В умовах війни інновації для України перестали бути питанням майбутнього — вони стали інструментом виживання, стійкості й відновлення. Саме тому питання розвитку технологій, захисту інтелектуальної власності та підтримки підприємців сьогодні набувають стратегічного значення.
Про ключові інноваційні напрями, роль інтелектуальної власності у масштабуванні соціально й екологічно відповідальних рішень, виклики для стартапів під час війни та зростання ролі жінок у лідерстві розповідає Олена Орлюк, керівниця IP офісу (УКРНОІВІ).
– Які інноваційні проєкти зараз отримують найбільший розвиток в Україні?
Сьогодні в Україні найбільш динамічно розвиваються інноваційні проєкти у сферах DefenceTech, MedTech, AgroTech, EdTech, GovTech, GreenTech, кібербезпеки, напівпровідникових технологій і цей перелік не є вичерпним. Саме ці напрями визначені Стратегією цифрового розвитку інноваційної діяльності України до 2030 року – і водночас вони відповідають на виклики воєнного часу та завдання післявоєнного відновлення. Окремим важливим напрямом є розвиток ветеранського підприємництва, яке дедалі активніше інтегрується в інноваційну екосистему країни.
Чи можна вважати інновації в Україні лише технологіями? Авжеж ні. Це насамперед інструмент для досягнення стійкості та швидкої адаптації до умов, які постійно змінюються. Наведу приклад з нашої практики. Наприкінці 2025 року звершився проєкт Neuro Impact Challenge «Інноваційні рішення для лікування неврологічних захворювань», який спільно організували УКРНОІВІ (IP офіс), МОН України та компанія «Юрія-Фарм» в межах акселераційної програми Lab2Market MedTech.
Дев’ять команд, до яких входили студенти, науковці, лікарі та винахідники, представили свої розробки, спрямовані на лікування неврологічних захворювань, поліпшення якості життя пацієнтів та удосконалення діагностики. Це приклад державно-приватного партнерства в інноваційній сфері, який демонструє, що українські інновації мають глибоку наукову основу, міждисциплінарний підхід і реальний потенціал для виходу на міжнародні ринки.
– Як інтелектуальна власність допомагає підприємцям впроваджувати соціально та екологічно відповідальні рішення?
Інтелектуальна власність дає підприємцям інструмент довіри та масштабування. Захищене рішення легше залучає інвестиції, партнерів і грантове фінансування, а також може бути передане або ліцензоване для ширшого суспільного використання – фактично йдеться про його комерціалізацію.
Для соціально й екологічно відповідальних проєктів інтелектуальна власність – це спосіб не лише сформулювати ідею, а й оформити її як конкретний об’єкт та отримати охорону на рівні держави. Що це означає на практиці? Що інновація переходить від ідеї до реалізованого рішення й може розвиватися як повноцінний продукт чи сервіс.
– Які виклики та можливості ви бачите для стартапів і інноваційних компаній під час війни та після неї?
Серед ключових викликів – нестача ресурсів, ризики для команд, складність довгострокового планування. Водночас війна стала каталізатором інновацій: українські стартапи навчилися швидко тестувати рішення, працювати з реальними запитами та виходити на міжнародні ринки.
Ці навички є важливою конкурентною перевагою, і Україна вже зараз сприймається як країна рішень – це відкриває значні можливості для зростання.
– Як ваш офіс підтримує розвиток українських компаній та захист інновацій у кризовий час?
На базі УКРНОІВІ успішно функціонує National IP&Innovations Hub, який тільки у 2025 році надав понад 11,5 тис. консультацій з питань IP та інновацій, провів 125 заходів, до яких долучилося понад 10 тис. учасників з різних регіонів України, відкрив 6 Центрів підтримки технологій та інновацій (TISCs) – загалом в Україні вже функціонує 48 TISCs, підтримує діяльність 4 регіональних інноваційних хабів, Підготував 50 інформаційно-аналітичних продуктів з питань ІР та інновацій (аналітичні довідки, гайди, дашборди, дайджести), провів дві акселераційні програми Lab2Market Veterano і Lab2Market MedTech.
Крім того, УКРНОІВІ у співпраці з Офісом з розвитку підприємництва та експорту розпочав новий етап підтримки підприємців, стартапів та інноваторів. На порталі «Дія.Бізнес» у розділі консультацій з’явилася нова категорія «Інтелектуальна власність», а також презентовано новий онлайн-курс «Інтелектуальна власність та бізнес».
Київська обласна військова адміністрація за підтримки УКРНОІВІ реалізувала програму з відшкодування витрат на реєстрацію IP об’єктів для МСП. Аналогічну ініціативу запроваджено й Львівською міською радою за сприяння IP офісу.
– Яка роль жінок-лідерок у розвитку інновацій та відновленні України?
Розвиток інновацій та відновлення України сьогодні є результатом спільної роботи жінок і чоловіків, які беруть на себе відповідальність у бізнесі, науці, державному управлінні та громадському секторі. Саме різноманітність досвіду, підходів і управлінських стилів дозволяє знаходити більш стійкі та ефективні рішення.
Водночас роль жінок у лідерстві за останні роки суттєво зросла. Жінки все активніше очолюють інноваційні команди, запускають стартапи, керують трансформаційними процесами та беруть участь у формуванні політик. Їхній внесок часто пов’язаний із довгостроковим баченням, соціальним ефектом і розвитком людського капіталу, що є критично важливим у період відновлення країни.
Зі свого боку УКРНОІВІ послідовно працює над посиленням ролі жінок у сфері інтелектуальної власності та інновацій. Українська IP Academy, яка функціонує на базі УКРНОІВІ, у співпраці з Академією Всесвітньої організації інтелектуальної власності у 2025 році завершила проєкт для майстринь народних художніх промислів «Роль інтелектуальної власності у збереженні коду нації», спрямований на підтримку жіночого підприємництва й збереження культурної спадщини.
Крім того, IP Academy розпочала проєкт «Розширення можливостей жінок у сфері інновацій та стартапів» за підтримки Корейського відомства інтелектуальної власності (KIPO), який об’єднав понад 680 жінок з усієї України. Ідеться не лише про навчання, а й про формування спільноти, доступ до практичних інструментів і можливість реалізувати власні інноваційні ідеї.
У підсумку саме партнерство, взаємодоповнюваність і рівні можливості є запорукою того, що інноваційний розвиток України буде інклюзивним, сталим і конкурентоспроможним.
– Що порадили б молодим підприємцям, які прагнуть поєднувати бізнес-успіх і користь для суспільства?
Насамперед, думати про інтелектуальну власність із самого початку бізнес-шляху.
Не боятися партнерств: з університетами, державою, міжнародними програмами.
І пам’ятати, що соціальний сенс і економічна ефективність не суперечать одне одному. Навпаки – саме на їх поєднанні сьогодні будуються найуспішніші інноваційні проєкти.
Читайте також: Sant Joan: іспанська ніч вогню, що нагадує українське Івана Купала
Фото: з архіву Олени Орлюк