Леся Карнаух очолила Державну податкову службу влітку 2025 року. Через повномасштабну війну інституція опинилася перед значними викликами — забезпечити стабільне наповнення державного бюджету, підвищити довіру платників до податкової та зробити ДПС сучасною та ефективною. Сьогодні Державна податкова служба змінює філософію своєї роботи: менше формального контролю, більше аналітики, сервісу та ефективних заходів у боротьбі зі схемами. Про всі зміни у ДПС — відверта розмова з в.о. Голови ДПС України Лесею Карнаух.
— Які нові інноваційні сервіси зараз впроваджує Державна податкова служба України, щоб зробити сплату податків простішою та прозорішою для громадян і бізнесу?
Насправді Державна податкова служба вже кілька років є однією з найбільш цифровізованих державних інституцій. Сьогодні в цифровому форматі доступні понад 130 послуг. Звітність, декларації, запити — все це давно перейшло в онлайн. Бо ми всі зацікавлені економити час та ресурси, особливо в умовах війни. Податкова — це не лише про адміністрування податків, а і про надання якісних сервісних послуг кожному платнику. Бо саме завдяки кожному, хто сплачує податки, ми наповнюємо бюджет, маємо кошти на оборону, реалізацію соціальних програм, відновлення.
Наша філософія проста — електронні сервіси мають не просто бути, а бути зручними. Звичайно, зважаємо на зауваження платників щодо покращення того чи іншого сервісу. Наприклад, чимало нарікань є на застарілість Електронного кабінету платника. Тому цьогоріч один із пріоритетів — глибока модернізація електронного кабінету платника: інтерфейсу, логіки, гнучкості. Якщо казати простою мовою, то він має бути дружнім.
Ми прагнемо прибрати надмірні адміністративні бар’єри — і це в основі всіх наших ініціатив.
Податкова максимально залучена до всіх цифрових сервісів, які впроваджує держава. Тісно співпрацюємо з іншими міністерствами. Наприклад, беремо активну участь в запуску програми «Національний чек», е-Консул, долучилися до розробки нової програми надання грантів для ФОПів у межах власної справи на енергонезалежність, триває робота з Мінцифри по впровадженню е-Акцизу. Активно працюємо з Мінфіном, державним казначейством над удосконаленням механізму стягнення податкових боргів.
Не можу не згадати Дію — в планах реалізація проєкту про сплату податків в один клік. Це максимально спростить комунікацію для платника під час сплати майнових податків чи податків з доходів фізичних осіб.
З 1 січня запустили новий сервіс е-Аудит — це мінус ручний контроль і мінус суб’єктивізм. Для тих, хто працює прозоро, це суттєве полегшення.
— Восени минулого року ДПС відкрила Офіси податкових консультантів. Наскільки така ідея себе виправдала?
Для нас головне — зміна філософії та зміна в підходах роботи. Бо раніше нас сприймали як каральний орган: прийшли, перевірили, заблокували, оштрафували. Як вирішити проблемні питання ніхто не пояснював. Тому цілком зрозуміло, що податківців, м’яко кажучи недолюблювали. Тепер для нас пріоритет — консультування. Коли платник розуміє весь алгоритм, це ж автоматично збільшує довіру до податкової. До такої філософії я привчаю і всіх наших працівників. Це не швидкий процес. Але головне, що ми готові змінюватися.
Ми свідомо пішли в регіони, відкрили Офіси податкових консультантів в 20 регіонах. У нас єдині підходи, дорожні карти. Я підкреслю: довіра не виникає від таблички «офіс консультанта». Вона виникає, коли бізнес бачить, що його чують і не карають за помилки. Саме тому ми об’єднуємо Офіси консультантів із ЦОПами — щоб сервіс був комплексним, а не формальним.
Наш підхід простий: чесному платнику має бути легко. Складно має бути тим, хто роками живе схемами
Які результати вже дають ці зміни? Чи є у вас приклади або статистика, яка демонструє зростання податкових надходжень або полегшення для підприємців?
Наведу декілька прикладів. Блокування податкових накладних та статус ризикових. Це топ проблема, про яку говорили завжди. Так от на початку 2025 року рівень блокування сягав 0,8%. Сьогодні — не більше 0,2%. Тобто в 4 рази ми скоротили кількість заблокованих накладних, вдвічі — ризикових суб’єктів господарювання. І це якраз результат системної роботи. Я чітко поставила вимогу: жодних зайвих документів, максимальна цифровізація.
Але я буду відвертою: якщо платник потрапляє в категорію ризикових — ми будемо прискіпливі. Бо держава не може дозволити собі фінансувати країну, особливо в умовах війни, за рахунок чесного бізнесу і закривати очі на тих, хто шукає лазівки, хто лише думає як уникнути оподаткування.
Наступне. Я прихильник досудового вирішення спорів. Бо це економить час, ресурс, при цьому головне, щоб і бюджет не втрачав. Наприкінці 2025 року разом з Радою бізнес-омбудсмена запустили експеримент — конкретні заходи з податкової медіації. Уже є кейси, коли спори, які могли стати довговічними, вирішувалися без судів.
Ще одне болюче питання для бізнесу — перевірки. З моменту запровадження мораторію ми скоротили їх кількість на 27%. Одразу скажу — перевірки не зникли. Фактичних перевірок стало суттєво менше. Планові формуються виключно за наявності високих ризиків: системні збитки, аномально низьке податкове навантаження, серйозні відхилення від галузевих показників.
Я завжди говорю, що співпраця між державою та бізнесом має бути чесною та прозорою. Це двосторонній рух.
У воєнний час особливо важлива підтримка малого й середнього бізнесу. Які податкові інструменти чи програми допомагають підприємцям зараз працювати і відновлювати економіку?
Малий і середній бізнес — це економічний тил країни. Тому ми працюємо над спрощенням адміністрування, роз’ясненнями, індивідуальними податковими консультаціями.
Діють пільгові режими, відтермінування, програми реструктуризації податкового боргу. Ми не шукаємо привід для штрафу — ми шукаємо рішення, щоб бізнес працював, платив зарплати і податки, навіть у надскладних умовах. І я переконана, що тих, хто сьогодні намагається обдурити країну, ухилитися від сплати податків, небагато. Бо всі розуміють свою відповідальність. Бо це не просто про наповнення бюджету. Це про існування України, про підтримку нашої обороноздатності, про допомогу нашим військовим.
В Україні одна з найгнучкіших спрощених систем оподаткування. Є Дія City, Defence City, гранти, кредити, програма «Власна справа».
Податкова не прихильник пільг, бо вони ускладнюють адміністрування. Але ми фанати сервісних рішень. Саме тому запускаємо нові комплексні програми підтримки для тих, хто реально працює і створює робочі місця. Найближчим часом презентуємо з Державною службою зайнятості на базі Офісів податкових консультантів та офісів «Зроблено в Україні» нову комплексну сервісну послугу консультування і підтримки діяльності тих суб’єктів господарювання, які отримали гранти від держави в рамках програми «Власна справа».
Чи планує Податкова служба нові партнерства чи міжнародні проекти, спрямовані на розвиток сучасних технологій та підвищення прозорості в адмініструванні?
Торік у нас була значна і суттєва активізація міжнародної діяльності. Ми вже реалізовуємо чимало міжнародних проєктів — з податковими Фінляндії, Естонії, Бельгії, Польщі. Продовжуємо роботу з нашими європейськими партнерами в рамках EU4PFM, перезапустили після певної паузи співпрацю з Казначейством США.
Одним із ключових партнерів для нас був і залишається Міжнародний валютний фонд, Світовий банк.
Як ви бачите роль жінок-підприємниць у формуванні податкової бази країни та у відновленні економіки України?
Жінки-підприємниці сьогодні — це не лише бізнес, це стійкість, відповідальність і соціальна згуртованість. Жінки сьогодні тримають бізнес, громади, економіку. Вони беруть на себе те, що раніше вважалося «нежіночим».
Українська підприємниця сьогодні — це берегиня економічного тилу. І завдання держави — максимально допомогти тим, хто допомагає державі.
І нарешті: як, на вашу думку, Україна може знайти «справедливу ціну» для свого відновлення — у балансі між податковим навантаженням, підтримкою бізнесу та залученням міжнародних інвестицій?
Справедлива ціна — це баланс. Баланс між податковим навантаженням і можливостями бізнесу, між контролем і довірою, між внутрішніми ресурсами та міжнародною підтримкою.
Податкова система має бути передбачуваною, чесною і зрозумілою. Тоді інвестиції приходять, бізнес розвивається, а держава отримує ресурс для відновлення і перемоги.
Держава має взяти на себе роль ефективного менеджера, бізнес отримати прозорі правила гри, а інвестори — захист своїх прав.
Читайте також: Грант до 4000 євро для переселенок: у Київській області запускають програму підтримки бізнесу
Фото: Анна Тимошок, фото з архіву Лесі Карнаух