Славянка Петровська — міністерка оборони Північної Македонії. В ексклюзивному інтерв’ю вона окреслила відносини між Україною та РСМ, власні цінності, погляди на сьогодення й майбутнє у контексті жіноцтва й армії.
Якою Ви бачите жінку в сучасному багатоетнічному македонському суспільстві?
Можу вільно сказати, що в македонському суспільстві в 21 столітті жінки надзвичайно сильні, витривалі та винахідливі, оскільки їм, крім успіху на традиційних ролях, вдається зманеврувати між домашніми обов’язками та побудовою міцної кар’єри, гідної поваги. Отже, здатність жінки будувати кар’єру з самого початку складніша через численні перешкоди та виклики. Тому вважаю, що жінки все ще борються за своє місце в суспільстві. Це інша боротьба, ніж у жінок, які розпочали боротьбу за право голосу, право на освіту, право на однакову з чоловіками роботу. У тих битвах вже здобуто перемогу, а боротьба за рівність ще далеко не закінчена. Доки існує хоча б один випадок, коли жінка на тій же роботі, що й чоловік, отримує нижчу зарплату від нього, доки залишається неписаним правилом, що, крім своєї кар’єри, жінка насамперед несе відповідальність за домашні справи і піклування про дітей, ми не можемо сказати, що боротьба за гендерну рівність завершена.
Жінкам усіх етнічних громад в РСМ вдається зруйнувати бар’єри та боротися зі стереотипами через власний приклад, шляхом кар’єрного успіху, через здатність збалансувати всі домашні обов’язки. За останні 5 років уряд Північної Македонії чітко вказав, що не толеруватиме дискримінацію на гендерній основі, і громадськість стала набагато чутливіша до цього питання, досягнуто серйозного прогресу, але залишається потреба жінок щодня виборювати простір для себе в суспільстві, просувати себе. На жаль, жінки все ще повинні доводити, що вони дійсно можуть впоратись з викликами та бути успішними.
Суспільство, в якому жінок та дівчат не поважають і не цінують або не дають рівних можливостей для зростання та розвитку, — це суспільство, яке не може прогресувати.
І ось наш приклад: я — жінка, яка керує обороною держави, на посаді, яку я також успадкувала від жінки, під час мандату якої Північна Македонія стала членом НАТО. Я виконую всі зобов’язання, що виникли внаслідок членства в Альянсі, у своєму кабінеті, в якому чисельно переважають жінки, у міністерстві, де велика кількість жінок на керівних посадах, та в армії, в якій ми знищуємо стереотипи.
Розкажіть про роль жінки в македонській армії.
Як міністерка оборони я щодня зустрічаюсь з жінками, які йдуть пліч-о-пліч зі своїми колегами у виконанні своїх обов’язків у військовій професії. І особливо пишаюся цим. Але для того, щоб отримати свої позиції, вони повинні були знову й знову доводити свої якості. Вони не мають права на помилку, аби не надати аргумент тим, хто вважає, що жінки не можуть досягти успіху в такій професії. Не забуваємо, що ті самі жінки водночас і матері, і дружини, але коли обов’язок змушує їх бути на теренах, вони — справжні лідерки, професіоналки, якнайкраще виконують поставлені завдання.
Лише деякі дані: 10 років тому чисельність жінок в армії складала 5,7 %, сьогодні цей відсоток збільшився вдвічі. Якщо у 2012 році було лише 9 % жінок-офіцерів, сьогодні в армії РСМ 17 % жінок-офіцерів. У 2012 році лише одна жінка була полковником, а зараз у нас 4 жінки-полковника. У Міністерстві оборони загальна чисельність жінок становить 34 %, а з 18 департаментів у міністерстві половину очолюють жінки. Цифри свідчать, що ми просунулись вперед, але й що існує величезний простір для вдосконалення.
Те, що ми, як керівництво робимо, — це кропітка праця у кількох галузях: збільшення кількості жінок в обороні, підвищення свідомості щодо гендерної рівності, збільшення можливостей жінок, нетолерантність до домагання на робочому місці. Проте жінки в армії — це не просто відсоток. Я переконана, що більше залучення жінок сприятиме покращенню армії в розбудові миру та безпеки.
Моє призначення на посаду міністра оборони відбулося в чутливий період, у важкий час для всього континенту. У час, коли ми думали, що таке не може статися в Європі в 21 столітті, а стало нашою реальністю — військове вторгнення у суверенну й незалежну державу, що призвело до страждань і втрат людських життів.
Коли війна лютує у вашій мирній країні, жінки стикаються з особливо катастрофічними жертвами. Гадаю, що події в Україні є нагальним нагадуванням про актуальність резолюції Ради Безпеки ООН 1325 стосовно жінок, миру та безпеки, що вимагає значної участі жінок у всіх сферах побудови миру та запобігання конфліктів. З сьогоднішньої перспективи безпека означає не лише захист, але й заохочення жінок і чоловіків до однакового внеску в суспільство. Жінки не можуть впливати на розвиток суспільства та запобігати конфліктам, якщо вони не є активними акторами в них. Я думаю, що більше залучення жінок може лише збагатити структури безпеки своїм сприйняттям, досвідом і знаннями, та надати зовсім інший підхід до справ.
Ваша особиста мотивація, головна мета та найбільший виклик як Міністрерки оборони?
Політика для мене — це можливість позитивно змінити життя людей, і я вірю, що наша місія — залишити кращий світ для наступних поколінь. Лідерство полягає в тому, щоб зробити інших кращими через власний приклад і докласти зусиль, щоб цей вплив тривав і за вашої відсутності. Це надзвичайний виклик, а ми, жінки, любимо виклики.
Моя мета як міністерки на внутрішньополітичному рівні полягає у тому, щоб армія отримувала державну допомогу, відповідну своїм внескам, і ми досягаємо цього, зміцнюючи стандарти та покращуючи умови і обладнання кожного військовослужбовця для модернізації та адекватного оснащення армії.
У зовнішньополітичному сенсі мій головний обов’язок полягає в тому, щоб довести, що Північна Македонія є наймолодшим, але активним членом Альянсу, який сприяє союзній безпеці, і ми робимо це щодня. Нам вдалося переконати тих, хто гадав, що як тільки ми приєднаємось до НАТО, будемо просто «сидіти на союзницькому стільці» і лише використовувати переваги членства. Армія Північної Македонії і раніше як партнер НАТО завдяки участі у миротворчих місіях була надзвичайно шанованим партнером. Тепер, як союзник, ми доводимо, що дійсно поділяємо однакові цінності і готові сприяти як у прийнятті рішень, так і ефективності на тренах.
Іншими словами, я дивлюся на свою посаду не як на привілеї (тому що справді привілей і честь — взяти на себе відповідальність за захист власної країни та як член НАТО нести частину відповідальності за стабільність усіх 30 країн-союзників), а як на щоденний виклик, який вимагає великої роботи, відповідальних рішень, боротьби та жертовності задля вищої мети.
Ваше особисте ставлення впливає на ухвалення рішень в оборонній сфері чи це пов’язано з міжнародними зобов’язаннями РСМ та загальними напрямами політичного розвитку країни?
Моє бачення — це те, щодо чого держава визначилась з часу набуття своєї незалежності, тобто розбудова держави, інтегрованої в НАТО та ЄС, яка поділяє цінності свободи, демократії, прогресу та важливість верховенства права, прав людини та економічного прогресу. Держава, яка поважає міжнародне право і стоїть за територіальною цілісністю кожної незалежної держави. Північна Македонія на власному прикладі показала, що кожна суперечка має рішення, яке можна досягти за допомогою діалогу, компромісу та винятково дипломатичними засобами. Що завжди існує рішення, яке збереже гідність та цілісність обох сторін та зміцнить співпрацю. Більш конкретно, моє особисте ставлення — це рішучість максимально сприяти реалізації цього бачення.
Ще до того, як вибухнув військовий конфлікт в Україні, я чітко і публічно передала позицію політичного та оборонного керівництва Північної Македонії щодо необхідності мирного та дипломатичного рішення для подолання можливої кризи. Я висловила однозначну підтримку територіальної цілісності, суверенітету України та підтримку українського народу.
Після російського вторгнення в Україну позиція засудження військового конфлікту та підтримки України втілилась у конкретні справи: Міністерство оборони відгукнулось на звернення України і неодноразово надсилало відповідну військову допомогу для більш ефективною боротьби з нападом росії. Такі кроки Північної Македонії, здійснені Міністерством оборони та армією, були схвалені союзниками НАТО та українською владою.
Прокоментуйте засудження Республікою Північна Македонія російської агресії проти України та надання всебічної підтримки нашій країні у вашому домені.
Цей невиправданий і безперечний напад на Україну ставить у небезпеку незліченну кількість невинних життів. Це жорстокий акт війни. Наші думки — разом з хоробрим народом України. Війна росії проти України — це найбільша загроза євроатлантичній безпеці за останні десятиліття.
Хочу підкреслити, що Північна Македонія визнала терміновість реагування на українські вимоги щодо військової допомоги ще з самого початку російської військової агресії. Ми були однією з перших країн, які прийняли рішення безкоштовно надати військову техніку, та зробили все, щоб швидкість прийняття рішень відповідала вимогам України.
Згідно з рішенням уряду, Північна Македонія у три етапи передавала військову допомогу відповідно до потреб України та в координації з союзниками НАТО. Ми також надіслали гуманітарну допомогу, ліки та медичні засоби.
Крім того, Північна Македонія повністю підтримала значний пакет санкцій ЄС і буде продовжувати робити це в майбутньому. Ми приєдналися до заходів, очолюваних ЄС, з організації ефективної гуманітарної та медичної допомоги через механізм цивільного захисту ЄС. Ми вжили різних заходів, включаючи видворення російських дипломатів. Ми готові прийняти та прихистити всіх, хто потребує захисту та втікає від війни в Україні. У мене була можливість безпосередньо це побачити, коли член мого кабінету прихистив українську родину в своєму будинку в Скоп’є. Зрештою, ми — мирний народ, який поділяє цінності свободи, демократії та прав людини з Україною.
Республіка Північна Македонія є членом НАТО протягом 2 років, чи це відіграє ключову роль для її безпеки, та як можна у цьому переконати македонське суспільство з його поділеними позиціями, частина якого однією з причин російської агресії в Україні вважає саме її прагнення до європейського та євроатлантичного шляху розвитку?
24 лютого 2022 року ми всі запитали себе, чи знаходимось у безпеці. Відповідь: так, ми в безпеці, оскільки в Альянсі діють правила союзництва та єдності — колективної оборони НАТО, яка гарантує, що на напад на будь-якого союзника буде відповідь всіх інших. Ця агресія практично показала, що Альянс став ще сильнішим і стабільнішим. Напад був приводом для нещодавнього розширення НАТО, що підтверджує, що Альянс означає безпеку та стабільність і запобігає потенційним конфліктам. Тож і в нашій країні НАТО дає безпеку громадянам, бізнесменам, як вітчизняним, так і іноземним. І македонським громадянам це добре відомо. З моменту незалежності маємо політичний консенсус щодо вступу країни до НАТО, який підтримують понад 90% громадян.
Що стосується орієнтації України до європейського та євроатлантичного шляху, то наша позиція полягає в тому, що кожна країна має право вибирати шлях, яким вона йде, так само, як і право інтегруватися в структури, до яких прагне.
Чи бачите ви спільне майбутнє у відносинах між Україною та РСМ?
Наші країни мали чудові зв’язки та дружні стосунки і в минулому, і ми цього не забуваємо. У квітні я провела відеозустріч з моїм українським колегою, ми обговорили ситуацію в Україні. У час війни, в якій перебуває Україна, це була зустріч двох дружніх країн, під час якої я запевнила, що Україна може розраховувати на нашу підтримку. І це не залишилось лише словами: відразу після цього відбулись договори щодо передачі допомоги Україні. Ми співпрацюємо з міністрами оборони з ПСЄ. Співпрацюємо з посольством України, що сприяє зміцненню відносин між двома країнами. Війна закінчиться, після чого буде тривалий і кропіткий процес відновлення України та її повторного підйому. Це простіше робити спільно з друзями, і ми готові до цього.
Ваш особистий девіз?
Це одна думка, яка говорить, що ніколи в житті ви не можете точно знати, що з нами станеться, не можете це передбачити і не завжди трапляються речі, яких би ми хотіли. Але те, як ми реагуємо, робить нас або переможцями, або переможеними. Це девіз, який веде мене вперед. А мої принципи — це простий і чесний підхід, навіть коли дехто підсміюється з моєї наївності, я завжди вирішую бути чесною, ніж ховатися за маскою.
Матеріал підготувала Таміла Вєлковська
Фото з архіву Славянки Петровської