Ірина Мудра, Заступниця Керівника Офісу Президента України, відповідає за міжнародно-правовий напрям в Офісі Президента: репарації, конфіскацію російських активів, компенсаційний механізм і створення Трибуналу щодо злочину агресії.
У розмові для Business Woman — про дипломатію під час війни, юридичну боротьбу за справедливість, жіночий стиль лідерства та внутрішню стійкість, без якої неможливо тримати державний фронт.
Ви — жінка, яка займає відповідальну посаду в державному управлінні, працює в умовах війни, щодня приймає складні рішення. Наскільки вдається залишатися жіночною, стильною, приділяти увагу собі — своїм звичкам, догляду, внутрішньому балансу?
Я вірю, що жіночність — це не протилежність силі, а її інше обличчя. Істинна жіноча сила — це здатність не зачерствіти, навіть коли навколо війна.
Бути стильною для мене — це не про тренди. Це про повагу до себе. Про внутрішню впевненість, яка починається з деталей: як ти вдягаєшся, як дивишся, як слухаєш.
У світі, де все руйнується, баланс — це твоя тиха відповідь на хаос. І навіть 10 хвилин ранкової тиші з кавою — це вже акт турботи про себе.
Це непросто. Але я навчилась: якщо ти не бережеш себе — не зможеш берегти інших. А моя місія — берегти державу. Тож маю триматись.
Пані Ірино, як саме сьогодні функціонує фонд відшкодування збитків, завданих Україні внаслідок агресії? На якому етапі перебуває механізм його запуску, і які юридичні чи міжнародні інструменти відіграють ключову роль у його реалізації?
Давайте загалом проговоримо – Компенсаційний механізм має три складові: Реєстр збитків, Компенсаційну комісію та Компенсаційний фонд.
Ми вже створили Реєстр збитків, він активно приймає заяви по 11 категоріям та поступово відкриває нові. Зараз узгоджуємо міжнародну угоду про створення Компенсаційної комісії — і це вже фінальна фаза, очікуємо завершення формальностей до 2026 року.
А саме Фонд відшкодування збитків ще не функціонує – поки що запущений Реєстр збитків і триває робота над створенням компенсаційної комісії. І тільки після створення комісії, як ми очікуємо, в наступному році, ми зможемо перейти до роботи по створенню фонду.
Які країни або інституції сьогодні найбільш активно долучаються до формування компенсаційного механізму — як донори, як адвокати і як правові партнери? Чи реально конфіскувати все-таки заморожені російські активи?
В Реєстрі збитків зараз 43 держави і ЄС. В переговорах щодо компенсаційної комісії беруть участь понад 50 держав, ЄС і Рада Європи. А про фонд поки говорити зарано.
Зауважу, що йдеться не про “конфіскацію”, а про юридично обґрунтований трансфер російських суверенних активів до спеціального фонду.
Ми маємо чітку юридичну позицію й підтримку багатьох міжнародних експертів. Серйозних контраргументів щодо законності або економічних ризиків нема, це питання полягає виключно у браку політичної волі партнерів.
Наша довгострокова стратегія полягає у забезпеченні трансферу активів до фонду міжнародного компенсаційного механізму після його створення. З цього фонду можна буде забезпечити як фінансування оборони, так і відновлення і компенсації.
Короткострокова – передати активи до тимчасового фонду, який зможе краще управляти цими активами і генерувати більші прибутки.
Наскільки важливим є дотримання дипломатичного протоколу у вашій щоденній роботі? Чи змінився він після 2022 року, і як він сьогодні поєднується з гнучкістю, яку вимагає сучасна дипломатія воєнного часу?
Після 2022 року світ перестав бути церемоніальним. Дипломатія стала ближчою до реального життя. Але протокол — не про формальність. Це про повагу.
Я вірю, що правильний баланс між гідною формою і щирим змістом — дає найкращий результат.
Я не завжди кажу «те, що зручно». Але завжди — те, що потрібно. І роблю це гідно. Іноді навіть жорсткі речі можна сказати так, що тебе не забудуть — але й не образяться. Саме завдяки такій жорстокій але конструктивній позиції по Трибуналу і було досягнуто політичне схвалення його створення.
Яке місце займає дипломатичний протокол у вашому професійному стилі? Чи вважаєте ви, що він залишається важливим інструментом для збереження поваги між сторонами, чи навпаки — може іноді заважати швидкості та відкритості в перемовинах?
Повага — це завжди швидший шлях до результату. Протокол іноді сповільнює процес, але водночас створює простір, у якому можна говорити про найважливіше.
Моя професія — це синтез: закон, дипломатія, людська правда. Я не вірю в шаблони, але я вірю в етичну дисципліну. Бо коли ти говориш від імені країни, ти — більше, ніж людина. Ти — її голос.
Наскільки, на вашу думку, сьогодні в Україні ефективно працює судова система в умовах війни? Які кроки вже зроблено для зміцнення довіри до правосуддя — як серед громадян, так і серед міжнародних партнерів?
Через збройну агресію проти України, тимчасову окупацію частини території судова система як і вся країна зіткнулася зі значними викликами.
Це – руйнація та пошкодження приміщень судів, необхідність зміни територіальної підсудності судових справ і відрядження суддів в інші суди, збільшення кількості справ, зокрема щодо воєнних і військових злочинів, захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії, ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, внутрішньо переміщених осіб.
Попри війну Україна продовжує реалізацію судової реформи і маємо відчутний прогрес, який оцінений як і суспільством, так і нашими міжнародними партнерами.
Зокрема, після тривалої перерви Президент України вже призначив 464 судді в минулому році та близько 50 цьогоріч. Крім того, тривають добори на посади суддів місцевих та апеляційних судів. Кадрове наповнення – перший пріоритет, від цього безпосередньо залежить ефективність роботи системи правосуддя.
Втім, незважаючи на всі ці складнощі суди працюють, формують судову практику щодо нових категорій справ. Здійснення правосуддя не зупинялося ні на хвилину, як це і визначено законом. Більшість судів в Україні зберегли високий рівень ефективності.
Де Україна зараз знаходиться у створенні трибуналу та як він функціонуватиме, хто фінансуватиме? І чи буде покарання? Вочевидь, Путін не поспішає посаду залишати. Як і Лукашенко, а керівник КНДР – то й взагалі до гробу буде правити. Тоді, який сенс у вироку?
Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України — також на фінішній прямій.
Ми завершили роботу над Статутом. Підписана та ратифікована Угода між Україною та Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України.
Попри складні переговори, Україна переконала партнерів погодитись на такі ключові умови як:
— можливість заочного провадження для всього вищого політичного та військового керівництва, крім так званої трійки,
— винесення обвинувальних актів навіть щодо трійки,
— автоматичне поновлення провадження щодо трійки після завершення їхніх повноважень.
Насправді, механізм роботи доволі простий і не сильно відрізняється від національних кримінальних процесів. Є судді, є прокурор, є захист. Досудове розслідування, судові слухання, апеляція. Різниця полягає у певних технічних деталях, управлінні, фінансуванні тощо. Бюджет зараз обговорюється. Кошти надаватимуть держави-учасниці Розширеної часткової угоди. Ми очікуємо, що це будуть держави-учасниці Коаліції держав і можливо доєднаються ще нові. Активно працюємо над розширенням географії.
Сенс вироків насамперед у тому, що вперше в офіційному юридичному процесі буде встановлено факт агресії проти України. Це архіважливо для всієї подальшої роботи з відновлення справедливості.
Плюс це значний політичний тиск – офіційне визнання конкретних росіян, білорусів, північнокорейців злочинцями.
Читайте також: Жінки в інкасації: як ПриватБанк ламає гендерні стереотипи у бізнесі
Фото: Ірина Мудра