Грущинська Наталія Миколаївна – доктор економічних наук, автор 230 публікацій, 19 монографій та 9 навчальних посібників. Завідувач кафедри публічного управління та адміністрування Навчально-наукового інституту неперервної освіти Національного авіаційного університету. Пані Наталія розповіла про систему освіти, зокрема інноваційність в освітній діяльності, гендерну рівність та перспективи освіти для молодого покоління.
Які особливості інновацій в освітній діяльності в Україні?
Інноваційні форми освітньої діяльності в Україні є і вони популяризуються. Безумовно актуальною є освіта протягом життя, тобто неперервна. Навчально-науковий інститут неперервної освіти, в якому працюю на сьогодні, очолюючи кафедру публічного управління та адміністрування здійснює діяльність саме в реалізації такої концепції, яка спрямована на реалізацію права кожної особи на навчання протягом життя з урахуванням її особистісних потреб, пріоритетів суспільного розвитку та потреб економіки. Основна діяльність Інституту спрямовується на забезпечення неперервності навчання фахівців різних галузей економіки, насамперед, авіаційної і транспортної сфер, працівників органів державної
влади, керівників підприємств, установ і організацій як державної, так і приватної власності.
Інститут забезпечує підготовку фахівців ОС «Бакалавр», ОС «Магістр», є можливості отримання підвищення кваліфікації, стажування. Зокрема, кафедра публічного управління та адміністрування здійснює підготовку фахівців за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» галузі знань 28 «Публічне управління та адміністрування» за освітньо-професійним рівнем «Магістр» та «Бакалавр».
Які майбутні перспективи освіти для молодого покоління?
«Асортименту» майбутніх професій, змінність та інформатизація сучасності, скасовує існування більшості професій, загалом, крім того, молода людина має бути готова то необхідності змінити не 1-2 професії, а 4-5, тобто знову таки навчатися все життя! Тільки гнучкість мислення, креативність і свобода вибору може зробити конкурентоздатних спеціалістів на ринку. Широке та вимушене застосування онлайн-навчання розкрило простоту деяких питань в
отриманні знань, воно дає можливість отримати інформацію швидше, скомпоновано, в зручний час і місці. І в той же час, вимагає більшої підготовки та зосередженості. Система навчання має не нав’язувати, а пропонувати освітні послуги, які будуть цікаві слухачеві /студенту, які, в свою чергу, він зможе обирати і прослуховувати в зручний для себе час та, обов’язково застосує на практиці.
Як оцінюєте питання гендерної рівності в системі освіти?
В сучасному суспільстві залишається гендерний поділ на «чоловічі» та «жіночі» професії, сфери зайнятості також мають значні перевантаження, наприклад усього в українській середній та вищій школі працює 693,3 тис. викладачів та викладачок, з них жінок – 80%. Кожна десята працююча жінка зайнята у сфері освіти, тоді як відсоток чоловіків-викладачів і вчителів від усіх працівників цієї статі – 2,8%.
Тенденції сучасного світу вносять корективи в людські життя та долі, і важливими є економічні вигоди або втрати від гендерного нехтування та доцільності збільшення освітньої діяльності кожної особистості, та жінки, зокрема. Аналіз загальносвітових демографічних тенденцій, гендерних процесів, припущень та статистичних даних, дозволяє стверджувати, що рівень освіти жінки є важливим не лише для її професійної реалізації, а і у відповідальному виборі стати мамою. Гендерна рівність, як раз передбачає, можливість для жінки і чоловіка реалізуватись всебічно в житті.
Як би Ви особисто оцінили своє місце в системі освіти?
Думаю, що найсправедливішу оцінку моїй професійній діяльності можуть зробити студенти, колеги, керівництво та оточення. Безумовно, все моє професійне життя присвячено науці і освітній діяльності, починаючи з закінчення у 2000 році Національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту міжнародних відносин, потім аспірантури, захисту кандидатської і через 10 років докторської дисертації. Суміщення наукової, викладацької та адміністративної роботи
в провідних закладах освіти та НАН України дає мені змогу бачити особливості освітнього процесу з різних боків та не може залишати байдужою до проблем в системі освіті та необхідності змін.
