Паламар Ірина, голова Асоціації тваринників України.
Пані Ірино, розкажіть, будь ласка, про свою діяльність.
Я є головою Асоціації тваринників України, яка об’єднує виробників продукції тваринництва. Ми захищаємо їхні інтереси в органах влади, беремо участь у розробці програм розвитку тваринницької галузі, вносимо свої пропозиції, організовуємо науково-освітні заходи для фермерів та робимо багато інших важливих кроків для підтримки галузі. Зокрема, впливаємо на політичні та документальні процеси, захищаємо виробників від рейдерства.
Окрім громадської діяльності, я також беру участь в управлінні сімейним бізнесом – є одним із керівників компанії-лідера на українському ринку кормовиробництва – AVA Group. Нещодавно я отримала диплом про закінчення Української академії корпоративного управління – Ukrainian Corporate Governance Academy (UCGA). Це академія, яка готує висококваліфікованих управлінців.
Як Вам вдається поєднувати і роботу, і обов’язки жінки, бути холоднокровною і керувати такою кількістю людей?
І в бізнесі, і в житті, і з точки зору громадської діяльності я – патріот. Вважаю, якщо у нас буде більше потужних підприємств, люди будуть щасливішими: зароблятимуть гроші, створюватимуть робочі місця, платитимуть податки до бюджету. Я відчуваю своїм обов’язком зробити все від мене залежне, аби країна стала сильною. Багато хто з сьогоднішніх депутатів не дуже добре розуміє, що він підписує, чи за що голосує. Кома чи крапка впливають на те, як ми будемо жити.
Як зараз розвивається тваринництво? Що потрібно виробникам м’ясної продукції, щоб вийти на європейський ринок?
Найбільшою проблемою сьогодні є не вихід на європейський ринок, а захист нашого внутрішнього виробника. Зокрема, особливо гостро стоїть ситуація у свинарській галузі: до України з Європи масово заводиться «сірий» імпорт свинини, що спричинило значне падіння цін на м’ясо на внутрішньому ринку. На початку року ціни на живець свинини були рекордно низькі – до 36 гривень за кілограм. Це пов’язане із неконтрольованим ввезенням м’яса низької якості з сусідніх європейських країн, яке ніхто не перевіряв. І ми, як Асоціація, зверталися з цього питання до Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, аби контроль на кордоні щодо контрабанди свинини було посилено. Влада до нас прислухалася, і сьогодні ситуація стала більш контрольовано, тож ціна на свинину на внутрішньому ринку почала рости.
Що ж до торгівлі з ЄС, то на сьогоднішній день існують квоти на продукцію, яку ми маємо право продавати в Євросоюз, а також на продукти, які ЄС може експортувати нам. І тут ситуація досить несправедлива, бо квоти для нас дуже малі. Їх не переглядали вже близько 5-ти років, сподіваюся, що найближчим часом переглянуть і, можливо, збільшать.
Але поки що ми не можемо продавати до ЄС ні яловичину, ні свинину, бо на цю продукцію в нас немає дозвільних документів – так званих ветеринарних сертифікатів. Цей процес має налагодити наша Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів (Держпродспоживслужба). І якщо по яловичині ми є країною чистою від інфекційних хвороб ВРХ, тож перешкод для експорту бути не повинно, то зі свининою ситуація складніша: в Україні присутня африканська чума свиней – небезпечна хвороба свиней, через яку ми не маємо права експортувати.
Як звичайному споживачу можна перевірити якість європейської продукції?
Українській владі потрібно ухвалити низку законопроектів щодо простежуваності «з лану – до столу». Сподіваюсь, що скоро кожен споживач зможе перевіряти інформацію щодо якості і простежуваності продукції по її етикетці.
Наскільки сьогодні є привабливою Україна для іноземних інвесторів? Яка галузь їх цікавить найбільше?
В Україну заходить дуже мало зовнішніх інвестицій. Попри це, багато іноземців зацікавлені інвестувати, будувати тут господарства, якщо матимуть змогу купити землю – тобто, коли буде знято мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.
Що потрібно зробити українським політикам, аби підтримати українського виробника, який займається м’ясом і сільськогосподарською продукцією?
На жаль, сьогодні з боку держави майже немає підтримки внутрішнього виробника. Через недосконалість законодавства він є абсолютно незахищеним. У нас досі не прийнято закон про антирейдерство, і майже щодня відбуваються захоплення аграрних підприємств.
Не захищає держава й українських виробників від конкуренції з закордонною продукцією. Як я вже казала вище, на початку року в галузі свинарства склалася досить проблемна ситуація. Польща, в якій стрімко поширювалася африканська чума свиней, і через що місцеві свинарі не могли експортувати м’ясо до інших країн ЄС, почала вирізати поголів’я. І є підстави говорити про те, що саме це м’ясо йшло до України контрабандою, – недаремно ж закупівельні ціни в нас різко впали. Держава ж цей процес ніяк не контролювала, що вдарило не лише по економічному становищу наших виробників, але й поставило під ризик здоров’я простих українців, які купують неякісне, невідповідне санітарно-ветеринарним вимогам м’ясо.
Як вплинула децентралізація на розвиток малого і середнього бізнесу?
Сьогодні потроху починають створюватися різноманітні державні програми для підтримки сільськогосподарських кооперативів та фермерів, отож для селян дуже важливим є об’єднуватися в кооперативи, аби мати можливість заробляти від вирощування сільськогосподарської продукції. До нас звертається багато голів сіл, представників районних адміністрацій по допомогу. Ми інформуємо їх, як організовувати кооперативи, як продавати молоко дорожче чи отримати державні дотації.
Що можете порадити жінкам, які займаються бізнесом, особливо в агросекторі? Як стати успішними?
Потрібно пишатися тим, що ти займаєшся агробізнесом. Сьогодні це не лише перспективно, але й престижно, адже це одна з ключових галузей, що формує економіку нашої країни. Я сама виросла в селянській родині, мій батько був головою колгоспу-мільйонеру. Отож аграрний бізнес – це моє від народження.
Як стати успішною? Покладайтесь завжди на себе, і багато працюйте!
