+38(050)6630132 businesswoman.if@gmail.com

Вікторія Ліснича: “Кожен українець повинен працювати на національний інтерес”

Вікторія Ліснича, Президент Міжнародної дипломатичної ради в Україні.   

–                 Пані Вікторіє, в чому, на Ваш погляд, головна місія Міжнародної дипломатичної ради в Україні?

Кожен проект Міжнародної дипломатичної ради в Україні створюється з однією метою: презентувати могутній потенціал України всьому світу та продемонструвати, що наша держава на перше місце ставить людські та духовні цінності. Ми налагоджуємо дипломатичні місточки між країнами завдяки культурним та соціально важливим проектам.

Ідея Дипломатичної ради народилася тоді, коли я, перебуваючи на посту заступника міністра культури, організовувала виставку українських митців в штабі ООН в Кенії. Це був досить складний процес, оскільки бюджет був дуже обмежений, довелося задіяти особисті зв’язки в дипломатичному середовищі та навіть вкладати власні кошти. Але виставка стала унікальним містком не лише для наших культур. Пізніше українські бізнесмени, з якими кенійська сторона уклала декілька вигідних контрактів, розповідали, що на тій виставці познайомились із майбутніми партнерами.

Зараз Міжнародна дипломатична рада об’єднала навколо себе небайдужих людей з різних сфер діяльності: бізнесменів, громадських діячів, видатні особистості культури і мистецтва. До наших акцій залучаються представники Європарламенту, дипломати.

–                 Оглядаючись на свій величезний досвід роботи управлінця у бізнесі та держструктурах, який період став для Вас визначним у формуванні ділових навичок і життєвих принципів? 

Я лікар-кардіолог за фахом, і моя професія з перших робочих днів привчила мене заради порятунку життя людини швидко приймати рішення – деколи дуже жорсткі, безапеляційні. Але саме такий підхід необхідний зараз і в економічній сфері – адже мова йде про життя величезної країни, мільйонів людей. Я вдячна кожному етапу в моєму житті, кожній людині, з якою перетинались під час роботи, тому що отримувала безцінний досвід.

Особливо корисним для мене свого часу став досвід кризових менеджерів світового масштабу, серед яких була «Залізна леді Китаю» – віце-прем’єр Держради КНР У І.  Колосальна завзятість, неймовірна харизма, бачення перспективи на багато років вперед, миттєве прийняття рішень – це лише деякі якості, завдяки яким пані У І тривалий час входила в трійку найвпливовіших жінок планети. Перебуваючи на посаді віце-прем’єра, вона взяла на себе обов’язки міністра охорони здоров’я та вибудувала ефективну систему, здатну протистояти епідеміям та смертельній небезпеці. Систему, яка не знищиться та буде працювати, навіть якщо відбудеться зміна влади.

Мені здається, в цьому і полягає головне завдання кожного громадянина і патріота.  Все, що ти робиш – чи голосуєш за законопроект у ВР, береш участь у найбільших світових економічних самітах або перебуваєш на дипломатичному рауті – з усього ти повинен отримати максимум користі для своєї країни.  І не зважаючи на те, залишишся ти біля керма або підеш.

Я продовжую формувати себе та набуваю досвід в процесі роботи на світовому рівні. І зараз покладаю великі очікування на Міжнародний форум  Business Woman-2018, який об’єднає у столиці України жінок більше ніж із 20 країн. Вважаю, що це буде важлива і дієва співпраця, а головне – реальна можливість для наших жінок та молоді знайти роботу та почути поради міжнародних фахівців для формування дієвого бізнесу.

–                 Зараз Ви активно працюєте з діловими колами Китаю. Як би Ви оцінили підсумки українсько-китайської співпраці в 2017-му році? 



На мій погляд, найкраще їх характеризує промова віце-прем’єра Державної ради Китайської Народної Республіки Ма Кая на засіданні третьої міжурядової комісії зі співробітництва. Він підкреслив, що Китай передбачив для співпраці з Україною сім мільярдів доларів і навіть більше, якщо будуть успішні проекти. Таким чином, китайська сторона не лише підтвердила, що бачить в нашій  країні перспективну площадку для вкладання інвестицій, але й підтвердила, що готова створювати проекти, виходячи з потреб українського ринку. Але для успішної співпраці потрібна чітка система регулювання відносин між бізнесом і державою.

Працюючи з потенційними інвесторами, я вивчаю ситуацію в Україні та бачу, що існує велика кількість інвестиційно-привабливих проектів зі значним потенціалом зростання. До речі, я була приємно здивована, коли партнери показали мені «Стратегію розвитку Білої церкви до 2025 року».  Громада цього старовинного міста зробила реальний крок назустріч інвесторам, зробивши глибокий економічний аналіз та презентувавши потенційну привабливість свого регіону. У Білої Церкви поки ще немає установ із підтримки бізнесу – бізнес-інкубаторів, технологічних та індустріальних парків тощо, але є активна позиція жителів міста, громадських активістів, представників влади, підприємців, освітян. Білоцерківці не чекають кращих часів – вони діють, акцентують на своєму бізнес-потенціалі, привабливому географічному розташуванні та наявності великої кількісті високоосвічених людей та енергійної молоді, яка потребує розвитку. Така цілеспрямованість людей завжди викликає повагу і залучає небайдужих до процесу пошуку інвесторів.

–                 Є така думка, що жінка має займатись домом і дітьми, а не кар’єрою і політикою. Що Ви думаєте з цього приводу?

Жінка ніколи не займалась тільки домом і дітьми, і мала вплив – якщо не на політику держави, то на суспільне життя. Навіть тоді, коли не мала права вибирати собі чоловіка, жінка могла займати правлячі пости, впливати на державні рішення. Кожен історичний період мав свою впливову, рішучу, вольову жінку. Для мене взірцем жінки-дипломата та матері завжди була Анна Ярославна – королева Франції, яка своєю мудрістю та щирістю налагоджувала мир. І я вважаю, що зараз Україні потрібен саме такий жіночий лоббізм у світі – мудрий, змістовний та дієвий.

Сьогодні у жінки багато можливостей і вона може сама обирати, ким бути: громадським діячем, політиком, керівником бізнесу, військовим, медиком, чи просто матусею.

І тут головне не впадати у крайнощі. Жінки потрібні на усіх суспільних ролях. Бо щаслива жінка – це та жінка, яка знаходиться там, де їй комфортно, – це щасливі діти, щасливі сім’ї і щаслива країна.

–                 Це ідея щасливої жінки надихнула Вас на створення громадської організації «Святиня-Берегиня»?



«Святиня-Берегиня» – це не зовсім громадська організація. Для мене і моїх друзів «Святиня-Берегиня» є товариством однодумців, що втілює наші принципи та світогляд, наше бажання розвиватись самим та допомагати соціально незахищеним українцям, зокрема, дітям.

Це ідея, яка об’єднала нас ще задовго до того, коли слово та професія  «волонтер» стали трендовими. І за багато років благодійної діяльності ми зробили основне спостереження: жоден державний заклад, як добре б він не займався дітьми, не дає головного – уваги та комунікації. В кращому випадку, на десять дітей припадає один вихователь. Чи вистачить часу у дорослого, окрім основних завдань – навчальних та побутових, щоб почути те, що насамперед турбує кожну дитину, які страхи та сумніви оселилися в її душі, якої життєвої поради вона зараз потребує.

–                 Як Ви думаєте, що треба змінити в нашій країні, щоби вона стала потужною та процвітаючою?




Я вважаю, що не потрібно кардинальних змін – потрібно доповнювати, зміцнювати, збільшувати масштаб діяльності.
У нас дуже потужна і прекрасна країна. Єдине, чого нам не вистачає – це відповідальності і бажання працювати не тільки на власний гаманець чи політичний рейтинг, а для розвитку України, своєї родини.

У нас є всі можливості, щоб формувати міцну економіку, але треба щоб у всіх громадян без винятку було відчуття соціальної відповідальності за свої вчинки, якість і підхід до виконання своєї роботи, незалежно від того, ким ми є: працівником медицини, поліції, ЖЕКу, депутатом чи президентом.  Я вважаю, що лише спільні зусилля зможуть змінити життя всієї України, а для цього потрібно, щоби всі наші дії були спрямовані на національні інтереси.