У час, коли дипломатія стає інструментом економічного розвитку та міжнародних партнерств, відновлення України об’єднує навколо себе держави, бізнес і інституції Європи.
Сербія є серед країн, які послідовно підтримують Україну та розглядають її відбудову як спільний європейський проєкт. Про ключові напрями співпраці, інвестиційні можливості та роль бізнесу — в ексклюзивному інтерв’ю для Міжнародного глянцю Business Woman розповів Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Сербія в Україні Андон Сапунджи.
— Якою Ви бачите роль Вашої країни у процесі відновлення України?
Сербія розглядає відновлення України як один із найважливіших європейських проєктів сучасності. З початку повномасштабної війни ми надали понад 62 млн євро допомоги, включно з гуманітарною підтримкою та заходами для посилення енергетичної стійкості громад.
Ми переконані, що відбудова має поєднувати відновлення інфраструктури з модернізацією економіки та створенням нових можливостей для розвитку. Сербські компанії, експерти та освітні установи готові долучатися до цього процесу.
— Які ключові напрямки співпраці між Україною та Вашою державою сьогодні є пріоритетними?
Пріоритетами залишаються економіка, енергетика, цифрові технології, аграрний сектор та освіта. Важливим кроком стало підписання Угоди про вільну торгівлю між Сербією та Україною два тижні тому в Белграді під час візиту Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, торгового представника України Тараса Качки. Він провів зустрічі з керівництвом Сербії, включно з Президентом Александром Вучичем, що підтвердило взаємну зацікавленість у розвитку економічного партнерства.
Також було підписано Меморандум про співпрацю у сфері європейської інтеграції, який відкриває нові можливості для обміну досвідом реформ, гармонізації законодавства та взаємодії з європейськими інституціями.
Важливу роль відіграє міжінституційна співпраця: діалог між спікерами парламентів Аною Брнабич і Русланом Стефанчуком, а також між Торгово-промисловими палатами Сербії та України під керівництвом Марка Чадежа і Геннадія Чижикова. Це формує додатковий рівень довіри та практичної взаємодії.
Історично наші народи також пов’язані: у XVIII столітті близько 30 тисяч сербів переселилися на території Нової Сербії та Слов’яносербії, а українська громада зробила значний внесок у розвиток Воєводини. Ця спадщина залишається важливим елементом взаємного розуміння.
— Як змінюється міжнародна дипломатія у відповідь на війну в Україні?
Дипломатія стає багатовимірною та охоплює не лише політичний діалог, а й енергетику, відбудову, цифрову трансформацію та інвестиції. У цих умовах особливо важливо зберігати канали комунікації та здатність до діалогу навіть у складні періоди.
— Якою є позиція Вашої країни щодо механізмів відшкодування збитків, завданих Україні?
Сербія вважає, що будь-які механізми компенсації повинні ґрунтуватися на міжнародному праві та широкому міжнародному консенсусі. Водночас важливо забезпечити прозорість, підзвітність і ефективне управління ресурсами, які спрямовуються на відновлення України.
Масштаб викликів є безпрецедентним, тому майбутні механізми мають бути довгостроковими, стійкими та координованими на міжнародному рівні із залученням держав, фінансових інституцій і приватного сектору.
— Чи бачите Ви потенціал для активнішого залучення бізнесу Вашої країни до відбудови України?
Так, і цей потенціал є значним. Сербські компанії мають досвід у будівництві, енергетиці, інфраструктурі, інженерії та ІТ. Бізнес уже сьогодні проявляє інтерес до участі у проєктах відбудови України.
Важливо розвивати прямі контакти між підприємцями, торгово-промисловими палатами та інвестиційними інституціями. Саме такі зв’язки формують основу довгострокового партнерства та сталих економічних відносин між нашими країнами.
— Які можливості відкриває Україна сьогодні для іноземних інвесторів, попри виклики війни?
Україна має потужний людський капітал, високий рівень освіти та значний інноваційний потенціал. Попри виклики війни, вона зберігає динаміку розвитку ключових секторів економіки.
Найбільший інтерес для інвесторів становлять ІТ, агросектор, логістика, енергетика та проєкти майбутньої інфраструктурної модернізації. Важливо, що бізнес дедалі більше розглядає Україну не лише через ризики, а й як країну значних перспектив після завершення війни.
— Як Ви оцінюєте роль жінок у сучасній дипломатії та процесах відновлення держав?
Україна демонструє сильне жіноче лідерство у державному управлінні, дипломатії, бізнесі та громадянському суспільстві. Жінки відіграють важливу роль у зміцненні стійкості та розвитку країни.
Особливо динамічно розвивається жіноче підприємництво, яке не лише підтримує економічну стабільність, а й створює нові бізнеси та виходить на міжнародні ринки. Підтримка доступу до фінансування, освіти та міжнародних мереж є ключовою складовою відновлення.
— Наскільки важливо сьогодні розвивати міжнародні бізнес-освітні ініціативи та партнерства?
Міжнародні освітні та бізнес-партнерства мають стратегічне значення. У сучасній економіці конкурентоспроможність визначається знаннями, інноваціями та здатністю до співпраці.
Спільні програми університетів, бізнес-шкіл і компаній формують нове покоління професіоналів і підприємців із глобальним мисленням. Особливо важливо підтримувати молодь і жінок-підприємиць, які інтегруються у міжнародні економічні мережі та створюють довгострокові партнерства.
— Якою Ви бачите Україну в європейській спільноті через 5–10 років?
Україна вже сьогодні демонструє виняткову стійкість і здатність до трансформації. У перспективі 5–10 років я бачу її як одну з ключових держав Європи — модернізовану, інноваційну та конкурентоспроможну.
Після завершення війни Україна має всі передумови стати одним із драйверів економічного зростання та інновацій у Європі. Її людський потенціал і підприємницька енергія створюють міцну основу для цього.
Сербія підтримує європейський шлях України та готова ділитися власним досвідом переговорного процесу. Наші країни мають спільний інтерес у стабільній і процвітаючій Європі.
Читайте також: Діти України в Словенії: тиждень, що подарував надію, тепло і віру
Фото: надані героєм матеріалу