«Business Camp for Women (Бізнес-табір для жінок) – проєкт навчання та мотивації жінок до відкриття власної справи та займання керівних посад на своїх підприємствах, або ж в організаціях, де вони працюють», – Ірина Титарчук, координаторка проєкту, заступниця виконавчої директорки ГО «Український центр сприяння інвестиціям та торгівлі».
Ірино, як взагалі з’явилась ідея створення кемпу?
У 2018 році громадською організацією «Український центр сприяння інвестиціям та торгівлі» за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні було проведено Мультисекторальне дослідження економічної привабливості та інвестиційного потенціалу 7 західноукраїнських регіонів з метою визначення сфер потенційної співпраці між українськими та нідерландськими компаніями. За результатами цього проєкту було виявлено багато провідних підприємств, засновницями, або керівницями яких є жінки. Під час проведення тренінгів найбільш активними були саме жінки, однак під час практичних зустрічей та дискусій на підприємствах з’ясувалося, що жінки потребують поглиблення знань у різних напрямах. Тож, коли ми дізнались про конкурс на проведення «Бізнес-кемпу для жінок», у рамках реалізації Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України», одразу ж прийняли рішення подати заявку, аби отримати можливість організувати бізнес-кемпи саме для жінок, оскільки це зійшлося з нашим баченням подальшого розвитку. Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України» підтримала ідею реалізації цього проєкту, тож наразі ми спільно працюємо над її впровадженням.
Яким чином проходиться навчання у таборі?
Є такі основні напрями: фінанси, юридичні питання, маркетинг, комунікації, ведення переговорів та менеджмент соцмереж (SMM). До участі запрошуються успішні жінки, – керівниці підприємств, – поділитись власними історіями успіху, аби мотивувати учасниць кемпу займатися бізнесом. На завершення кемпу організовується візит на підприємство, власницею якого є жінка, для того, щоб ознайомитися з практичним досвідом ведення бізнесу.
Хто є учасниками кемпу? Які сфери, галузі чи організаційно-правові форми залучені?
Якщо розглядати учасниць за періодами кемпів (літні та зимові), то ми маємо суттєву вікову різницю. До участі у літніх таборах ми залучали жінок від 18 до 25 років. Проте після поширення інформації про табори, отримали багато запитів на участь від жінок старшого віку. Відтоді не маємо жодних вікових обмежень та залучаємо жінок з усіх регіонів України. За нашою внутрішньою статистикою, 60% учасниць мають відкритий ФОП, 10% – ТОВ, 30% – офіційно незареєстровані, але мають ідею, яку планують монетизувати. Найчастіше учасниць кемпів цікавлять сфера послуг, ІТ, готельно-ресторанний бізнес, сільське господарство, торгівля та освіта. Вже маємо плани на наступний рік: два темпи в Києві та один у Миколаєві.
З якими труднощами
доводиться стикатися впродовж здійснення проєкту? Які шляхи їх подолання?
Проєктна діяльність має свою специфіку, тому труднощі можуть спіткати навіть там, де ти їх і не очікував. Найперше – це час. Активна підготовка до кемпів починається за два тижні, тому команда працює до пізнього вечора, а інколи – й без вихідних.
Заміна 1-2 учасниць напередодні заїздів через непередбачувані обставини – вже звичне для нас явище, хоча спочатку було складно це регулювати. Тепер ми маємо чітко сформований рейтинг відібраних заявок, тому заміна відбувається швидко.
Все решта – звична проєктна діяльність, успіх якої залежить від чітко поставлених завдань і розподілу обов’язків серед команди.
Чи плануєте Вашою організацією
втілювати подібні проєкти й надалі?
Наразі проєкт «Business Camp for Women» реалізується за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України». На сьогодні у нас близько 1500 заявок від потенційних учасниць. Ми бачимо велику зацікавленість з боку українських жінок, тому працюватимемо у даному напрямі й по закінченні цього проєкту. Плануємо реалізацію проєктів по розширенню економічних можливостей жінок за підтримки Посольства Королівства Нідерландів, активності для жінок в рамках КСВ підприємств та організацій тощо.
Ірино, а
чому так важливо розвивати ці ідеї у
сучасному суспільстві?
Відповідно до оцінок експертів, якщо гендерні диспропорції в підприємництві буде усунуто, глобальний ВВП може зрости на 2% або на 1,5 трлн доларів США. В Україні лише 55,7% жінок віком 15-70 років є економічно активними, тоді як для чоловіків цей показник становить 69%. Дані Глобальної доповіді компанії «Грант Торнтон» за 2017 рік свідчать про те, що лише 25% жінок у світі займають топменеджерську позицію у бізнесі, в Україні це 30,6% (спецпроєкт – дослідження delo.ua та You Control). Жінки складають 49,6% світового населення, але їх вклад у світовий ВВП складає лише 37% (у залежності від регіонів). Це означає, що жінки більше зайняті в невиробничих секторах економіки, а також більше займаються неоплачуваною працею. Така ситуація шкодить повноцінному розвитку суспільства в цілому та жінок зокрема, тож скорочення наявних диспропорцій позитивно впливатиме на економічний розвиток країни та відносини всередині суспільства, формуватиме нові моделі поведінки.
Які зараз в Україні
загальні тенденції щодо розвитку жіночого підприємництва?
Згідно з аналізом Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, проведеного в рамках Програми розвитку ООН в Україні через проєкт «Зміцнення бізнес-об’єднань малих і середніх підприємств», загальне співвідношення чоловіків та жінок – економічних лідерів в Україні – 60:40. Якщо ж розглядати окремо ФОП та керівників юридичних осіб, які увійшли до категорії «економічні лідери» то виявляється, що гендерна нерівність у цій сфері значно суттєвіша. Жінки представляють лише 30% керівників юридичних осіб. Єдиною галуззю, де переважають підприємства та організації (ФОП та юридичні особи), очолювані жінками, є освіта.
Типово жіночими в Україні є поштова і кур’єрська діяльність (85,2% зайнятих у галузі – жінки), сфера охорони здоров’я (82,9%), робота в бібліотеках, музеях, архівах (78,5%), сфера освіти (77,8%), фінансова та страхова діяльність (72,1%). Промисловість теж має галузі, у яких переважають жінки. У легкій промисловості 76,4% зайнятих – жінки, у фармацевтичній галузі кількість жінок становить 59,7%. Найменш популярною серед жінок є будівельна галузь, робоча сила якої на 80% складається із чоловіків і лише на 20% – із жінок. Далі за непопулярністю йдуть транспортна галузь, складське та сільське господарство (відповідно 31,5; 31,6 та 32,5%), промисловість (38% від загальної чисельності зайнятих). Ці дані підтверджуються й аналізом анкет наших потенційних учасниць, більшість з яких працюють у сфері послуг, готельно-ресторанному та торговельному бізнесі.
Наскільки актуальним є
питання гендерної нерівності у теперішніх умовах, у бізнесі зокрема?
Специфіка гендерних проблем України в загальних рисах зображає невідповідності у становищі жінок і чоловіків, властиві розвиненим країнам світу. Зокрема, відсутній помітний гендерний дисбаланс у доступності для населення базових суспільних послуг, можливостях здобуття освіти та реалізації економічної активності. Водночас жінки мають у середньому нижчі доходи: станом на початок 2018 року в усіх регіонах України у жінок середньомісячна заробітна плата була нижчою, ніж у чоловіків, причому чим більш промислово розвинута область, тим більша нерівність у заробітній платі.
Низка досліджень вказує, що лідерство жінок в економічному житті (господарській діяльності) є важливим фактором сталого розвитку та зростання країни, громади чи окремої фірми.
Ці та інші причини є ключовими в реалізації принципу гендерної рівності, закладеному у Цілях сталого розвитку та «Порядку денному в галузі сталого розвитку 2030», що передбачають «всеосяжну повагу до прав людини та людської гідності», а також світ, у якому «кожна жінка та дівчина користується повною гендерною рівністю і в якому усунуті усі юридичні, соціальні та економічні перешкоди на шляху розширення її прав та можливостей». Порядок денний 2030 утверджує гендерну рівність не лише як фундаментальне право людини, а і як необхідне підґрунтя для мирного, квітучого та сталого світу.
Гендерні проблеми стосуються багатьох жінок, але не всі звертають на це увагу та не ідентифікують це як нерівність. Покращення є, хоча й незначні. Так, у звіті «Індекс гендерного розриву» за 2019 рік, Україна посідає 59 місце серед 153 країн світу. Як позитивний приклад, можна навести Ісландію. У 2019 році вона стала першою країною у світі, де вдалося законодавчо встановити рівну платню за працю чоловіків і жінок. Тому, усе можливо змінити, головне – діяти.
Які поради Ви б дали
нашим сучасним Business Woman?
У професійному плані – офіційно реєструвати бізнес, оскільки це розширює можливості для фінансування, розвитку та масштабування, або тестувати свою ідею на платформах з краудфандингу; навчатися кожного дня, тому що покупець продукції чи замовник послуг завжди вимагає «йти в ногу з часом»; підібрати саме свою команду, бо за цим – успіх та розвиток бізнесу; використовувати можливості, навіть ті, які здаються нереальними, бо тільки наполеглива праця та впевненість допоможуть досягти результату.
Пам’ятати про те, що для того, щоб отримати результат, треба зробити 10 кроків (подати 10 заявок на тендер і виграти один; набрейнштормити 10 ідей, але зосередитися на одній – найголовнішій).
Основна ж порада дуже проста – вірити в себе та використовувати можливості.
Проєкт «Business Camp for Women» став можливим завдяки підтримці американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Конкурентоспроможна економіка України». Навчальні програми бізнес кемпів, думки тренерів та учасниць не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або уряду Сполучених Штатів Америки.
