Голова Державного агентства розвитку туризму України, Мар’яна Олеськів, про виклики для сфери туризму України та плани Державного агенства розвитку туризму на 2021 рік.
Пані Мар’яно, вже трохи більше, ніж рік тому Ви очолили Державне агентство розвитку туризму України. Що за цей рік вдалося змінити в сфері туризму і які плани вже маєте на найближчий рік?

Хочу почати з того, що обійняла посаду Голови Державного агентства розвитку туризму України буквально за місяць до того, як почалася пандемія Covid-19. Це був ще той виклик. Безперечно, саме туристична галузь постраждала в умовах карантину найбільше. Однак, що б не сталося – все до кращого. Це шанс зробити restart – переглянути усі можливі варіанти та побачити нові напрямки і можливості розвитку туризму.
Кордони виявилися закритими й потрібно було швидко щось придумати. Саме тому торік в червні ми розпочали маркетингову кампанію #МандруйУкраїною, про яку вже, мабуть, усі знають. Ми почали активно просувати та популяризувати внутрішній туризм, залучилися підтримкою багатьох українських лідерів думок, яким ідея також припала до душі.
У межах цієї кампанії ми організували чимало прес-турів містами України, зокрема, Львовом, Одесою, Харковом, Чернівцями, а також відвідали Славсько. Окрім того, зняли 5 промороликів та почали активну промоцію в соціальних мережах. Результат навіть перевершив наші сподівання й за хештегом #МандруйУкраїною можна простежити, наскільки частіше українці почали подорожувати власною країною і писати про це.
Оскільки криза сильно вдарила по туристичному бізнесу, тому певною підтримкою під час карантину стало зниження ставки ПДВ до 7% для готелів, що також у майбутньому сприятиме детінізації туристичного бізнесу.
Ми також активно співпрацювали з іноземними партнерами та посольствами щодо інтенсифікації зовнішньої співпраці. Зокрема, досягнуто значної синергії з турецькою стороною задля обміну досвідом та залучення туристичних потоків до країни.
З якими великими проблемами зіштовхнулися на цій посаді і чого, на Вашу думку, найбільше не вистачає в розвитку туризму в Україні? Що можна вирішити швидко, а що потребує часу?
По-перше, на період, коли створювався ДАРТ, відбулося розділення Міністерства культури, молоді та спорту на два міністерства, і це дещо затягнуло деякі процеси з документами.
По-друге, як вже раніше говорила, значного удару завдала пандемія Covid-19. Це насамперед вплинуло й на організацію роботи агентства. Наприклад, через карантинні обмеження минулої весни штат реально почали формувати лише в червні.
По-третє, торік видався особливо важким через те, що у нас повністю забрали фінансування на розвиток туристичного потенціалу України, тому довелося все робити лише власними силами. В умовах, коли агентство створюється з нуля, не маючи фінансування та лише формуючи команду, потрібно було вже працювати та давати результати, на які чекала галузь.
Цього року ми, уперше за останній час, отримали фінансування на розвиток і промоцію туристичної галузі. У планах ДАРТ на 2021 рік – дослідження в’їзного та внутрішнього туризму, створення системи єдиної статистики, яку можна використовувати для аналізу ринку, запуск національного туристичного порталу, маркетингових кампаній з популяризації України, розвиток ділового та конференц-туризму.
Окремо треба сказати про створення Єдиного туристичного реєстру, який полегшить життя суб’єктам туристичної діяльності. Зокрема, він передбачатиме зручну електронну взаємодію і прозорий механізм онлайн-реєстрації. Будь-хто матиме змогу перевірити інформацію про стан діяльності турагента, туроператора, перевізника або готелю.
Розкажіть трохи свою життєву історію, яка привела вас до сьогоднішньої посади. Чи була у вас колись мрія змінювати туризм України?
Власне с. У студентські роки я була членом ради Львівського осередку європейської студентської організації та відвідувала багато конференцій по всій Європі. Це був початок 2000-х, і в європейських студентів тоді було досить слабке явлення про те, що таке Україна: здебільшого Кличко, Чорнобиль, футболіст Шевченко та заробітчани. У той час було багато можливостей емігрувати, однак свідомо цього не робила, адже вважала своїм обов’язком змінювати Україну на краще та змінювати її імідж у світі.
Коли закінчила університет, ми спільно з друзями з Харкова створили сайт про відпочинок в Україні nezabarom.com.ua. Це був дуже цікавий проєкт, під час якого ми об’їздили всі Карпати, Південь України та Крим. Так, знайомлячись з власною країною, ми створювали інформаційний ресурс про її туристичний потенціал. Це був такий собі попередник сучасного booking.com, за допомогою якого ми відкривали для українців можливості відпочинку в Україні. Після цього багато років працювала в галузі організації бізнес-заходів, найбільшими з яких були щорічні збори акціонерів ЄБРР, що у 2008 році відбулися в Києві. Також був досвід роботи в Одеській міській раді, після чого знову вернулась у столицю. З 2016 року – рідний Львів, де я очолювала Центр розвитку туризму. Працюючи там я зрозуміла, що без державних змін неможливо досягнути туристичного розвитку в Україні принаймні того рівня, що й наші найближчі сусіди з країн ЄС. Це і привело мене до Державного агентства розвитку туризму.
Відомо, що ви дуже креативна і швидка в роботі людина та цінуєте результат. Розкажіть як ця особливість (креативність) допомагає вам в роботі?
Часто для досягнення результату потрібні саме креативні та нестандартні рішення. Креативність в роботі дає змогу нестандартно підходити до вирішення певних питань та проблемних ситуацій. Окрім того, вона допомагає всебічно розглянути нагальні проблеми під різними кутами та знайти оптимальний варіант їх вирішення. Думаю досвід роботи в організації заходів навчає поєднувати ці дві речі)).
Але якщо без жартів, мені здається, що українці звикли жити в постійно змінних обставинах, тому ми навчилися дуже швидко знаходити правильні рішення у, здавалося б, абсолютно безнадійних ситуаціях. З іншого боку, нам важко працювати на результат «на довгу перспективу» через відсутність відчуття стабільності. Тому у своїй роботі намагаюся поєднувати швидкий результат і системну побудову системи управління туризмом. Щоб вирізнитися й закріпитися на туристичній мапі світу як країна – маємо робити це дуже креативно.
Чи встигаєте ви як жінка слідкувати за сімейними справами і державними водночас? Як розподіляєте ці обов’язки ?

Я трудоголік і люблю досягати поставлених кар’єрних цілей. Є досить поширений стереотип, що жінки – слабка стать, яку треба захищати, підтримувати, оберігати. Однак у визначенні «слабка стать» є певне упередження. Я все частіше зустрічаю жінок-лідерів. Лідерів за посадами, лідерів за покликанням і своєю природою. Жінка не слабша, а подекуди навіть витриваліша за чоловіка. Знаю про це з власного досвіду, адже щодня доводиться поєднувати обов’язки Голови ДАРТ та мами двох дітей, яких я вважаю найкращим, що життя мені подарувало. Перед роботою завести дітей в школу, у проміжку між власними зустрічами забрати з уроків й побігти далі по справах, перевірити домашнє завдання, врешті-решт – підтримувати вдома порядок.

Я практично не була в декреті – працювала до останнього дня перед пологами, а коли народилася перша донька, третій дзвінок з пологового будинку був робочим. Взагалі, вважаю, що не варто боятись поєднання материнства з роботою. У перший рік життя, коли діти були на грудному годуванні, вони їздили зі мною в усі робочі поїздки по Україні та світу. Тепер вони зовсім не бояться дороги і ми активно мандруємо Україною.
Зараз часто доводиться затримуватися на роботі й інколи старшій дочці доводиться проводити цей час зі мною в офісі. Колеги навіть почали жартувати, що у нас з’явився ще один маленький працівник. Вихідні та декілька вільних годин ввечері зазвичай намагаюся повністю присвячувати їм. Але я практично не готую – не маю на це часу й натхнення. Люблю хіба що пекти різні львівські пляцки та сирник. Ну і звісно мені дуже допомагають батьки, які вже пенсіонери. Взагалі це така добра українська традиція, мої власні дуже теплі спогади пов’язані саме з часом, проведеним у бабусі з дідусем.
Яка у вас мрія? Яку Україну як туристичну державу ви бачите через п’ять років?
Мрію, щоб Україна стала зразком для інших з розвитку туризму, щоб ми змогли напрацювати кейс, на який рівнятимуться. Щоб у нашій країні сформувалася культура подорожей, активного відпочинку – коли на вихідні й у відпустки, замість лежання на диванах, їздитимуть у сусідні міста та області, вивчатимуть свою країну, показуватимуть її дітям.
Адже ми справді багаті на туристичні локації й маємо усе, щоб зацікавити не лише українського, але й іноземного туриста. Треба лише трішки докласти зусиль, щоб облагородити деякі території, створити якісну інфраструктуру навколо об’єктів тяжіння. Через 5 років бачу Україну привабливою туристичною дестинацією та центром проведення міжнародних конференцій і культурних заходів. Рухаємося в цьому напрямку!