Історія жіночого костюма: від Сари Бернар до Giorgio Armani

Жіночий костюм — невід’ємна частина гардеробу бізнес-леді. Сьогодні життя без нього здається неможливим: різні матеріали та фасони підійдуть всім без винятку. Однак чи так було завжди? Як змінювався жіночий костюм та як час вплинув на його дизайн і призначення?

Сара Бернар

Перша визначна поява жінки в чоловічому костюмі належить відомій французькій акторці Сарі Бернар. У 1870-му році Сара почала носити «чоловіче вбрання» публічно. Чи варто казати, що на той час це було справжнім викликом суспільному устрою! Акторка продовжувала дивувати грою чоловічих ролей — найвідомішим героєм у виконанні Сари Бернар став Гамлет у 1899 році. Репертуар жінки налічував багато персонажів-чоловіків: Вертера, Занетто, Лорензаччо, герцога Рейхштадтського та ін.

Суфражизм

Історія жіночого костюму тісно пов’язана із боротьбою жінок за економічні та політичні права. Одним із ключових етапів був суфражизм — правозахисний рух за здобуття виборчого права, спрямований також проти дискримінації. Уже на початку 20-го століття суфражизм став більш рішучим та сміливим у діях. У 1910 з’явився «костюм суфражистки» (American Ladies Tailors’ Association) із карманами та широкою спідницею, яка дозволяла робити більш широки кроки. Спідниця складалася із двох частин — неначе чоловічих штанин. На манекені не було видно роздільних частин спідниці, тож їх було помітно лише «в дії».

Коко Шанель

Вбрання суфражисток надихнуло відому дизайнерку Коко Шанель. У 1925 році в Парижі вона представила ідею костюма, відомого сьогодні як «Chanel suit». Він складається із двох частин та є символом не лише моди, а й вільної жінки. Кюстюм Шанель— поєднання традиційних ідей фемінності та маскулінності. Дизайнерка хотіла, аби жінки не втрачали елегантність, але у той же час мали свободу рухів.

Марсель Роша

Французький дизайнер Марсель Роша, засновник Будинку Моди Rochas, увів у життя жінок брючний костюм. У 1932 році він представив сірий хутряний костюм із нарочито великими плечами та брюками в тон піджака.

Пачука — субкультура мексиканців американського походження

Пачука асоціюють із ідеєю фемінізму, їхнє вбрання символізувало свободу та незалежність жінок. У 1940-х роках пачука стали носити чоловічі костюми зут (брюки із високою талією та широкими штанинами, пальто із великими плечами).

Кетрін Хепберн та Picturegoer

Кетрін Хепберн показала, що костюм може бути досить жіночним предметом гардеробу. Після показу фільма «Жінка року» (англ.«Woman of the Year») цей одяг почав входити в робочі сфери жінок. Хепберн з’явилася в костюмі і в журналі Picturegouer, що викликало багато обговорень.

‘Le Smoking’

У 1966 році дизайнер Ів Сен Лоран створив ‘Le Smoking’: жіночий смокінг. Він здобув свою популярність тільки в 70-тих роках. Цей костюм мав великий вплив на подальшу моду, навіть сьогодні його використовують як референс.

Power dressing

Стиль одягу Power dressing зародився в другій половині 1970-х років. Він характеризується рисами, які дозволяють жінкам утвердити свій авторитет у професійному та політичному середовищі, в якому традиційно домінують чоловіки. Такі модельєри, як Джорджо Армані, зробили свій внесок у моду цих часів: костюми стали більш вільними за формою, що невілює ознаки гендеру.