+38(050)6630132 businesswoman.if@gmail.com

Медична допомога та життя людини є пріоритетом

Медична допомога та життя людини є пріоритетом

Міністерство охорони здоров’я України щодня працює на повну потужність, аби удосконалити існуючу систему, усунути всі перешкоди, акумулювати ресурси та направити їх на потреби українців: цивільних та військових. Заступниця Міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Марія Карчевич розповіла про міжнародну підтримку, обраний вектор роботи міністерства, механізми забезпечення ресурсами та нові можливості української цифрової медицини.

Які обсяги гуманітарної допомоги МОЗ отримало від міжнародних організацій та донорів із початку повномасштабного вторгнення?

Із початком військової агресії ми відчули масштабну підтримку світової спільноти, зокрема низки країн світу й урядів цих країн, благодійних та бізнес-організацій, які досі надають активну допомогу Україні різними способами: як ресурсами, так і гуманітарно. За цей період до України надійшло понад 5 тисяч тон медичної гуманітарної допомоги сукупною вартістю понад 6 млрд грн. Власне, її надали більше 30 країн світу й десятки різних благодійних спільнот, бізнес-організацій (як закордонних, так і українських).

Як відбуваються процеси по медичній гуманітарній допомозі? Із перших днів війни через інформаційну систему MeData (до неї підключені тисячі закладів охорони здоров’я) в щоденному режимі ми збираємо інформацію стосовно потреб закладів та залишків у них медичного забезпечення. Маючи агреговану потребу закладів в лікарських препаратах, витратних матеріалах, медичному обладнанні тощо, ми розуміємо, що для нашої країни потрібно, в яких обсягах на той чи інший період часу. Відповідно, уся ця агрегована потреба ранжується з урахуванням пріоритетності: те, що більш критично необхідне, і те, що, умовно кажучи, може почекати деякий період. До прикладу, у пріоритеті — ліки й обладнання, які стосуються надання медичної допомоги пораненим (обладнання апарату вакуумної терапії, апарату зовнішньої фіксації та ін). Таким чином, ми комунікуємо із нашими партнерами, з урядом та донорами. Коли запитують, що потрібно Україні, ми говоримо про потребу в позиціях та зазначаємо необхідну кількість.

Важливо сказати, що ми забезпечуємо потреби не лише цивільних закладів охорони здоров’я, а й ЗСУ, Міноборони, СБУ та інших силових структур. Відповідно, та гуманітарна допомога, яка надходить, розподіляється на їхні потреби в тому числі.

Рівень цифровізації української медицини вплинув на зручність та швидкість вирішення проблем під час воєнних дій?

Протягом останніх років цифровізація у сфері медицини активно розвивається, оскільки в нас діє одна із найбільших у країні електронних систем, яка має надшвидкі темпи росту даних. Фактично на сьогодні ця система охоплює більше 30 млн українських пацієнтів і понад 6 тис закладів охорони здоров’я. Медичні події, укладання декларацій, електронні рецепти, медичні записи — все це відбувається через систему.

Зважаючи на повномасштабне вторгнення, зрозуміло, що там, де є технічний доступ, на повну використовуються можливості електронної системи охорони здоров’я. Разом із тим розуміємо, що є регіони, в яких ведуться активні бойові дії, пошкоджено доступ до мережі. На жаль, там потужності та можливості цифрових рішень стають недоступними, тому використовуються інші можливі варіанти, як-от виписка паперових рецептів та ін. Медична допомога та життя людини є пріоритетом.

Хочу сказати, що із початком війни в Україні з’явилися нові можливості, які ми зараз активно розвиваємо. Йдеться про іноваційні рішення, наприклад телеконсультації. Українці активно користуються дистанційними консультаціями із лікарями. Фахівець, оцінюючи показники здоров’я людини, власне, має змогу проконсультувати її. Також ми отримали допомогу від нашого партнера із США у вигляді новітнього телемедичного обладнання, яке вперше заходить на територію України. Воно дозволяє забезпечити віртуальну присутність лікаря із будь-якої точки планети під час проведення операції. Тобто іноземні лікарі можуть надавати українським медикам консультації. Це такий пілот, який ми зараз робимо для допомоги пораненим. До того ж, зараз розвиваємо 3D телемедицину: ми уклали меморандум із американською компанією стосовно впровадження 3D імплантів кісток. Зрозуміло, що нам цікаві технології штучного інтелекту, транскордонний обмін даними (коли людина зможе отримати доступ до своїх медичних даних в будь-якій точці Європи, а потім — світу). Зараз плануємо пілотний проєкт із обміну даними із Польщею, оскільки багато українців наразі перебувають там. Намагаємося рухатися в ногу зі світовими тенденціями для того, щоб впроваджувати іноваційні рішення в Україні.

Розкажіть детальніше про ініціативу UNITED24, частина коштів спрямовується на МОЗ?

Ця ініціатива запущена під патронатом Президента України. Вона покликана залучити благодійників і тих, хто хоче підтримати нашу державу в частині як відновлення пошкоджень внаслідок російської агресії, так і розвитку нашої країни. У рамках UNITED24 кошти спрямовуються на три рахунки (фактично три напрями): оборона й розмінування, сфера охорони здоров’я та відновлення інфраструктури.

Тільки за 2 тижні відгукнулися багато людей, які готові підтримувати Україну, на рахунки надійшло 36,7 млн доларів.

Якщо говорити про медицину, то спрямування коштів передбачено за двома напрямами: закупівля медичного забезпечення (лікарські препарати, медичне обладнання, санітарний транспорт, тактичні аптечки) та технічне забезпечення закладів охорони здоров’я (відновлення доступу до мережі, закупівля комп’ютерного обладнання, монтаж систем киснезабезпечення). За цей період на рахунок МОЗ надійшло 28 млн грн. За рішенням комісії ухвалено рішення, що першочергово кошти будуть спрямовані на потреби екстреної медичної допомоги (бригади швидкої, які першими виїжджають для надання допомоги пораненим) та закупівлі 35 транспортних апаратів штучної вентиляції легень.

Нещодавно з’явилася інформація про початок опису бізнес-архітектури охорони здоров’я у співпраці із проєктом USAID. Що дає цей документ і у чому сутність цих процесів?

Це більше технічний документ, який допоможе з точки зору структуризації архітектури. Я б зупинилася на тій роботі, яка була розпочата ще до війни: ми взяли курс на депаперизацію у сфері охорони здоров’я та почали з аналізу того, скільки у нас є форм паперової медичної документації. Ми проаналізували вже більше 600 форм, які заповнюють медичні працівники, і розробляємо дорожню карту: що із цих форм вже можна ліквідувати, а що — перевести в електронний формат для того, аби зменшити навантаження для медиків. Стосовно другого напряму, то була проведена комплексна інвентаризація усіх систем і реєстрів, які існують у сфері охорони здоров’я. Це зроблено для того, щоб упорядкувати їх, переглянути питання безпеки й захисту інформації. Із урахуванням кібератак, які здійснюються та здійснювалися до початку вторгнення, ми розуміємо, що йде атака на наші державні системи та реєстри. Відповідно, кібербезпека вийшла на перші позиції за пріоритетом. Ми також працюємо над забезпеченням надійного захисту даних. На щастя, у нас достатньо захищена електронна система охорони здоров’я, адже під час кібератак жодного зливу даних не відбулося.

Так само під час воєнного стану ми спростили певні сервіси, передбачені для пацієнтів. Йдеться в тому числі про електронні лікарняні. Це один із найпопулярніших напрямів, які використовують українці в цифровій медицині. Багато громадян вимушено виїхали за кордон, тож ми дозволили формувати медичні висновки про тимчасову непрацездатність і відкривати електронні лікарняні дистанційно за чотирма категоріями: вагітність і пологи, догляд за дитиною, загальна травма або захворювання та ортопедичне протезування. По цих категоріях людина, яка перебуває за кордоном, може зв’язатися зі своїм лікарем, котрий встановлює діагноз та формує медичний висновок дистанційно.

Матеріал підготувала Анастасія Старченко Фото з архіву Марії Карчевич