Українське підприємництво сьогодні тримає економічний фронт буквально власними руками. Проте реалії воєнного часу ставлять бізнес перед новим викликом: як вистояти в умовах системного тиску, коли збитків зазнають навіть ті підприємства, які фізично не постраждали від прямих прильотів?
Про це у своєму дописі на Facebook заявив український підприємець та громадський діяч Ігор Добруцький, який закликав до відкритого діалогу щодо запровадження програми «6 місяців економічного кисню для малого та середнього бізнесу».
Постійні повітряні тривоги, вимушені зупинки роботи торговельних центрів, перебої з електроенергією та логістикою щодня «вимивають» обігові кошти. Магазин, виробництво чи сервіс можуть залишатися неушкодженими, але водночас опинятися під загрозою банкрутства через незмінні витрати — оренду, податки, кредити та заробітні плати.
Одним із тих, хто сьогодні публічно говорить про необхідність системних рішень для збереження українського підприємництва, є Ігор Добруцький — український підприємець та громадський діяч із багаторічним досвідом у бізнесі, державному управлінні та реалізації масштабних суспільних проєктів. Він є засновником і директором «Folk Ukraine», а також засновником приватного дендрологічного парку «Добропарк». У різні роки Добруцький працював у сфері державного управління, був депутатом Київської міської ради та заступником голови КМДА.
Сьогодні свій досвід він спрямовує, зокрема, на пошук механізмів, які допоможуть українському бізнесу пережити найбільш складні періоди війни. Саме тому Ігор Добруцький ініціював відкритий діалог щодо запровадження програми «6 місяців економічного кисню для малого та середнього бізнесу».
«Це не прохання утримувати бізнес за державний кошт і не подарунок підприємцям. Це партнерська угода: держава надає час і ресурси, а бізнес гарантує збереження робочих місць, фахівців і сплату податків у майбутньому», — підкреслює автор ініціативи.
Йдеться про комплекс заходів, покликаних дати підприємцям своєрідний період економічного перепочинку, протягом якого вони зможуть зберегти команди, відновити обігові кошти та продовжити роботу.
Серед ключових напрямів запропонованих рішень:
Податкова реструктуризація. Відстрочка частини податкових зобов’язань на шість місяців із можливістю їхнього поступового повернення протягом двох-трьох років без штрафів і пені. Такий підхід дозволив би не створювати для підприємців додаткову боргову яму після завершення кризового періоду.
Фінансова стійкість. Запровадження кредитних канікул та доступних цільових позик для підтримки операційної діяльності й збереження команд.
Збереження людей. Зниження фіскального навантаження на фонд оплати праці для роботодавців, які продовжують утримувати штат і не скорочують працівників.
Адаптація до воєнних простоїв. Податкові механізми компромісу щодо оренди, перегляд плати за землю та майно у зонах підвищеного ризику, а також механізми захисту виробників та імпортерів, які зазнають збитків через неплатежі або втрату товару.
Страхування ризиків. Створення доступних інструментів страхування майна, сировини та обладнання від воєнних ризиків як одного з фундаментів для подальшого відновлення.
Підтримка малого та середнього бізнесу в цьому контексті — це не лише питання економіки. За кожним підприємством стоять люди, їхні родини, постачальники, орендодавці, банки та цілі виробничі й сервісні ланцюги.
Зберегти одне підприємство — означає зберегти робочі місця, податкові надходження та економічну активність. А в умовах війни — ще й підтримати стійкість тилу.
Український бізнес уже довів, що здатен адаптуватися до найскладніших обставин. Але для того, щоб вистояти на довгій дистанції, йому потрібні не лише власна витривалість і підприємницька сміливість, а й передбачувані правила та дієві механізми державної підтримки.
Саме тому дискусія про «6 місяців економічного кисню» — це значно більше, ніж розмова про податкові канікули чи кредитні пільги.
Це питання того, якою буде економіка України завтра і наскільки сильним буде її тил сьогодні.
Читайте також: Поезія, фотографія і пам’ять: у Салвадорі представили виставку Максима «Далі» Кривцова
Фото: Canva, профіль Ігоря Добруцького в Facebook