7 квітня 2026 року у Hotel Four Seasons в Буенос-Айресі відбувся Forbes Best Employers Summit Argentina 2026— подія, яка зібрала керівників провідних компаній, HR-лідерів, стратегів організаційної культури та експертів із трансформації бізнесу. Мене люб’язно запросила Monica Maricel Masseroni бути присутньою на цьому саміті особисто — і можу впевнено сказати: розмова вже не про майбутнє. Вона про те, що відбувається зараз.
Світ праці змінюється швидше, ніж будь-коли. Штучний інтелект, гібридні формати, автоматизація процесів, глобальна конкуренція за таланти — усе це формує нову управлінську реальність. Проте головний висновок саміту звучав парадоксально просто: чим більше технологій, тим більшою стає цінність людини.
Відкривали дискусії лідери ринку праці та корпоративної трансформації.
Серед ключових спікерів саміту виступили:
● Andrea Avila — CEO Randstad для Аргентини, Чилі, Мексики та Уругваю
● Sofía Dascolias — Head of Culture & Employee Experience, Naranja X
● Agustina Entelman — HR Business Partner, Toyota Argentina
● Patricia Jebsen — членкиня рад директорів технологічних і ритейл-компаній
● Alejandro Labadens — Director People & Culture, Philip Morris Argentina
● Mariana Lloveras — керівниця HR, Camuzzi
● Adriana Maggiotti — директорка з талантів, YPF
● Patricio Marzialetti — Chief People Officer, Payway
● Gerónimo Maspero — співзасновник Humand
● Alejandro Melamed — CEO Humanize Consulting
● Jeanette Motok — Cushman & Wakefield
● Andrés Pallaro — Observatorio del Futuro
● Gabriela Rivero — CEO та співзасновниця Luzu TV
● María Suero — директорка з управління людьми, Andreani
Модерували саміт:
Laura Mafud, Florencia Radici (Forbes Argentina) та Alex Milberg, CEO і видавець Forbes Argentina.
Кожен із виступів по-своєму розкривав тему: що означає бути найкращим роботодавцем у 2026 році?
Сьогодні компанії конкурують не лише компенсаційними пакетами. Вони змагаються за довіру.
Працівники очікують:
● гнучкості,
● можливості розвитку,
● культури відкритості,
● турботи про ментальне здоров’я,
● зрозумілої місії.
Зі сцени звучала думка: бізнес, який не інвестує в людей, приречений втрачати таланти.
Особливо відчутною була трансформація розуміння лідерства.
Сильний керівник сьогодні — це не жорсткий адміністратор, а стратег і наставник.
Емпатія, здатність слухати, прозорість, робота з поколіннями — ці якості вже не «м’які навички», а ключові компетенції управління.
Для жінок у бізнесі це відкриває новий горизонт. Модель партнерського лідерства дедалі більше витісняє авторитарні структури.
ШІ активно впроваджується в рекрутинг, аналітику, навчання персоналу.
Але разом із цим піднімалося питання етики, відповідальності та збереження людяності в управлінні.
Технології можуть пришвидшити процеси.
Але тільки люди формують культуру.
Тема ментального здоров’я більше не є табуйованою. Вигорання стало глобальним викликом, і провідні компанії визнають: продуктивність народжується не зі страху, а з внутрішньої стабільності.
Програми підтримки, коучинг, розвиток внутрішніх ком’юніті — це вже не тренд, а частина бізнес-моделі.
У цифрову епоху бренд роботодавця формується щодня.
Через соціальні мережі, через досвід співробітників, через публічні позиції керівників.
Бути «Best Employer» — це не статус, а постійний процес.
Перебуваючи серед лідерів ринку, я ще раз переконалася: майбутнє бізнесу — за компаніями, які ставлять людину в центр стратегії.
Не контроль, а довіра.
Не страх, а розвиток.
Не формальність, а цінності.
І, можливо, головне питання, яке варто поставити кожному власнику бізнесу:
Чи створюємо ми компанію, в якій самі хотіли б працювати?
Читайте також: 5 років жіночого лідерства, єдності та міжнародної співпраці: шлях Business Woman PRO Canada
Автор: Олена Жукова
Фото: Олена Жукова