Міжнародні правозахисні організації висловлюють занепокоєння щодо свободи віросповідання та свободи вираження поглядів у Південній Кореї

Міжнародні правозахисні організації висловлюють занепокоєння щодо свободи віросповідання та свободи вираження поглядів у Південній Кореї

СЕУЛ, Південна Корея, 7 серпня 2026 року — «Права людини без кордонів» (Human Rights Without Frontiers, HRWF) спільно з «Координацією асоціацій та приватних осіб за свободу совісті» (CAP Liberté de Conscience, CAP LC), яка має акредитацію при ЕКОСОР ООН, а також «Європейським форумом за свободу віросповідання» (FOREF), Центром вивчення нових релігій (CESNUR) та онлайн-журналом Bitter Winter провели прес-конференцію в Клубі іноземних кореспондентів у Сеулі, присвячену питанням свободи віросповідання або переконань та свободи вираження поглядів у Південній Кореї.

Серед розглянутих питань були занепокоєння щодо поводження з літніми релігійними лідерами, які перебувають під вартою до суду, зокрема питання пропорційності застосованих заходів, гуманітарні аспекти та дотримання належної правової процедури. Організації закликали владу Південної Кореї переглянути питання щодо утримання під вартою 95-річного голови Сінчонджі Лі Ман Хі та забезпечити, щоб правові й адміністративні заходи щодо релігійних меншин залишалися нейтральними, пропорційними та відповідали міжнародним зобов’язанням Південної Кореї у сфері прав людини, зокрема щодо 83-річної пані Хакча Хан Мун із Федерації сімей за об’єднання та мир у всьому світі.

Питання, що обговорювалися цього дня, є частиною ширшої картини занепокоєння щодо свободи віросповідання або переконань у Південній Кореї. Також зберігаються побоювання щодо церкви Сегеро (Segero) у Пусані, яка, як повідомляється, продовжує стикатися з переслідуваннями та увагою з боку державних органів навіть після звільнення пастора Сон Хьон Бо з-під варти.

У публікаціях також порушувалися питання, пов’язані з відмовою від військової служби з міркувань совісті, суспільною ворожістю щодо проєкту будівництва мечеті в Тегу, а також забезпеченням релігійних прав і можливостей у закладах освіти. Протягом останніх десятиліть організація «Права людини без кордонів» (HRWF) документувала випадки ув’язнення сотень Свідків Єгови в Південній Кореї за відмову від військової служби з міркувань совісті. Хоча згодом було запроваджено альтернативну цивільну службу, критики стверджують, що на практиці вона застосовується радше як каральний захід, ніж як повноцінна альтернатива, що забезпечує дотримання прав людини, зокрема тому, що передбачає 36 місяців служби у виправних установах — удвічі довше за звичайну військову службу. Нещодавні судові рішення також підтвердили ключові положення цієї системи, відхиливши конституційні заперечення проти неї.

Відкриваючи конференцію, Ганс Нот, заступник директора організації «Права людини без кордонів» (HRWF), заявив, що порушені питання «лежать в самій основі демократичного суспільства», попередивши, що коли релігійні громади зазнають стигматизації, мирні зібрання обмежуються, а інакомислення розглядається як проблема, яку необхідно стримувати, наслідки «виходять далеко за межі будь-якої однієї групи чи окремої справи». Він наголосив, що конференція присвячена не захисту якоїсь конкретної теології чи руху, а «захисту принципу: основні права мають однаково застосовуватися до всіх».

Тьєррі Валле, президент «Координації асоціацій та приватних осіб за свободу совісті» (CAP Liberté de Conscience, CAP LC), розглянув питання законності утримання голови Лі Ман Хі під вартою з точки зору міжнародного права. Посилаючись на ратифікацію Південною Кореєю Міжнародного пакту про громадянські та політичні права у 1990 році та Конвенції проти катувань у 1995 році, він поставив під сумнів відповідність утримання 95-річної людини під вартою до суду цим міжнародним зобов’язанням.

Він наголосив, що презумпція невинуватості має мати пріоритет над будь-якою презумпцією винуватості. У демократичних країнах існують альтернативні заходи, які є більш пропорційними та гуманними, водночас забезпечуючи дотримання презумпції невинуватості та людської гідності. Як приклади він навів, зокрема, звільнення під заставу кардинала Джозефа Зена в Гонконзі у 2022 році, а також рішення В’єтнаму помістити буддійського патріарха Тхіть Куанг До під домашній арешт, а не до в’язниці.

Майкл Лангханс, виконавчий директор німецького відділення Європейського форуму за свободу віросповідання (FOREF Germany), представив правовий аналіз, у якому поставив під сумнів необхідність утримання голови церкви Сінчонджі Лі Ман Хі під вартою до суду, враховуючи, що вже наявні достатні докази для пред’явлення обвинувачення, а також питання про те, чи були ці докази зібрані неупереджено, а не в рамках наративу, що представляє громаду обвинуваченого як «секту» або «культ». Він зазначив, що ця справа порушує ширше питання перед законодавцями: чи можуть заходи, спрямовані на захист чесності виборів, застосовуватися таким чином, щоб не нівелювати гарантоване Конституцією та міжнародним правом право на свободу віросповідання.

Марк Немеш, заступник директора Центру вивчення нових релігій (CESNUR), поділився своїми міркуваннями щодо наслідків триваючих переслідувань та їхнього можливого впливу на релігійні меншини. Він відзначив три нещодавні наукові дослідження, проведені в окремих громадах Сінчонджі в Європі, Аргентині та Австралії. Усі три дослідження виявили тривожне зростання ворожості щодо цього загалом мирного та орієнтованого на співпрацю релігійного руху. Він наголосив, що Сінчонджі — це не просто релігійна громада меншини в Південній Кореї, а глобальний релігійний рух із громадами по всьому світу. Непропорційні переслідування в Південній Кореї впливають на життя віруючих, які перебувають за кордоном, чиї права на вираження та сповідування своєї віри, закріплені у статтях 18 і 19 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (ICCPR), є невід’ємними правами та мають враховуватися в рамках поточного процесу.

Массімо Інтровіньє, керуючий директор Центру вивчення нових релігій (CESNUR) та головний редактор Bitter Winter, заявив, що Південна Корея «перетнула тривожну межу», взявши голову Лі Ман Хі під варту до суду. На його думку, міжнародні стандарти, такі як Правила Нельсона Мандели, передбачають застосування домашнього арешту, а не ув’язнення 95-річної людини, обвинуваченої в ненасильницькому правопорушенні. Він заявив, що висунуті обвинувачення, пов’язані зі звичайною участю членів релігійної меншини в політичному житті, «видаються надмірно розширеними як з юридичної, так і з концептуальної точки зору», та попередив, що ця справа відповідає ширшій тенденції тиску на релігійні меншини в країні.

Організації закликали владу Південної Кореї, засоби масової інформації та міжнародну спільноту уважно вивчити ці події, приділивши особливу увагу дотриманню належної правової процедури, принципу пропорційності та рівному захисту основоположних прав. Вони також надали додаткову документацію на підтримку подальшого висвітлення цих питань.

На завершення прес-конференції присутні науковці підписали офіційного листа із закликом до уряду Республіки Корея негайно звільнити голову Лі Ман Хі з-під варти.

Читати також: «Я не хочу бути опорою для інших. Я хочу нагадати жінці, що вона може опиратися на себе»: Людмила Коваль про жіночність, підтримку та шлях до себе – Business Woman