Дарія Кондрацька — українська художниця, яка з 2017 року мешкає та працює в Данії. Понад десять років вона професійно займається живописом, поєднуючи виразні образи з глибокими соціальними темами. Її шлях почався у невеликому селі на Житомирщині, де в працьовитій родині зростала дівчина з великою мрією.
Батько одного разу сказав їй: «Одного дня ти станеш відомою художницею». Ці слова стали для Дарії внутрішнім дороговказом.
«Живопис дає свободу, якої я шукала»
— Як почалася ваша історія в мистецтві?
З дитинства я знала, що моє життя буде пов’язане з творчістю. Малювання завжди приносило мені радість.
У студентські роки, навчаючись на факультеті дизайну, я остаточно зрозуміла, що саме живопис — мій справжній шлях. Проєктування меблів і робота за комп’ютером здалися надто монотонними, тоді як живопис дає свободу самовираження і можливість передавати власні емоції та думки.
Флорентійська бієнале: момент усвідомлення
— Яка виставка стала для вас переломною?
Кожна виставка для мене — емоційна подія. Але участь у Флорентійській бієнале стала особливою. Це одна з найпрестижніших мистецьких подій у світі. Коли я вперше зайшла до виставкового залу, щоб розмістити свої роботи, мене настільки переповнили емоції, що я не змогла стримати сліз. Це був момент глибокого усвідомлення: я на своєму місці.
Мистецтво як універсальна мова
Міжнародний досвід допоміг Дарії побачити сучасне мистецтво в глобальному контексті та відчути різноманіття художніх мов.
— Участь у міжнародних виставках розширила моє бачення мистецтва як універсальної мови, що об’єднує людей незалежно від кордонів. Водночас я глибше усвідомила власну ідентичність як української художниці.
Емоція понад усе
— Що для вас важливіше в картині: ідея, емоція чи техніка?
Картина — це мова, якою я говорю зі світом. Спершу народжується емоція та внутрішній імпульс. Без них робота була б лише вправою в техніці. Але техніка — це інструмент, що дозволяє точно передати задум. Баланс виникає тоді, коли форма гармонійно підкреслює зміст.
Виклик бути почутою
Найбільший виклик для художника — бути видимим.
— У світі багато талановитих людей, але не всі мають можливість показати свої роботи широкій аудиторії. Часто більше часу займає просування, комунікація з галереями та продажі, ніж створення картин. Для мене, як для людини інтровертної, це особливо непросто. Але мистецтво потребує не лише таланту, а й рішучості бути видимим.
Дарія зізнається, що часто жертвує особистим часом заради творчості, адже мистецтво для неї — пріоритет.
Мистецтво у складні часи
З 2022 року художниця активно займається волонтерством та бере участь у благодійних ініціативах.
— Мистецтво для мене — це спосіб висловлення і водночас відповідальність. Через творчість я можу підтримувати важливі проєкти та допомагати у складні часи. Це не лише про естетику, а й про дію.
Мрія — про мир і більше можливостей допомагати
— Про що ви мрієте сьогодні?
Моя найбільша мрія — щоб закінчилася війна і мої рідні повернулися додому здоровими. Як художниця, я прагну виходити на міжнародну аудиторію, щоб черезмистецтво представляти Україну у світі та підтримувати благодійні ініціативи.
Також я мрію створити притулок для тварин у своєму рідному Бердичеві. Для мене важливо, щоб моя діяльність приносила користь не лише в мистецькому просторі, а й у реальному житті.
Читайте також: У Буенос-Айресі відбудеться святкування Масляної в українському культурному форматі
Фото: з архіву Дарії Кондрацької