У нашому інтерв’ю Марина Соботюк – заступниця Голови громадської організації Інститут Культури України, засновниця та ідеолог українського бренду одягу Амазонка та YouTube-програми «Геніально». Марина розповіла про власний шлях, свої проєкти, поділилась думками на важливі теми та згадала про роботу в Міністерстві інформаційної політики України.
Марино, чим ви займаєтесь зараз? Які Ваші хобі та захоплення?
Я займаюся проєктами, що популяризують Україну. Ще працюючи в Міністерстві інформаційної політики України (2 роки тому), я зрозуміла, що мені подобається робити заходи, які об’єднують Україну. Зараз я теж продовжую цим займатися тільки вже в Інституті культури України. Це громадська організації, яку ми заснували разом з Євгеном Клопотенко, з метою подання борщу до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Крім того, в розробці ще один проєкт з Ukraїner. Він про людей, які мають свої традиції приготування українських страв в печі. Це буде мультимедійна історія про традиції в культурі приготування їжі, де головні герої – українці, що живуть в селах.
Щодо хобі. По-перше, це спорт у будь-яких його проявах. Східні танці, йога, активні силові навантаження, участь в різних онлайн-марафонах.
Друге – це кухня. Мені дуже подобається готувати за рецептами, що передалися у спадок від бабусі та мами. Я так медитую, експериментую та творю.
Ще одне моє захоплення – це читання книг. І зараз онлайн я спостерігаю за мистецтвом та модою в соціальних мережах і таким чином в мене народжуються нові ідеї. Я надихаюся, переглядаючи красиві блоги різних тематик.
Як зародилась ідея створення бренду «Амазонка»?
Мені завжди подобалося шити. Ще в 11 класі, я зрозуміла що мені подобається створювати щось таке, що могло викликати захват в оточуючих. Мені подобалося зберігати в речах свою індивідуальність.
Коли почала працювати в Міністерстві інформаційної політики України, я організувала проєкт «Українські Амазонки». Це про жінок – військових, волонтерок, журналісток, які вийшли на подіум в красивих етносукнях і розказали свої історії з війни. З тих пір, я зрозуміла, що мені подобається робити щось соціальне, яке можна показати через моду. Так зародилася ідея створення свого бренду. Бо
«Амазонка» – це про жінку зі своїм змістом і стержнем, про жінку з індивідуальністю. Тут є своя місія – збереження українськості та індивідуальності. Тобто є колекції, концепція яких взята з історії та традицій українського вбрання, а образи переформатовані в сучасній інтерпретації.


Розкажіть трохи про Вашу авторську Youtube-програму «Геніально». Про кого вона і для кого?
Все геніальне – просто.. Це моє життєве кредо. Слідкуючи, знову ж таки, за Інтернет-простором і працюючи в інформаційній сфері, я зрозуміла, що соц. медіа і зокрема YouTube, насичений інформацією, яка людей більше «ламає», аніж будує.
І мені захотілося зробити програму, у форматі «інтерв’ю», де герої – українці, які стали успішними завдяки власним силам і досягли того, про що мріяли. Їх приклад – надихає та дає сил та енергіі вперто рухатися до мети, знаходити саме свій шлях у цьому житті.
На цьому шляху в мене з’явилася команда, яка має таку ж мотивацію – робити проєкти для українців, для молоді. Це – Яна Коньок, дівчина, що займається веденням YouTube-каналу, СММ, таргетом та Євген Любімов, який є оператором та частково режисером монтажу. Також дякую іншим волонтерам, які допомагають з випусками.
Тому, «Геніально» – це по-суті ще й такі собі майстер-класи, як знайти свій шлях в житті.
Заходьте на наш канал та Інстаграм @genialno.ua та користуйтеся кейсами від успішних.
Як вам вдається залишатися постійно такою активною? Де берете енергію?
Мені часто задають таке питання. Я іноді кажу собі, що я в дитинстві була дівчина-мауглі і запаслася в лісах енергією на все життя. (Ред. Сміється).
Можливо, це звучить смішно, але частка правди тут є. Я приїхали в Київ з лісу, з Овруцького краю, і звідти моя енергія. Я до 17 років прожила в селі в будинку, що стояв майже серед лісу на окраїні. Мені вистачало спілкування з однолітками, але надихалася я природою. Багато бігала, їздила на велосипеді, пізнавала природу і мала час на думки сама з собою.
А головне джерело енергії зараз – це робити те, що тобі подобається. Робити настільки добре, що всі оцінять це і за твою майстерність будуть платити за твій труд. Отримувати від роботи потрібно лише задоволення, бо завжди є якийсь рух, процес. І від цього буде енергія, а відновлюватися можна серед природи, особливо жінками. Ми беремо енергію з природи, про це пише не одна книжка і я сама це відчуваю в собі.

Які маєте плани на майбутнє? Можливо, вже є ідеї якихось проєктів?
Зараз виходить так, що тільки завершуючи один проєкт, у мене відразу народжується ідея іншого. І вже до моменту завершення, я знаю чим буду займатися далі.
Оскільки я людина творча, то в мене багато творчих планів, які я дуже хочу реалізувати. В основному всі вони зосереджені на тому, щоб приносити користь людям, бо я розумію, що це – моя місія.
Зараз я є менеджером проєкту щодо подання борщу до нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Це ініціатива Євгена Клопотенко на яку я відгукнулася тому, що я відчувала, що знаю як це робиться і можу це разом з командою (членами) ГО «Інститут культури України» виконати. Цей шлях є непростим, але успіх точно буде.

Також є в планах реалізувати проєкт про страви з печі –традиційність української культури приготування їжі, про який я розповідала вище. Хочу, щоб бренд Амазонка «побував» у світі, щоб ідентичність одягу сучасної української жінки з історичним корінням побачили всі. І планую з командою
записати 50 програм Геніально, щоб історії успіху українців залишилися на теренах інтернету. Поки це найближчі плани…
Якою на Ваш погляд, повинна бути жінка?
Жінка повинна бути жіночною, а вже в це поняття кожен вкладає своє. Особисто для мене жінка – це енергія, це творчість, це доброта та ніжність. Ми, жінки, можемо бути різними, але коли ми переймаємо на себе більше чоловічих рис характеру, ми втрачаємо нашу найголовнішу ціль в цьому світі – рухати його з добром. Тому я на своєму шляху завжди обираю добро, любов та ніжність і в будь-якому моєму проєкті це проявляється і відчувається.
Що для вас важливо в роботі? Яких норм та принципів ви зазвичай дотримуєтесь?
В роботі для мене важливо чесність, відданість, доведення справи до кінця. Я завжди дію в залежності від ситуації і ставлюся з розумінням до всього. Дуже важливо для мене, коли людина відповідально береться за свою справу і є ініціативною. В сучасних умовах це дуже цінно.
Марино, ви довгий час працювали в Міністерстві. Наскільки Вам подобалось те, що ви робите? Чи доводилося йти на перекір собі в деяких речах? Розкажіть про специфіку роботи там.
Так. А перед цим я ще працювала 3 роки в державній інспекції сільського господарства. Це теж державна структура.
Мені подобалося те, що я робила в міністерстві, подобалась команда, тому що держава – це перш за все люди. Якщо ми кажемо, що держава щось не робить, то не роблять люди, яких ми обрали для служіння країні. І команда в якій працювала я, в Міністерстві інформаційної політики України, на чолі з Юрієм Стецем, мене дуже надихала. Там я бачила наскільки люди хочуть зробити щось для держави і виконати свою місію від початку до кінця. Спочатку я була прес-секретарем, потім почала працювати в рамках року Японії України з посольством і в мене відмітили задатки робити хороші проєкти, що об’єднують країни. Відтоді Міністр призначив мене своїм радником з питань міжнародних комунікацій і тут я розкрилися ще більше. Я організувала проєкти, що популяризували Україну в світі і працювали дуже добре на авторитет держави. Мені довіряли і давали можливість стати спеціалістом в своїй сфері. Мені подобалося, що кожен відповідав за свою сферу роботи, відчувалася злагоджена система, були результати. Відомими моїми проєктами були: Українські амазонки, «Запроси мене з війни», стрічки про Україну «Дякую», «Смачного», СтудрадаМІП тощо.
Які Ваші цінності?
Перша і основна – це люди. Де б я не була, стараюся завжди пам’ятати, що моя цінність – це ті, хто оточує мене. Інша – чесність і любов.