Японія є 3 економікою світу.
За рівнем абсолютного зростання – 7 держава у світі.
5 місце у переліку «недоторгованих» ринків для України.
13 місце за потенціалом споживання харчових продуктів.
Вихід на японський ринок потребує часу – як в плані процедур погодження відповідних сертифікатів, так і в плані завоювання прихильності споживача. Але результат виправдовує засоби, адже ринок Японії – це 127 мільйонів людей. Дохід на душу населення в розмірі 43 218 доларів підтримує його силу як споживчий ринок.
Японія імпортує 60% продовольства. Відтак Україна може нагодувати як мешканців цієї країни, так і значну частину решти світу.
На щастя для експортерів, зацікавлених в експорті до Японії, існує дуже мало торговельних бар’єрів, які необхідно подолати. Деякі з визначених у Японському комерційному довіднику Японії заборони включають культурні бар’єри, включаючи мовні, а також очікування щодо якості та обслуговування клієнтів, стосунки між партнерами та дистриб’юторами; нормативні бар’єри, включаючи ліцензійні вимоги, обмежені товари, сертифікати, вимоги до маркування тощо.
Маркетинг японською мовою є важливим для спілкування з місцевими споживачами та замовниками. Вимоги до маркування багатьох продуктів визначаються урядовими правилами і повинні бути на японській мові. Японські ділові люди при спілкуванні оцінять зусилля, докладені Вами до вивчення японської мови.
Будьте уважні до японської культури. Це не тільки корисно, це більше навіть вимога для тих, хто хоче знати, як успішно експортувати в Японію. Японське суспільство є складним, структурованим, шанобливим до віку, ієрархічним та груповим.
Важливо застосовувати довгостроковий підхід до ділових відносин, заснований на високих сподіваннях на якість продукції та послуг.
Японія використовує Гармонізовану систему класифікації, яка визначає загальну ставку. Однак деякі товари підпадають під ставки тимчасового тарифу, тоді як товари з деяких країн, що розвиваються, розміщені за системою пільгових ставок. Крім мита, інші податки включають податок на споживання та акциз. За запитом, вам може бути дозволено отримувати інформацію про тарифи до процедури декларації про імпорт через систему попередньої класифікації правил.
Традиційно японська система дистрибуції та продажу була такою, яка слідує унікальній філософії бізнесу. Ця система надає перевагу меншим роздрібним торговцям, тоді як канали в значній мірі контролюються виробниками. Зазвичай ринок характеризується численними посередниками, оптовими торговцями та меншими магазинами.
Україна – аграрна держава, але якщо ми хочемо експортувати продукти харчування, вони мають бути з доданою вартістю. На наших землях за дотримання певних технологій можна виробляти органічну продукцію чудової якості, яку можна постачати на експорт. Це буде зовсім інша ціна!
Слід зазначити, що протягом останніх трьох років проводиться спрямована робота щодо сертифікації української аграрної продукції для забезпечення її доступу на ринок Японії, який пред’являє підвищені вимоги до якості продовольчих товарів.
У 2017 р. було отримано дозвіл для експорту до Японії продукції молочної галузі України. У 2019 р., після тривалого періоду, узгоджено сертифікати здоров’я на експорт з України до Японії м’яса курятини, а також свіжих яєць, призначених для споживання людиною.
Одним із найбільших імпортерів сирів у світі є Японія. А в Україні є безліч чудових молокопереробних компаній. Серед інших молочних продуктів до країни поставляють: сухе знежирене молоко, суху сироватку, казеїн, лактозу. Цей ринок є надзвичайно перспективним для експорту. І ось вже третій рік як відкрилась можливість для наших вітчизняних виробників молока та молочних продуктів. Ми маємо не чекати, а використовувати всі можливості.
Японці люблять смачні і особливі речі, наприклад чорнична паста з медом, бо натуральна без добавок їм не смачна, цукерки та кондитерку, мед та специфічні фітотрави. Українські виробники можуть заповнити цю нішу своєю продукцією. Варто просто дізнатися більше про цей ринок і запропонувати продукцію під попит.
А ви знали, що українські дині є в Японії? Наша сусідка Польща закупляє в Україні диню, а з цієї сировини виготовляє соуси, які користуються широким попитом в Японії. Ми втрачаємо на тому, що додана вартість продукції низька, нам потрібно налагодити процес переробки.
Японія сильно залежить від імпорту природних ресурсів. Наприклад, це найбільший покупець харчових продуктів у світі. Японія є найбільшим світовим імпортером скрапленого природного газу та третім за величиною імпортером вугілля.
Друга сфера, на яку ми практично не дивимося як на експортну галузь, це IT – українські інженери в галузі інформаційних технологій цілком спроможні виробляти продукцію, яка може використовуватися або в Японії, або на ринках третіх країн.
Японський ринок надзвичайно цікавий, а головне доступний для українських експортерів. Важливо знайти свою нішу і підлаштуватись під вимоги японського споживача.
Автор: Анна Любима
