За підтримки EU-Ukraine Women in Politics відбулася гендерна розмова між відомою українською гендерною експерткою Марією Дмитрієвою та українськими жінками. На зустрічі було обговорено важливу і цікаву тему, а саме, роль міжнародних документів щодо захисту прав жінок під час збройних конфліктів та стан їх виконання в Україні та країнах світу.
Спікерка розповіла про світовий досвід участі жінок в громадянському суспільстві в умовах війни, проблемні питання з якими стикаються жінки, а також. Була обговорена проблема, що історично в основному висвітлювалися досягнення чоловіків, а участь жінок замовчувалась, на них не зверталась увага, а отже, їх роль і досягнення взагалі не висвітлювались. Марія розповіла також про життя жінок, які висвітлені в працях українських дослідниць, таких, як Оксана Кісь, Марта Гавришко. В даних творах показано долі жінок на війні, їх досвід і роль, а також про тяжкі наслідки зґвалтування, коли жінка повинна знайти можливість або зробити аборт або народити дитину. Був згаданий твір Світлани Аліксієвич “У війни не жіноче обличчя”, написаний зі слів жінки-партизанки, яка тікала від німецького загону і несла на руках грудне немовля. Коли дитина заплакала, йдучи через болото, жінка змушена була втопити немовля, аби весь український загін не загинув. “Якби ми знали про досвід жінок у другій світовій війні і він був проговорений і його не замовчували, то проблем жінок сьогодні на Сході можна було би уникнути”, зазначила спікерка.
Також, учасники заходу дізналися про проект “Невидимий батальйон”, який розповідає про жінок, які перебувають в умовах бойових дій на Сході України. Проект почався з однойменного соціологічного дослідження про участь жінок у війні проти російської окупаційної армії, який був успішним і як наслідок такі жінки отримали статус учасниць бойових дій і всі пільги і гарантії від держави.
Серед основних міжнародних документів щодо вищезазначених прав жінок – Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (Convention on the Elimination of all Forms of Discrimination Against Women, CEDAW) – описується як міжнародний «білль про права» для жінок. Факультативний протокол Конвенції прямо вказує, що жінки повинні брати участь у мирних переговорах, бо для них миру не буде.
Потім у 1995 році на Четвертій Всесвітній конференції зі становища жінок була прийнята Пекінська декларація. В Пекінській платформі дій йдеться про “ … розширення можливостей жінок, поліпшення становища жінок на шляху їх активного залучення до усіх сфер суспільного та приватного життя шляхом забезпечення всебічної і рівної участі жінок у прийнятті рішень з економічних, соціальних, культурних і політичних питань. Рівноправність жінок і чоловіків є одним з питань прав людини й однією з умов забезпечення соціальної справедливості, а також необхідною основною передумовою досягнення рівності, розвитку і миру”.
Іншими документами є Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, прийнятий резолюцією 55/25 Генеральної Асамблеї від 15 листопада 2000 року; Резолюція Генеральної асамблеї ООН від 17.12.2018 № A/RES/73/194 «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим і м. Севастополь Україна, а також, Чорного та Азовського морів». Серед головних – Резолюція Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки. Мир. Безпека.” Законодавча база України щодо ґендерної рівності включає також Стратегію та План Дій у сфері прав людини, прийняті у 2015 році, метою яких є гарантування рівних прав та можливостей для жінок та чоловіків в усіх сферах життя. Прийняття Урядом Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 (2016) стало важливим кроком у напрямку реалізації повістки «Жінки, Мир, Безпека» в Україні. Окрім цього, у 2017 році, Україна внесла правки у законодавство щодо попередження домашнього насильства, криміналізувавши цей злочин, що відповідає положенням Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція), яка досі не ратифікована Україною.
Головними тезами зустрічі стали необхідність забезпечення захисту жінок під час їх участі у воєнних конфліктах і після від насильства над жінками (зґвалтування), піклування про забезпечення жінок засобами гігієни, засобами догляду за дітьми. А також, попередження конфліктів, та підтримка участі жінок у підтриманні миру (участь жінок у мирних переговорах, у відбудові країни). Гарантування жінкам однакового соціального захисту і отримання гарантій від держави як учасницям бойових дій, збільшення жінок у силовому секторі, сприяння обіймання жінками керівних посад.
Після доповіді відбулася жвава і цікава дискусія на якій обговорювалися питання реалізації Національного плану дій на рівні держави, а саме, запровадження віцепремєркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе політики гендерної рівності в Україні, запровадження посад гендерних радників при Міністерстві оборони України, утворення посад урядових уповноважених з питань гендерної політики. А також, необхідність запровадження соціальних центрів адаптації та надання допомоги, в тому числі психологічної підтримки, жінкам-учасницям воєнних дій, жертвам насильства, жінкам-матерям, які втратили синів, вдовам, необхідність запровадження інклюзивності суспільства, захист жінок-інвалідів війни. Учасники обговорили сучасне розуміння маскулінності: ставлення чоловіків до гендерних стереотипів і того, що гендерні стереотипи так само тиснуть на соціальні ролі, як жінок, так і чоловіків.
Підводячи підсумки заходу, необхідно зазначити, що реформи, які зараз виконує держава, приділяють незначну увагу питанням гендерної рівності та виконанню міжнародних та національних зобов’язань щодо ґендерної рівності та прав жінок, а також не враховують нові пріоритети, пов’язані з ґендерною рівністю, які спричинені конфліктом на Сході України. А тому, сподіваємось, захід, проведений за підтримки EU-Ukraine Women in Politics сприятиме підвищенню рівня української свідомості, ефективному забезпеченню прав жінок в Україні та стане дієвим кроком для перебудови українського суспільства загалом відповідно до європейських цінностей.
Олена Козачук, PR Manager, EU-Ukraine Women in Politics
