, вказати обставини та прикріпити документи.
4. Підписати електронним підписом і надіслати.
Заяви розглядатиме майбутня компенсаційна комісія, яка визначатиме розмір відшкодування. Процес її створення вже розпочато.
Інші категорії заяв
Загалом у межах Реєстру передбачено 12 категорій, які об’єднані у три основні групи:
1. Заяви фізичних осіб:
• вимушене внутрішнє переміщення та переміщення за кордон;
• порушення особистої цілісності (смерть або зникнення близьких, тілесні ушкодження, катування, сексуальне насильство, незаконне позбавлення волі, депортація);
• майнові та економічні втрати (знищення житла, втрата бізнесу, доходу, майна на тимчасово окупованих територіях);
• втрата доступу до державних послуг (охорона здоров’я, освіта).
2. Заяви держави Україна:
щодо пошкодження або знищення критичної інфраструктури та державних об’єктів.
3. Заяви юридичних осіб:
щодо збитків бізнесу, знищення активів та вимушеної релокації.
За словами Марії Мезенцевої, це не лише про компенсації. Це — про фіксацію кожного злочину, кожної втрати і кожного вимушеного кроку українців заради порятунку життя. Станом на сьогодні вже зареєстровано понад 100 тисяч заяв, і ця цифра зростатиме.
Робота над механізмами використання заморожених російських активів у різних юрисдикціях триває. Україна наполягає: держава-агресор має заплатити за розв’язану війну та завдані збитки.
Читайте також: Онлайн-розмова про стратегію, пріоритети та плани міжнародного фонду «Відродження» на 2026 рік
Фото: з відкритих джерел