Проєкт «Мамина сорочка» бренду S.O. Brand — це більше, ніж одяг. Це особиста історія, вишита поезією, родинною пам’яттю та жіночою стійкістю. Його авторка — Оксана Шоорлеммер, українська підприємиця, яка працює між Україною та Німеччиною, перетворює моду на інструмент культурного діалогу й соціальної відповідальності. У розмові з Business Woman вона розповідає, як слова її мами стали основою дизайнерського проєкту, чому українська сорочка може бути оберегом, і як жіночий бізнес здатен зберігати ідентичність навіть у часи війни.
– Пані Шоорлеммер, як виник проєкт «Мамина сорочка» і яку роль у Вашій творчій роботі відіграють вірші Вашої мами Мар’яни Грицуняк?
Проєкт «Мамина сорочка» народився з глибоко особистого досвіду. Вірші моєї мами Мар’яни Грицуняк для мене — це не просто літературні тексти, а емоційна пам’ять нашої родини й нашої Батьківщини. У час, коли Україна бореться за свою ідентичність, я хотіла зберегти її слова — не в книзі, а в живому, відчутному, носибельному форматі. Це не просто моя ідея. Це синергія моєї креативності та великого досвіду Марії Чорної — жінки-лідерки і мого великого взірця. Її рішучість, мужність і служіння громаді стали для мене джерелом натхнення і життєвим орієнтиром. У проєкті ми поєднали мою дизайнерську ідею з її стратегічним досвідом та розумінням української культури.
— Ви працюєте з навмисно обмеженою палітрою — класичним білим і чорним. Який сенс Ви вкладаєте в ці сорочки та вишиту поезію?
Білий і чорний — позачасові, універсальні й водночас глибоко символічні кольори. Білий уособлює надію, чистоту та початок нового, чорний — втрату, глибину й пам’ять. У поєднанні вони відображають реальність сучасної України, де біль і надія співіснують поруч.
— Важливою складовою проєкту є співпраця з українським брендом «Zarmilkas». Чим для Вас особлива ця кооперація і як брошки, сумки та капелюхи доповнюють загальну концепцію?
Співпраця з «Zarmilkas» для мене є знаком жіночої солідарності без кордонів. Для мене було принципово важливо не працювати наодинці, а свідомо залучати українські бренди, які продовжують творити попри надзвичайно складні обставини. Брошки, сумки та капелюхи — це не просто аксесуари, а продовження історії. У кожному виробі закладені ручна праця, сміливість і культурне знання. Разом ми створюємо платформу, де українська креативність залишається видимою та визнаною за кордоном.
— Чому для просування проєкту Ви свідомо обрали Sashka-проєкт у Гамбурзі під керівництвом проєктної менеджерки та підприємницької консультантки Александри Дьолеманн?
Гамбург уособлює відкритість, інтернаціональність і сильні жіночі бізнес-мережі — саме ці цінності втілює Sashka-проєкт. В особі Александри Дьолеманн я знайшла не лише професійну управлінську підтримку, а й глибоке розуміння соціальної відповідальності та міжкультурних ініціатив. Sashka-проєкт пропонує українським проєктам не просто маркетингову платформу, а реальну підтримку, структуру та стійку присутність на німецькому ринку.
— Співпраця з Володимиром Подоляном уже сьогодні сприймається як потужна заява та важливий крок у напрямку Українського тижня моди. Що Вас у цій співпраці захоплює найбільше?
Співпраця з Володимиром Подоляном для мене — це значно більше, ніж модний крок. Це сильна культурна заява. Найбільше мене захоплює його здатність поєднувати сучасну моду з глибокою повагою до української ідентичності. Він мислить моду як мову, як відповідальність і як інструмент культурної дипломатії. Те, що «Мамина сорочка» стає частиною цього контексту, означає визнання української ручної праці та жіночих голосів на міжнародному рівні. Ця співпраця доводить: українська мода живе, розвивається й заслуговує на своє місце на великій сцені — гідно, впевнено й зі змістом.
— Чому Ви обрали назву S.O. Brand і яку роль у бренді відіграє Ваше ім’я — Оксана Шоорлеммер?
Назва S.O. Brand для мене має не лише комерційне значення — вона глибоко персональна і символічна. Це поєднання моїх ініціалів, але водночас це спосіб донести мою особисту історію, моє коріння, моє бачення моди як носія культури. Кожен виріб бренду несе в собі частинку моєї родини, моїх спогадів, моєї української ідентичності.
Читайте також: Українські підприємиці в Естонії: практичний досвід і сильна спільнота
Фото: з архіву Оксани Шоорлеммер