Перша ділова місія Business Woman Club до Китаю стала для української делегації не лише можливістю провести низку бізнес-переговорів і познайомитися з потенційними партнерами. Для Ганни Крисюк, президентки Business Woman Club, ця поїздка стала продовженням багаторічного діалогу з китайською стороною та можливістю побачити Циндао не лише як великий промисловий центр, а як місто, де поєднуються технології, традиції, підприємництво й особливе ставлення до партнерства.
За тиждень делегація відвідала понад 25 виробництв і компаній, провела численні зустрічі з підприємцями та представниками бізнесу, познайомилася з Асоціацією жінок-підприємниць Циндао та підписала меморандум про співпрацю. Водночас за офіційною програмою залишилися особисті історії, нові дружні зв’язки, культурні відкриття, чайні церемонії, символічне висадження дерева миру та ідеї майбутніх спільних проєктів.
Ексклюзивно для міжнародного глянцю Business Woman Ганна Крисюк розповіла, як народилася ідея місії, що найбільше вразило її в Циндао, які можливості відкрилися для українського бізнесу та чому після повернення додому вона продовжує подумки повертатися до Китаю.
— Ганно Крисюк, ділова місія Business Woman Club до Китаю завершилася, але ви говорите, що для вас вона досі триває. Якими були ваші перші думки та відчуття після повернення в Україну? Що найбільше залишилося з вами після цієї поїздки?
— Для мене ця місія справді не завершилася з поверненням додому. Уже після поїздки ми продовжили опрацьовувати контакти, систематизувати пропозиції, готувати запити до партнерів і обговорювати наступні кроки. Але водночас залишилося багато особистих вражень, які не вмістилися в офіційну програму.
Мене дуже вразив масштаб Циндао, рівень технологій, культура ведення бізнесу, ставлення до гостей і, звичайно, люди. Я побачила країну, яку раніше знала значно менше, ніж думала. І повернулася з відчуттям, що нам важливо не просто приїжджати до Китаю на окремі заходи, а системно вивчати його досвід і будувати довгострокові партнерства.
— Ідея ділової місії формувалася після ваших численних зустрічей із Послом Китаю в Україні Ма Шенкунем. Як народилася ця ініціатива та чому саме Циндао став першим містом для такого масштабного знайомства українського бізнесу з Китаєм?
— Протягом останніх десяти років мене неодноразово запрошували до Китаю на різні заходи, виставки чи просто відвідати країну. Але саме зараз я відчула, що така поїздка потрібна не лише мені, а й нашій спільноті.
Ідея місії поступово сформувалася після численних зустрічей із Послом Китаю в Україні Ма Шенкунем. Він відвідував наші заходи, форуми, тематичні зустрічі, знайомився з учасницями Business Woman Club. Ми розповідали про наші цінності, міжнародні, соціальні та екологічні проєкти, а також про плани розвитку на наступні десять років.
Згодом ми отримали офіційне запрошення до Циндао. Для нас було важливо не просто відвідати місто, а зануритися в його бізнес-середовище, познайомитися з підприємцями та зрозуміти, які напрямки співпраці можуть бути корисними для України.
— За тиждень українська делегація відвідала понад 25 виробництв і компаній. Які технології та бізнес-рішення справили на вас найбільше враження і які з них, на вашу думку, можуть бути особливо актуальними для відновлення та розвитку України?
— Ми побачили абсолютно різні напрями: агротехніку, вантажний транспорт, електромобілі та електромопеди, текстиль, харчове виробництво, пакувальне обладнання, шини, спецтехніку, системи кондиціонування, вирощування грибів і агрокультур, виробництво б’юті-продуктів, рибництво, сонячну енергетику, металеві конструкції та багато іншого.
Найбільше мене вразив рівень автоматизації. У багатьох виробництвах ми бачили практично повністю роботизовані процеси — від виготовлення та сортування продукції до її пакування.
Для України це особливо актуально. Через війну ми маємо значний дефіцит людей, але водночас перед нами стоїть величезне завдання відновлення економіки та виробництва. Тому роботизація, автоматизація та технологічні рішення можуть стати одним із напрямів, який варто глибше вивчати й адаптувати до наших умов.
Окремо для мене важливою стала тема безпеки. Ми побачили захисні засоби, обладнання, рішення для дітей і сімей. Я хотіла б, щоб у майбутньому Business Woman Club разом із китайськими партнерами реалізував в Україні навчально-тренувальний простір, де люди могли б регулярно отримувати практичні навички безпеки.
— Окремою частиною місії стало знайомство з Асоціацією жінок-підприємниць Циндао. Якою ви побачили китайську жіночу бізнес-спільноту та що, на вашу думку, українські підприємниці можуть запозичити з їхнього досвіду?
— Нас дуже тепло прийняла Асоціація жінок-підприємниць Циндао на чолі з Джан Сюймін. Це велика спільнота власниць бізнесу з різних галузей, і мене вразив масштаб їхньої діяльності. Деякі жінки одночасно розвивають кілька великих підприємств, а віцепрезидентки асоціації відповідають за окремі напрями роботи.
Для мене було важливо побачити не просто успішних підприємиць, а систему взаємодії всередині жіночої бізнес-спільноти. Думаю, нам є що вивчати одна в одної.
Водночас це було не лише професійне знайомство. Китайська сторона дуже багато зробила для того, щоб ми відчули себе бажаними гостями. Нас зустрічали з квітами, проводили через культурні традиції, знайомили зі своїми родинами та місцями, які вони самі люблять. І саме через такі особисті контакти формується довіра, без якої міжнародне партнерство складно уявити.
— Попри насичену ділову програму, у поїздці було багато особистих і культурних моментів — чайні церемонії, знайомство з традиціями, містом, а також особлива дружба з однією з віцепрезиденток асоціації, яку ви називаєте своєю «сестрою». Яким став для вас Китай поза межами офіційних зустрічей?
— Саме ці моменти, можливо, залишилися в пам’яті найтеплішими. Одна з віцепрезиденток асоціації, яка багато часу проводила з нами, стала для мене дуже близькою людиною. Ми жартома називали одна одну сестрами, а їй навіть дали українське ім’я Ліля. Думаю, це вже більше, ніж просто ділове знайомство. Ми домовилися продовжувати дружити й спілкуватися вже сім’ями.
Я дуже люблю мінерали, тому китайські партнери організували для мене додаткові зустрічі, яких навіть не було в початковій програмі. Ми побачили майстерні, прикраси, натуральне каміння, познайомилися з жінками, які працюють у цій сфері.
А ще була справжня чайна церемонія. Ми пили різні види пуеру, слухали про традиції й просто на якийсь час зупинилися. У таких моментах розумієш, що міжнародна комунікація — це не лише переговори й контракти. Це ще й можливість пізнати культуру іншої країни через людей.
— Під час місії Business Woman Club підписав меморандум про співпрацю з Асоціацією жінок-підприємниць Циндао, а також обговорювалися потенційні інвестиційні проєкти. Які конкретні напрямки українсько-китайської співпраці ви хотіли б розвивати першочергово і що має відбутися, щоб ці домовленості перетворилися на реальні проєкти?
— Ми підписали меморандум про співпрацю в економічному, культурному та освітньому напрямах. Під час місії також провели десятки предметних переговорів. За попередніми підрахунками, сукупний обсяг потенційних інвестиційних проєктів, які ми обговорювали з компаніями, зацікавленими у спільних підприємствах, перевищує один мільярд доларів.
Але тут дуже важливо бути точними: це потенційні проєкти, а не вже укладені контракти. Попереду технічні запити, перевірка умов, пошук надійних партнерів, юридичні та фінансові консультації, вивчення можливостей для локалізації виробництва.
Нас цікавлять передусім напрями, важливі для відновлення України: сільське господарство, виробництво, пакування, машинобудування, енергетика, технології та інші сфери. Ми свідомо хочемо сфокусуватися на Циндао, глибоко вивчити його можливості та поступово будувати економічні мости між нашими країнами.
— Ви говорите про спільні освітні проєкти, майбутній візит китайської делегації до України, спеціальний номер Business Woman про співпрацю з Китаєм і навіть створення навчально-тренувального простору з безпеки. Яким ви бачите наступний етап партнерства між українськими та китайськими жінками-підприємницями?
Я бачу його як послідовну роботу, а не разову поїздку. Нам потрібно продовжувати зустрічі, навчатися, краще розуміти китайську бізнес-культуру, правові та фінансові механізми, шукати конкретні проєкти й партнерів.
Ми вже запросили китайську делегацію до України. Хочемо показати нашим новим друзям нашу країну, український бізнес і ті можливості, які ми маємо, попри всі виклики.
Також ми готуємо спеціальний номер Business Woman, присвячений співпраці з Китаєм. Окремо працюємо над освітніми ініціативами та розвитком нових міжнародних контактів.
Для мене ця поїздка стала доказом того, що великі партнерства починаються з маленьких, але послідовних кроків — знайомства, довіри, спільної роботи й готовності чути одне одного. Я дуже хочу, щоб війна в Україні завершилася, і вірю, що економічні, гуманітарні, освітні та культурні зв’язки між людьми й бізнес-спільнотами можуть бути частиною цього великого процесу.
Читайте також: Віра Жовненко: «Я шукала не справу, яку вмію робити, а ту, яку готова будувати довго»
Фото: з архіву Ганни Крисюк