24 квітня 2026 року Івано-Франківськ перестав бути лише регіональним центром — він на один день став точкою тяжіння всієї української естетичної медицини. У вишуканому просторі ресторанного комплексу «Прованс» відбувся Конгрес KOSMO FRANKO–2026 — подія, яка не просто об’єднала фахівців, а задала нову оптику для всієї індустрії. І справа не лише в масштабі. А в змісті.
Вперше конгрес такого рівня був створений у синергії освіти і практики — Інститутом естетичної косметології «КОСМОЕСТЕТЛЮКС» та Івано-Франківським національним медичним університетом. Саме ця співпраця задала головний вектор: косметологія більше не може існувати окремо від медицини, а бізнес — без системних знань.
Ранок розпочався із символічних акцентів — Гімн України, хвилина мовчання, і вже тоді стало зрозуміло: цей захід — не лише про професію, а про відповідальність і контекст часу. Засновниця конгресу Тетяна Товарницька разом із ректором ІФНМУ Романом Яцишиним та керівницею філіалів Pelart Laboratory Софією Іванів окреслили головну ідею — створити платформу, де знання не накопичуються, а трансформуються у практику.
Також із вітальним словом на початку конгресу виступила Ірина Столярик, віце-президентка Івано-Франківської торгово-промислової палати, яка наголосила на важливості розвитку бізнесу та підтримки підприємництва, підкресливши значення подібних ініціатив для розвитку галузі.
І вже з першого виступу стало зрозуміло: ця ідея тут не декларативна — вона працює на практиці.
Блок косметології став не просто професійним — він був концептуальним. Пластичний та торакальний хірург Андрій Петраш задав тон розмові, окресливши нову філософію: естетична медицина відходить від штучності, повертаючись до природності та гармонії. Його тезу підхопив лікар-хірург та трансплантолог волосся Алі Аль-Гайїм, який переніс дискусію у глобальний контекст, розповідаючи про міжнародні протоколи ведення пацієнтів до і після трансплантації волосся — як приклад системності та стандартизації в медицині.
Далі розмова стала ще глибшою — буквально на рівні клітин. Косметолог із науковим бекграундом Ірина Гелеверова підняла тему оксидативного стресу як ключового фактора терапевтичної резистентності, акцентуючи на важливості антиоксидантних стратегій. Лікар-дерматолог Людмила Бондарчук продовжила клінічну лінію, розкриваючи складну, але надзвичайно актуальну тему ретиноїдної терапії у вікових пацієнтів — з акцентом не лише на ефективність, а й на збереження комплаєнсу.
На стику науки і практики виступила кандидатка фармацевтичних наук Олена Моспанова, яка у двох різних доповідях показала, як сучасна косметологія працює із механізмами регенерації: від використання PDRN-спікул до нової парадигми хімічних пілінгів із нейросенсорною стимуляцією. Її виступи стали прикладом того, як складні наукові процеси інтегруються у щоденну практику.
Про майбутнє професії говорили і в іншому вимірі. Доцентка Анна Сініченко поставила питання, яке ще донедавна звучало провокативно: чи стане індивідуальне виготовлення косметики новим стандартом? А Мар’яна Габриєлів перевела розмову у площину відповідальності, пояснюючи, як працювати зі шкірою вагітних, коли “майже нічого не можна”, але результат все одно має бути.
Дискусійність додала Марина Співак, яка підняла тему використання ботулотоксину при акне та себореї, фактично ставлячи під сумнів усталені уявлення. А доктор медичних наук Віктор Досенко розширив горизонт до фундаментальної науки, розповідаючи про клітинне старіння і перспективи сенолітичної терапії.
Логічним продовженням стала тема inflammaging у виступі Тетяни Юрченко — як одного з ключових драйверів передчасного старіння і водночас точки прикладання сучасних slow-aging технологій. І завершальним акордом цього блоку стала історія Ірини Бажан — не про процедури, а про бренд, який виріс із української троянди у повноцінний гравець ринку.
Після обідньої паузи конгрес змінив фокус, але не глибину — розпочався блок дерматології.
Кандидат медичних наук Олександр Александрук відкрив його темою лікування розацеа, показуючи, наскільки варіативним може бути підхід до одного захворювання. Його колега Мар’ян Волошинович двічі виходив на сцену — спочатку з темою онконастороженості, наголошуючи на відповідальності кожного фахівця, а згодом — із практичним баченням цифровізації повного чекапу шкіри як нової якості медичної послуги.
Про трихологію та складні випадки випадіння волосся детально говорила Галина Гірник, тоді як Вікторія Осипенко зосередилась на сучасних апаратних методах лікування судинних уражень обличчя. Лариса Бєлєнська повернула аудиторію до теми сенолітиків, але вже у прикладному дерматокосметологічному контексті, а професорка Юлія Щербакова акцентувала увагу на герпесвірусній інфекції — темі, яка часто недооцінюється, але має значний вплив на клінічну практику.
Цей блок чітко дав зрозуміти: косметологія більше не може існувати без клінічного мислення.
Фінальний інтелектуальний акорд — блок бізнесу та освіти — виявився не менш насиченим.
Тетяна Товарницька представила бачення екосистеми косметологічного бізнесу 2026 року, де поєднуються інновації, освіта, wellness-філософія і франчайзинг як стратегія масштабування. Її виступ став не просто аналітикою, а дорожньою картою для ринку.
Сергій Данчишин чесно і без прикрас розповів про маркетинг у beauty-сфері, який вже давно перестав бути лише про красиві пости. Олександр Радченко підняв тему штучного інтелекту, демонструючи реальні європейські кейси, де технології змінюють саму архітектуру клінік. А підприємець Нестор Мельник вивів дискусію у глобальний контекст, показуючи wellness як одну з найперспективніших індустрій майбутнього.
І коли здавалось, що день уже дав максимум сенсів, настав вечір — той самий White Evening, який став емоційною кульмінацією.
Леонід Мартинчик говорив не про професію, а про ідентичність — особистий бренд українського фахівця як частину культури. Простір наповнився естетикою під час показу колекції STEFANO LOMPAS, а музичний виступ Андрія Рибарчука додав події тієї емоції, яка не вимірюється жодними сертифікатами.
Це був вечір, коли професійна спільнота стала середовищем однодумців.
Окремо — про партнерів, без яких цей масштаб був би неможливим.
Офіційним партнером виступила компанія Pelart Laboratory, а бізнес-екосистему конгресу сформували Lascos, SkinOn, Medicalaser, Bausch Health Ukraine, Health Centre Padre Pio, EDENA FARMA, ORCA, SMART4Derma, «Київський вітамінний завод», FotoFinder, міжнародні дерматологічні бренди Vichy, La Roche-Posay та CeraVe, а також інноваційний курортний проєкт Skogur.
До них долучилися партнери з різних сфер: ELEGANT GROUP, український бренд UKRAINIAN ROSE, STEFANO LOMPAS, Leinle, сам ресторанний комплекс «Прованс», готель Underhill Resort&Spa, благодійна ініціатива «Пташки Перемоги», Ukrainian Tech Network, Business Event Agency та компанія «Вина світу».
І саме ця різноманітність створила головну цінність — можливість для учасників не лише слухати, а взаємодіяти, тестувати продукти, знайомитися з технологіями і формувати нові партнерства.
Інформаційний резонанс події забезпечили Business Woman, «Егоїст», «Сила Впливу», Like, Echo Marketing та Media Persona — і завдяки цьому про конгрес заговорили далеко за межами професійного середовища.
KOSMO FRANKO–2026 завершився. Але головне — він залишив після себе не лише враження. Він залишив напрям. І якщо перший конгрес одразу став таким — це означає, що далі буде лише масштабніше.
Читайте також: Юрій Федоров — лауреат премії Businesswoman & Businessman 2025 у категорії «Соціально відповідальний бізнес»
Фото: організатори заходу