23 травня у Єревані відбувся фестиваль до Дня вишиванки — подія, яка вже стала важливою частиною життя української громади у Вірменії та щороку об’єднує навколо української культури друзів України, дипломатів, волонтерів і мешканців міста.
Фестиваль був організований ГО «Український форум» спільно з ГО «Українці Вірменії» за підтримки Посольства України у Вірменії, партнерів та української громади. Саме завдяки спільним зусиллям вдалося створити атмосферу справжнього українського свята далеко від дому — теплого, щирого та наповненого особливими сенсами.
Цьогорічним центром святкування став пам’ятник Тарасу Шевченку у парку Єритасардутян. Саме тут офіційно зафіксували світовий рекорд у категоріях «Вперше» та «Розміри» — найбільшу у світі накидку з українським орнаментом для пам’ятника Кобзареві. Масштабна вишиванка-накидка розміром 3 метри 55 сантиметрів у довжину та 2 метри 25 сантиметрів у ширину була створена вручну українською громадою та волонтерами Єревана.
Ініціаторкою проєкту стала голова ГО «Українці Вірменії» Олена Шевчук. Кілька років тому через особливості та висоту монумента учасники ініціативи відмовилися від ідеї класичної сорочки й створили спеціальну накидку, яка щороку доповнюється новими орнаментами та елементами. З часом ця традиція стала одним із найвпізнаваніших символів української громади у Вірменії.
Фестиваль об’єднав українські традиції та вірменську гостинність. Гості приходили у вишиванках і традиційних вірменських таразах, підкреслюючи культурний діалог і щиру дружбу між двома народами. Простір навколо пам’ятника наповнили українська музика, живе спілкування та відчуття спільності, яке особливо цінне для українців далеко від дому.
Музичну атмосферу свята створили хор «Дніпро», Анастасія Лебедкіна, а також Грануш і Ані Арабян, чиї виступи стали яскравою частиною фестивалю. Одним із символічних моментів також став флешмоб «20», присвячений двадцятій річниці офіційного відзначення Дня вишиванки.
У цей день у центрі Єревана звучала не лише українська музика — звучала сама Україна. У людях, які, попри війну, відстані й втому, продовжують берегти свою культуру, мову та пам’ять. І саме такі моменти доводять: Україну неможливо звести до кордонів на карті. Вона живе всюди, де є серця, які б’ються за неї.
Читайте також: У Торонто відбувся перший Український молитовний сніданок за участю Оксани Білозір
Авторки: Аїда Степанчук та Олена Шевчук
Фото: організатори заходу